Українська правда

ПУБЛІКАЦІЇ

На все воля Банкової. Як справи Трухіна і Лероса викривають вибірковість "посадок" Зеленського
17.11.2021 05:30
Ці історії – не про масштабну корупцію чи дуже тяжкі злочини. Але вони розвиваються паралельно, що і підкреслює той самий хворобливий симптом. 

Телефонне право – один із головних симптомів хворобливої української системи слідства і правосуддя. Політики час від часу переформульовують класичне гасло "закон для всіх", але далеко не завжди це означає готовність наслідувати ці слова.

В Офісу президента Зеленського з’явився, мабуть, найбільш показовий тому приклад – справи двох депутатів, Олександра Трухіна і Гео Лероса. Обидва прийшли в парламент з президентською партією "Слуга народу". Але далі пішли різними шляхами. 

Влітку цього року "свій" для ОП Трухін став фігурантом аварії на Бориспільській трасі. Він повертався зі святкування Дня прапора в Полтаві до Києва. Audi, в якій був депутат, в’їхала в Ford, а той у свою чергу протаранив Daewoo. У ДТП постраждали 6 людей, зокрема 2 дітей, голова комітету арбітрів Федерації футболу України Лучано Лучі та його помічник Роман Лишень. Інцидент намагались зам’яти, а тепер, схоже, не поспішають розслідувати.

Лерос, який прославився критикою Зеленського, нещодавно отримав підозру: за "хуліганство" і "невиконання рішення суду". Обидва епізоди – унікальні для українського політикуму. Унікальні поєднання дрібноти звинувачень і завзятості слідства.

Ці історії – не про масштабну корупцію чи дуже тяжкі злочини. Але вони розвиваються паралельно, що і підкреслює той самий хворобливий симптом.

[BANNER1] 

Фігуранти

Олександр Трухін – один із найвпливовіших депутатів монобільшості, якого зараховують до оточення Володимира Зеленського. Добре до нього ставиться і керівник президентського Офісу Андрій Єрмак.

Співрозмовник УП, що був дотичний до формування списків "слуг", розповідав, що Трухін неофіційно опікується бюджетними процесами: "партійною касою", розподілом державних коштів, змінами до процедур тендерів.

Депутат прийшов у парламент мажоритарником від Дніпропетровщини. Як розповідали джерела УП, не без допомоги олігарха Ігоря Коломойського. Трухін колись був зятем бізнес-партнера Коломойського Олексія Мартинова.

До походу в політику займався сільськогосподарським і аграрним бізнесом. Депутатом вперше став у 2015 році – у Полтавській облраді, від Блоку Петра Порошенка.

Читайте детальніше: Від зятя партнера Коломойського до "слуги народу". Хто такий Олександр Трухін, ДТП з яким намагаються зам’яти

За весь час, що минув з моменту ДТП – а це вже майже 3 місяці – Трухін лише двічі публічно коментував справу, вперше – більше ніж через тиждень після аварії. Він не вдавався у деталі інциденту, але запевняв, що відкритий для слідства. 

"Я не був п'яним. Я можу вам точно сказати, що я не винен", – заявляв депутат, при цьому не уточнюючи, чи був він за кермом автівки, що спричинила аварію.

"Українська правда" звернулась до Трухіна по коментар, однак він не відповів на жодне із запитань.

Гео Лероса співрозмовник УП у владі називає наразі одним із головних подразників для Офісу президента. Уже більше року він – виключений з фракції.

За даними УП і словами самого депутата, у "Слугу" прийшов за рекомендацією заступника голови ОП Кирила Тимошенка, з яким познайомився за кілька років до цього у мистецькому проєкті. До березня 2020 року був радником Зеленського.

До походу в парламент займався режисурою, створенням муралів у столиці, співпрацював як радник із міністром інформполітики Юрієм Стецем та мером Києва Віталієм Кличком.

Лерос вийшов у відкриту конфронтацію з владою навесні 2020 року, після відставки першого голови Офісу президента Андрія Богдана, з яким у депутата були хороші відносини.

фото: 368.media

Депутат оприлюднив відео, як брат нового керівника Банкової Андрія Єрмака проводить неофіційні "співбесіди" на державні посади і обговорює з "кандидатами" суми грошей.

