Українська правда

ПУБЛІКАЦІЇ

Топ-5 змін у роботі Верховної Ради. Як голосують, здають тести та працюють депутати в епоху COVID-19
14.10.2020 16:06
Як працюють депутати на восьмий місяць епідемії – чи мають особливі правила роботи, бонуси за бюджетний кошт, як голосуватимуть за найгіршого варіанти розвитку епідемії та чи їздять на округи? "Українська правда" розповідає про топ-5 коронавірусних змін у роботі Верховної Ради.

"Міністерство охорони здоров’я повідомляє, що серед 14 офіційно зафіксованих випадків COVID-19 є народний депутат України".

Так 18 березня, за два тижні після виявлення в Україні першого хворого на коронавірус, країна дізналась, що COVID-19 дістався Верховної Ради. Тоді ще ковід був маловідомим, а відтак – дуже страшним. У Києві вже тиждень як не працювало метро, а щоб потрапити у супермаркет, треба було вистояти чергу на вулиці. 

Першим хворим на коронавірус у Раді став депутат групи "Довіра" Сергій Шахов. Він запевняв, що заразився в Україні, а не в Європі, куди їздив на три дні, та розповідав, що хвороба "не така страшна, як її малюють".

Проте згодом хворих, як в Україні, так і у парламенті ставало все більше. 

А відповідно – нових правил і обмежень.

Як працюють депутати на восьмий місяць епідемії – чи мають особливі правила роботи, бонуси за бюджетний кошт, як голосуватимуть за найгіршого варіанти розвитку епідемії та чи їздять на округи?

"Українська правда" розповідає про топ-5 коронавірусних змін у роботі Верховної Ради.

Адаптивні голосування

На початку епідемії депутати спробували вдатись до радикальних обмежень і перейти на дистанційну роботу. Втім ініціатива братів Стефанчуків "потонула" на рівні комітету, так і не знайшовши підтримки. 

Замість дистанційної роботи депутати вирішили працювати в режимі періодичних засідань.

На перші з них показово ходили в масках, респіраторах, рукавичках і навіть окулярах. Потім почали обмежуватись лише масками, іноді особливо недоречними, а згодом і взагалі приходити без них. 

Кожен депутат самостійно дбає про свій захист, розповідають представники фракцій. Перед засіданням кожен має можливість "екіпіруватись" – взяти при вході маски та рукавички, закуплені апаратом, розповідає депутатка зі "Слуги народу" Євгенія Кравчук. 

За 7 місяців епідемії, з 1 березня по 6 жовтня, на закупівлю масок і дезінфікуючих засобів для парламенту пішло понад 698 тисяч гривень, зазначає апарат ВР у відповідь на запит УП. Це приблизно 100 тисяч гривень щомісяця.

Якщо "пленарки" перенести в онлайн не вдалось, то з комітетами було простіше. 30 березня депутати проголосували зміни до закону "Про комітети Верховної Ради" і отримали легальне право на віддалену комітетську роботу.

Фракції також перейшли на віддалений режим, діляться депутати.

"Наша фракція майже повністю перейшла в онлайн", – розповідає лідерка "Голосу" Кіра Рудик.  

Для "Слуги народу", яка має 246 депутатів, програма онлайн-конференцій Zoom виявилась "затісною" – тому всі питання вирішують у фракційному чаті, розповідає депутатка зі "Слуги народу" Євгенія Кравчук.  

Ще однієї "новинкою" в роботі Ради стала заборона на роботу журналістів у кулуарах – головному місці спілкування з політиками. Доступним залишився лише пресцентр на третьому поверсі. 

[BANNER1]

На початку жовтня, впродовж якого депутати мають зібратись на засідання всього один раз, для журналістів дещо пом’якшили заборони – до 120 журналістів у пресцентрі, до 30 у ложі пресі, до 4 представників від телеканалу, до 2 від інформаційного агентства, по одній людині від інших типів ЗМІ.

30 вересня Рада пішла на карантин через спалах коронавірусу серед депутатів. Афішують свою хворобу не всі, розповідає Кравчук зі "Слуги народу".

"Не всі хочуть потрапляти в новини з такими заголовками", – пояснює вона. 

"Останнього тижня практично щодня у нас з’являлись нові випадки. Хворіють не лише самі депутати, але і члени їхніх родин або помічники. І якщо був тісний контакт, рекомендовано ізолюватись хоча б на 5 днів і не йти в люди. Саме через це була така мала кількість народних депутатів на пленарних засіданнях", – додає депутатка.

Фото:  ВР

За 7 місяців епідемії на коронавірус захворіли до 60 депутатів і до 30 працівників апарату, повідомив голова  парламенту Дмитро Разумков. Щонайменше 20 депутатів захворіли у вересні.

ЗМІ інформують про першу смерть в апараті.

Інформація із захворюваністю по фракціях, надана УП їхніми представниками:

Кількість хворих на коронавірус в Україні продовжує зростати – офіційна статистика за жовтень показує 5 днів з понад п’ятьма тисячами хворих. А за прогнозами ВООЗ, найближчими місяцями їхня кількість буде лише збільшуватись до 7-9 тисяч хворих щодня. 