Денис Єрмак у відповідь сказав, що "має право зустрічатися з ким завгодно, знайомитися із ідеями громадян, проєктами, брати на розгляд їх резюме".

Вже тоді правоохоронці відкрили низку проваджень, основна частина яких стосувалась не перевірки корупції, а самого факту фіксації та публікації "плівок". Зокрема, йшлося про "незаконні записи" зустрічей з Єрмаком, "розголошення державної таємниці" та "вплив на працівників влад".

Читайте також: "Любі друзі" Зеленського. Перший корупційний скандал Зе!команди

Відтоді Лерос регулярно критикував владу. Нерідко – дуже різкими фразами у бік особисто президента та його оточення. Співрозмовники УП у Офісі президента були впевнені, що за цими атками стояв Андрій Богдан. 

Влітку того ж 2020 року Лерос звинуватив у корупції Андрія Єрмака, депутата Миколу Тищенка (той назвав це фейком) та забудовника Дениса Комарницького. Пізніше він публікував записи розмов і документи щодо будівельних оборудок у Києві. А також закидав Зеленському та Єрмаку зрив спецоперації із затримання російських найманців – "вагнерівців".

На відміну від колеги Трухіна, Лерос активно коментує справи проти себе, називає їх сфабрикованими, помстою за критику і вважає, що таким чином його хочуть позбавити мандату.

[BANNER2]

Публічна активність

ДТП за участі Олександра Трухіна намагались приховати з публічного простору. І не лише тим, що керівники і спікери МВС і "Слуги народу" спершу відмовчувались.

За тиждень після самого інциденту, редактори кількох видань публічно заявили, що їм пропонували за гроші зняти новину про Трухіна. Такі прохання прийшли медійникам на пошту, автори деяких листів представлялись PR-агентством. 

Матеріали видалили або відредагували понад 30 медіа. Серед них: "Обозреватель", "ТСН", "Вести", "Гордон", "Українські новини", "УНН", "Сегодня", "Sport.ua", "Футбол 24", "Судебно-юридическая газета", "Isport" та інші.

УП тоді намагалась отримати коментарі від видань – у більшості випадків зробити це не вдалось. Керівники ж кількох пояснювали, що, наприклад, прибрали новину після того, як вона зникла з інших джерел, або що до них звертались люди, які казали про неправдивість інформації.

Щоправда, зрештою саме спроби "потерти" новини спричинили зворотну реакцію – резонанс. Аварія, яку спершу помітили переважно місцеві або профільні спортивні ЗМІ, раптом стала однією з топ-тем початку вересня. 

Кейс Гео Лероса навпаки почався зі "зливів" у мережу. По обіді 13 вересня в анонімних telegram-каналах з'явилось відео під назвою "Появились новые подробности в поджоге Mercedes Benz Лероса".

Мова про історію минулорічної давнини. Влітку 2020 року, коли депутат уже конфліктував з владою, йому підпалили автівку. Сам народний обранець тоді назвав це "попередженням за антикорупційну діяльність" і поклав відповідальність на Зеленського. 

На відео, яке поширили в мережі, йшлося, що підпал начебто організував сам Лерос. Такий текст зачитував невідомий закадровий голос. Також там були кадри, на яких депутат говорить із кимось у кабінеті і нібито обговорює саме цей підпал як "чотириходовочку". І отримує пакунок, що автори відео називають передачею грошей.

Однак більша частина кадру була заблюрена, співрозмовника Лероса на відео не видно. Та й слова колишнього "слуги" чути не дуже добре, і чи дійсно він говорить саме те, що йому приписують анонімні автори відео, незрозуміло.

Сам депутат наступного дня фактично підтвердив, що на цих кадрах він, але запис назвав "сфабрикованим". Розмова, за словами Лероса і за даними УП, відбувалась у кабінеті київського забудовника Вадима Столара. 

Нардеп каже, що бізнесмен підтримував створення муралів – тоді вони і познайомились. Гроші Лерос, за його твердженням, отримував ще до депутатства і саме на арт-проєкти. Зустрічались чоловіки і в часи парламентської роботи "слуги"-опозиціонера: забудовник надавав Леросу інформацію про оборудки. 

Відео одразу почало розходитись сайтами, які прийнято називати "зливними бачками". Вони видають себе за ЗМІ, але працюють саме з такими історіями навмисних "зливів", звісно, не слідкуючи ані за достовірністю інформації, ані за її якістю та балансом думок. Часто вони поширюють інформацію, посилаючись одне на одного, таким чином створюючи ланцюг, в якому губиться ненадійне першоджерело.

Так було і у випадку Лероса. Вже за кілька годин відео пройшло через кілька "рук" і з незвичною швидкістю дійшло до правоохоронців. 

[UPCLUB]

Швидкість реакції

Розслідування у справі Олександра Трухіна формально розпочали одразу в день ДТП, 23 серпня, як і зобов’язує робити закон. Провадження тоді відкрила Національна поліція. Справу ж щодо депутата має розслідувати Державне бюро розслідувань, але туди матеріали направили не одразу.

За тиждень, коли інформація про аварію спливла в медіа, співрозмовник УП у Міністерстві внутрішніх справ казав, що поліція встановила: за кермом Audi був саме Трухін. УП також опублікувала відео з місця події, на якому депутат спілкується з поліцейським і підходить до постраждалого.

Водночас, інше джерело УП серед правоохоронців розповіло, що в протоколах поліції за 23 серпня водієм сумнозвісної Audi вказана інша людина.

Справу передали в ДБР лише 2 вересня – за кілька днів після резонансу і за 10 днів після ДТП. 

Провадження Державного бюро все ще стосувалось самого лише факту аварії, а не безпосередньо Трухіна. За законом, справи щодо депутатів може відкривати лише генпрокурор або його заступник. Це було зроблене лише 9 вересня – через 17 днів після ДТПзаступником генпрокурора Романом Говдою.

Реакція правоохоронців на відео про Гео Лероса була протилежно миттєвою і синхронною. Уже за 5 годин після публікацій анонімних telegram-каналів силовики вийшли з пресрелізами.

Для порівняння: коли в січні 2020 року у мережі так само анонімно були опубліковані приховані записи наради в кабінеті тодішнього прем’єра Олексія Гончарука, правоохоронці відкрили справу лише за два дні. Попри рівень фігурантів, які потрапили на ті "плівки", розслідування обмежилось кількома обшуками і так нічим і не завершилось.

Поліція пообіцяла вивчити відео з Леросом і долучити його до провадження. Щоправда, навіть не уточнила, якого саме. Ймовірно, щодо підпалу автівки.

ДБР у своєму повідомленні одразу написало, що на записі "зафіксовано особу, що зовні схожа на народного депутата Гео Лероса". Це теж незвичне формулювання для правоохоронців. Зазвичай вони не називають імен фігурантів і блюрять їхні обличчя навіть тоді, коли оголошують їм підозру. Таким чином слідство дотримується таємниці персональних даних.

Того ж вечора ДБР одразу поінформувало Офіс генпрокурора "задля надання правової оцінки та внесення інформації в ЄРДР". Там відреагували вже за два дні, відкривши справу на Лероса – за "введення в оману суду або іншого уповноваженого органу".

Таким чином, владі знадобилось 17 днів, щоб завести справу з потерпілими проти Трухіна, і 2 дні – щоб запустити слідство по Леросу.

[BANNER3]

Завзятість влади

Історію Олександра Трухіна потроху ховають у Державному бюро розслідувань. Хто був за кермом Audi-винуватця – офіційно нібито досі не встановлено. Хоча ЗМІ повідомляли, що відео поліції вказує саме на депутата.

За майже 3 місяці розслідування до справи долучили записи, які "за часом фіксації наближені до часу ДТП". Однак відео самої аварії, за твердженням правоохоронців, досі немає.

У ДБР говорили, що проаналізували всі камери, встановлені на маршруті Трухіна, але на місці аварії їх нібито демонтували через ремонт дороги.

Самого депутата-фігуранта досі навіть не допитали. 

"Проведення допиту Трухіна О.М. планується після проведення призначених експертиз та одержання висновків", – відповідали у ДБР на запит "Української правди" під кінець другого місця розслідування.

У той же час, за словами співрозмовника УП у правоохоронних органах, існує відео розмови депутата з патрульним, на якому парламентар зафіксований у нетверезому стані. І рано чи пізно, говорить співрозмовник, цей запис може сплисти.