За найгіршого варіанту розвитку епідемії, парламент може перейти в режим, у якому працювали за жорсткого карантину, каже Кравчук. Тобто, попередньо обговорювати рішення у фракціях, а потім збиратись на конкретний день і голосувати. Без жодних політичних дебатів.

"У будь-якому випадку нам треба буде збиратись на пленарки. Ми не можемо не проголосувати бюджет, є ще низка законів, які справді важливо ухвалити саме зараз", – пояснює Кравчук. 

У жовтні Рада збереться усього один раз – 20 числа, щоб проголосувати бюджет на 2021 рік. У листопаді, якщо нічого не зміниться, засідання мають початись з 2 числа. 

фОТО: вр

Ніхто не застрахований

Для депутатів, їхніх помічників і працівників Ради діє протокол на випадок появи симптомів коронавірусу. УП отримала його у відповідь на запит до апарату ВР. 

Він нічим не відрізняється від рекомендацій МОЗ для пересічних громадян – лишатися вдома, телефонувати сімейному лікарю або лікарю медзакладу ДУС, викликати швидку за температури вище 38 та появи задишки, болю у грудній клітці, діареї, сплутаності свідомості.

Нардепи та працівники апарату можуть зробити ПЛР-тест як за власний кошт, так і за державний, який треба чекати 5-7 днів, розповідають опитані нами депутати. Кожен обирає самостійно. 

За словами нардепів, апарат забезпечив усіх можливістю безкоштовно пройти ПЛР-тестування.

Усередині фракцій окремих протоколів на випадок виявлення ковіду немає, розповідають їхні представники. Втім у деяких політсилах запровадили кілька внутрішніх правил. 

Наприклад, у "Слузі народу" після виявлення хворого складають списки контактних осіб і просять їх стежити за своїми симптомами.

"Якщо ці симптоми з’являлись, то обов’язково здавали ПЛР або ІФА-тест. 

На жаль, у випадку з паном Корнієнком, виявилось, що він лише з третього разу отримав позитивний тест, хоча вся симптоматика була ковідна, з двосторонньою пневмонією, температурою. Попри негативний тест, він усе одно залишався вдома і не наражав колег на небезпеку", – розповідає депутатка "Слуги народу" Євгенія Кравчук. 

[BANNER2]

У "Голосі" після позитивного ПЛР-тесту хворий пише про це голові фракції Сергію Рахманіну та у фракційний чат. Люди, які з ним контактували, мають здати ПЛР-тест, а до отримання його результатів ідуть на самоізоляцію.

Так само в ЄС, коли ковід виявили у Порошенка – тести здала вся фракція, прес-служба та служби, які з ним контактували. Оплату цих тестів на себе взяла партія, розповідає депутатка з ЄС Ірина Геращенко.

В ОПЗЖ після виявлення хворого контактні особи йдуть на самоізоляцію та періодично роблять ПЛР-тест, "не чекаючи симптомів", розповідає депутат Нестор Шуфрич.

Фото: ВР

Партійні офіси та помічники

Робота парламентарів – це не лише зала і кулуари Верховної Ради. А й співпраця з помічниками, часто, як штатними, так і позаштатними, розбудова партійної структури.

Описуючи роботу своїх партійних офісів, депутати зазвичай перелічують стандартні "стартові анти-ковідні пакети": роздача масок і рукавичок, обов’язковий температурний контроль, санітайзери. Співробітники "ЄС" додатково проходять через рамку для дезінфекції, яка стоїть на вході в приміщення.

У "Голосі" встановили правило: якщо хтось в офісі захворів, усі інші мають піти на самоізоляцію. За потреби, своїм партійцям із симптомами можуть оплатити тести.

"Коли виявили коронавірус у члена партійного офісу, ми тестували весь офіс", – пригадує Кіра Рудик. 

Схожий випадок був і у "Слуг", коли стався спалах у їхніх сусідів. 

Майже всі представники фракцій у розмові з УП згадували про внутрішні рекомендації чи розпорядження – переходити на дистанційний режим там, де це можливо, зменшувати кількість людей в офісі, переносити зустрічі в онлайн

"Ми обмежили контакти. З помічниками, які поза штатом, я спілкуюсь ці півроку  тільки в zoom-режимі, skype-режимі, ми не зустрічаємося", – каже депутатка від "ЄС" Ірина Геращенко. 

При цьому уточнює, що радники, які не приходять в офіс, забезпечують себе масками самі. 

На роботу парламентських консультантів новий режим особливо не впливає, звертають увагу в  "Батьківщині" та "Голосі".

"І до карантину помічники депутатів у більшості своїй працюють віддалено або у кабінетах комітетів Верховної Ради, або в офісі. Це не робота, яка передбачає постійний фізичний контакт народного депутата зі своїм помічником", – пояснює Рудик.