Мабуть, поява в публічному просторі відео з бодікамери патрульного – чи не єдине, що ще може вплинути на мовчанку і млявість влади. Або ж – політична воля високого керівництва.

Президент публічно пояснював, що не займається справою Трухіна, бо, мовляв, "там ніхто не загинув, слава Богу, всі живі". А речник Зеленського Сергій Никифоров говорив, що "президент, звичайно, має більше інформації… але це не означає, що він втручається у перебіг розслідування".

Щоправда, справа Гео Лероса може свідчити про зворотне. За словами співрозмовників УП у правоохоронних органах, глава держави наразі цікавиться долею колишнього "слуги" навіть більше, ніж справами Петра Порошенка. Зеленський та керівник його Офісу особисто цікавився можливими підозрами для балакучого депутата.

Однак якийсь час реальних підстав "наздогнати" його у влади не було. Відео з telegram-каналу – змонтоване і відредаговане. Такий запис не може бути офіційним доказом у справі. 

Оригінального варіанту, за даними УП, правоохоронці не дістали, а забудовника Вадима Столара, в кабінеті якого було записане відео, слідство поки також не допитало.

Тому правоохоронці скористались найпершим шансом, який підкинув їм сам Лерос. На початку листопада на засідання Верховної Ради завітали Зеленський і голова його Офісу. Депутат перетворив цю зусріч у стінах парламенту на кульмінацію конфлікту. Він вийшов за трибуну і показав середній палець у бік високих гостей.

Колишні колеги спершу лише відсторонили екс-"слугу" від 5 засідань Ради. Але за тиждень йому "прилетіло" сильніше. Держбюро розслідувань оголосило Леросу підозру за хуліганство – "грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства".

Закон передбачає за це різні ступені покарання: штраф до 68 тисяч гривень, або до 6 місяців арешту, або до 5 років обмеження волі. Яку санкцію проситимуть для Лероса, буде зрозуміло лише після завершення слідства і якщо справу направлять до суду.

При цьому хуліганство далеко не завжди карається настільки серйозно. Аналогічна стаття існує і в адміністративному кодексі, де санкція значно легша. Кримінал має відрізнятись "особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом", а об’єктом може бути "авторитет органів державної влади".

За це, мабуть, і зачепились слідчі ДБР, написавши, що народний обранець "образливо висловився щодо вищих посадових осіб держави", а його непристойний жест демонстрував "зневагу до загальноприйнятих норм моралі й соціального оточення".

За день підозу розширили. Туди додали ще один епізод, теж унікальний для українських, принаймні, резонансних справ – про невиконання рішення суду. Воно, за законом, карається штрафом 8,5 – 17 тисяч гривень або ув’язненням на строк до 3 років.

[BANNER4]

Йдеться про ті самі "плівки брата Єрмака", з яких колись починався супротив депутата. У серпні цього року суд зобов’язав Лероса спростувати його заяви про те, що родина голови ОП залучена в корупційні схеми і "продає" державні посади.

Після вручення підозри депутат написав, що не отримував "жодного повідомлення про спростування", а слідство не довело, що рішення суду не було виконане. Пізніше його захист говорив, що Лерос все ж опублікував спростування на своїй facebook-сторінці. Однак станом на вечір 16 листопада УП не змогла знайти відповідної публікації.

Що ж до середнього пальця – адвокати виправдовують свого підзахисного тим, що суспільство неправильно розуміє значення жесту. Лерос в’їдливо повчає президента, що це відсилка до історичних подій – Столітньої війни між французами та англійцями, які показували середній палець на знак перемоги.

Слідство уже допитало президентського ворога і направило в суд прохання взяти депутата під домашній арешт. Це прохання суд має розглянути 18 листопада.

***

Історії Трухіна і Лероса займуть свої гідні місця серед скандалів часів президентства Зеленського. Та гірше те, що ці історії – не просто два окремі випадки, а частини великого пазлу. 

Колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розповідав, що коли поліцейські зупиняли автівки депутатів, це викликало хвилю обурення в оточенні президента.

Не так важливо, хто саме застосовує телефонне право, як те, що воно досі залишається потужним козирем у системі. Системі, що пережила вже не одного президента.

Соня Лукашова, УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"