Чітко встановлених правил для помічників у партіях немає, народні обранці орієнтуються самостійно. 

[BANNER3]

Вибори vs Пандемія

В Україні пандемія припала ще й на виборчий процес, адже цієї осені по всій країні обиратимуть місцеву владу. Новий вірус вніс корективи у період активної боротьби за виборця, безперервних зустрічей, агітації тощо. 

Порад від влади партії напередодні виборів не отримували. Запевняють, що намагаються уникати великих скупчень людей, але, звісно, не сидять, склавши руки.

Центральні штаби партій зазвичай дають загальні рекомендації, а люди на місцях орієнтуються на них, організовуючи зустрічі з виборцями.

"Це відбувається, в основному, на вулиці, – уточнює Ірина Геращенко. – Якщо в залі відбувається зустріч, то ми обов’язково роздаємо маски, йде температурний контроль на вході, і санітайзери є. І звертаємось перед зустрічами з проханням дотримуватись дистанції".

Депутатка наводить власний приклад із нещодавної поїздки у відрядження. Каже, їдучи в Чернівецьку область, всю ніч у потязі була в масці. 

Іноді зустрічі доводиться скасовувати, коли місто, в яке збираються політики, відносять до "червоної" чи "жовтої" зони. 

"Слуги" у таких небезпечних населених пунктах просять колег мінімізувати контакти, агітувати через медіа чи поліграфію. Раніше партія також розсилала рекомендації санітарного лікаря, як проводити прийом виборців.

На вулицю виносить свою агітацію і "Голос", відмовляючись від заходів у закритих приміщеннях. Так, наприклад, кандидат у мери столиці Сергій Притула зустрічався з киянами у відомому на Подолі громадському просторі просто неба – "Самосаді".

"Ми додатково вкладаємось в те, щоб з нашого боку були модератори, які будуть нагадувати людям, які прийшли на зустріч, про необхідність дотримання епідеміологічних норм. Ми забезпечуємо хороший якісний звук, щоб люди могли слухати віддалено", – перелічує нововведення голова "Голосу".

Ще одна особливість – оміряна діджиталізація. Її пандемія теж стимулює – партії заповнюють ковідні пробіли технологіями.

"Ми намагаємось перенести спілкування в інтернет-режим. Зустрічі, які відбуваються з невеликою кількістю виборців, ми обов’язково транслюємо онлайн, є можливість задавати питання", – описує Ірина Геращенко.

[BANNER4]

Про відеоконференції, якими намагаються замінити масові офлайн-комунікації, розповідає і заступниця голови фракції "Слуги народу" Євгенія Кравчук. "Голос" звертає увагу на тенденцію: партія замовляє зараз більше інтернет- та телереклами.

Коли "Батьківщина" висувала свого кандидата в мери Києва, лідерка політсили Юлія Тимошенко, яка перед тим перехворіла на ковід, на конференцію не прийшла, але з однопартійцями говорила через аудіозв’язок.

 

Епідемічна мода

Свій шлейф пандемії лишає в одязі та модній індустрії. Верховна Рада тут не виключення. Відомі світові бренди вже давно почали шити і продавати захисні маски, а мас-маркет – тим більше.

Коли навесні депутати лише почали з’являтись у парламенті в масках, респіраторах, рукавичках і захисних окулярах, то ці наряди серйозно конкурували у новинах із підбірками модних сумок, туфель чи яскравих шкарпеток.

Скоро предмети захисту стали типовим аксесуарами кожного українця, і корона-будні взялись урізноманітнювати варіаціями масок. Народні обранці від цього тренду не відставали. 

Фракція "Голосу" обзавелась з захистом із партійною символікою. І навіть встигла спробувати різні дизайни.

Фото: fb кІРИ рУДИК
фОТО: fB оЛЬГИ сТЕФАНИШИНОЇ

Експрезидент і лідер "Європейської солідарності" Петро Порошенко запам’ятався маскою з вишивкою у національних мотивах.

фоТО: fb пЕТРА пОРОШЕНКА

Швидко політики у різних регіонах навчились перетворювати маски на полотно для агітації, роздаючи їх не лише колегам, а й виборцям.

фОТО: бАТЬКІВЩИНА
фОТО: оЛЕНА рОТАРІ

Згодом "коронамода" ставала все більше про імідж і привернення уваги.

 

Сьогодні парламентарі, як і багато хто з українців, стали легковажніше ставитись до власного захисту. Деякі їхні маски перетворювались на меми.

Епідемія коронавірусу стала одним з випробувань для парламенту 9-го скликання. 

Від депутатів нині чекають не лише законодавчої роботи, зокрема ухвалення бюджету на 2021 рік, а й зразкової та безпечної поведінки – носіння масок і дотримання фізичної дистанції. 

Адже складно переконувати громадян у необхідності платити штрафи за відсутність маски у маршрутці, метро чи магазині, якщо народний обранець дозволяє собі нехтувати цим правилом у парламенті.

Ольга Кириленко, Соня Лукашова, УП

[UPCLUB]






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"