Українська правда

ПУБЛІКАЦІЇ

"Почую кожного". Зеленський хоче дізнатись про суперечки на кухнях на всенародному опитуванні
13.10.2020 17:18
Чи законне таке опитування, які теми можуть стати предметом обговорення, як воно допоможе партії "Слуга народу" на виборах та чи матиме хоча б якісь наслідки, розбиралася "Українська правда". 

13 жовтня президент Володимир Зеленський анонсував проведення "всенародного опитування", на якому українцям запропонують дати відповідь на 5 питань.

Зеленський хоче, щоб опитування пройшло 25 жовтня, в день місцевих виборів.

Які саме питання плануються та яким чином воно проходитиме, наразі публічно не розповідають. За твердженням Зеленського, питання будуть з розряду тих, які обговорюють "на вулиці, на кухні, в інтернеті, з друзями, батьками або таксистами".

Наразі головна інтрига – суть питань і юридична чистота анонсованого президентом опитування.

На Банковій обіцяють, що Зеленський озвучуватиме питання поступово – по одному за день. За два тижні до виборів така подача зробить саме його ключовим ньюсмейкером і постачальником тем для обговорень на тих же кухнях, вулицях та соцмережах і, звісно ж, у таксі.

Чи законне таке опитування, які теми можуть стати предметом обговорення, як воно допоможе партії "Слуга народу" на виборах та чи матиме хоча б якісь наслідки, розбиралася "Українська правда". 

Фото: depo.ua

Яким буде опитування Зеленського

Як розповідають у партії "Слуга народу" та співрозмовники УП на Банковій, мова не йде про опитування на дільницях.

Президентська ініціатива за процедурою, ймовірно, буде схожа на процес голосування.

Станом на зараз план такий: на вулиці, біля виборчих дільниць, планують встановити окремі скриньки. Волонтери будуть роздавати надруковані бюлетені з 5 питаннями, які передбачатимуть дві відповіді: так або ні. Наразі джерела на Банковій говорять про 5 мільйонів бюлетенів. 

"Поки люди чекають в анти-ковідній черзі – голосують. Далі підрахунок. Запитання не стосуються виборів чи партій і не є політичними. На жаль, кожне питання зараз у секреті", – розповідає співрозмовник УП у "Слузі народу".

"Слуги" між собою домовились не розкривати "секретні" питання – їх має озвучити особисто Зеленський. За даними УП, їх ще доформульовують. 

Утім, в ЗМІ вже почали з’являтися можливі питання для народу. Начебто, спочатку у "всенародному опитуванні" Зеленський хотів поцікавитися про окуповані Крим і Донбас, але зараз українців планують спитати про те, що цікавить молодь. Наприклад,  про легалізацію канабісу.

[BANNER1]

Джерела УП кажуть, що питання до Донбасу все ж буде, але одне і "дуже нейтральне". "Дражливих" тем, наприклад, мови чи амністії, у команді президента обіцяють не торкатись.

Про деталі самого процесу теж має розповісти ОП, каже заступниця голови президентської фракції Євгенія Кравчук. Вона запевняє, що сама президентська партія не буде причетна до опитування, адже бере участь у виборах:

"Звичайно, там не може бути якоїсь агітації за конкретну партію, в тому числі, за "Слугу народу". 

Кравчук порівнює ідею Зеленського з екзит-полами, які постійно проводять під час виборів. Однак каже, що "президентське" опитування має суттєву відмінність:

"Людина буде розуміти, що цей голос чогось вартує, і цей голос буде врахований при прийнятті тих чи інших рішень".

Перший віце-спікер Ради Руслан Стефанчук назвав опитування "пробником референдуму", який має допомогти владі визначити, "які питання для громадян України є важливі, і яка позиція з цих питань":

"Я не виключаю, що, можливо, деякі з цих питань, які будуть обговорені, надалі можуть бути ініційовані у порядку референдуму… Це питання, які справді турбують кожного українця… Це те, з чим живуть українці. І для президента дуже важлива позиція українців з тих чи інших питань".

Що кажуть в Офісі президента

В Офісі президента визнають: "голосування" за 5 питань не матиме прямих юридичних наслідків і підкреслюють, що воно відрізняється від референдуму в його прямому конституційному визначенні. 

"Потреба у цій формі безпосередньої демократії зумовлена тим, що зміст політики у державі має визначати народ, а не виключно ті, хто має достатньо медійного впливу та грошей, щоб маніпулювати у своїх особистих інтересах враженням про суспільну думку", – зазначили на Банковій.

В ОПУ стверджують, що 25 жовтня будуть поставлені ті запитання, "які ніхто й ніколи не хотів ставити напряму своїм співгромадянам".

Таким чином, йдеться у повідомленні ОПУ,  держава хоче "почути своїх громадян і зрозуміти первинні потреби суспільства".

"Саме так працює істинна демократія",  – вважають у президентській канцелярії.

Що каже закон

У законодавстві подібного роду опитування за участі представників влади не передбачені. Більше того, стаття 19 Конституції України прямо забороняє змушувати державні органи влади та місцевого самоврядування брати участь у заходах, які не прописані в законах.

За словами голови правління Громадянської мережі "Опора" Ольги Айвазовської, у приміщеннях виборчих дільниць організовувати будь-які опитування та залучати до них представників комісій прямо заборонено.

[BANNER2]

Такої ж думки дотримуються  співрозмовники УП у Центральній виборчій комісії, хоча офіційно президентську ініціативу не коментують через брак інформації. У Комісії розповідають, що про опитування дізнались зі ЗМІ.

"В рамках виборчого процесу це (підготувати опитування – УП) неможливо зробити до 25 жовтня. Немає відповідного законодавства, Рада на карантині, крім того, надрукувати бюлетені неможливо впродовж такого короткого часу", – пояснив УП співрозмовник у ЦВК.

Як таке опитування оцінюють соціологи

З проханням прокоментувати ідею президента УП звернулась до політичного аналітика Фонду демократичних ініціатив ім. Кучеріва Андрія Сухарини та заступника директора Центру Разумкова Михайла Міщенка.

Обидва сходяться на думці, що рішення Офісу є радше іміджевим і політичним, ніж має на меті справді вивчити ставлення українців до певних подій чи явищ. 

Для такої мети достатньо було опитати 2 тисячі українців (найбільш поширена вибірка у всеукраїнських опитуваннях), зазначає Міщенко. І витратити на це значно менше коштів. 

"Не йдеться ні про які дослідницькі цілі, ні про яке розуміння того, що хоче суспільство. Це спосіб маніпуляції громадською думкою та залучення свого електорату на вибори, саме "Слуги народу", – вважає Сухарина.

Професійне соціологічне опитування на рівні країни має пропорційно презентувати всі категорії населення – дорослих людей різних регіонів, статей, віку тощо, розповідає Сухарина. Формуючи вибірку, соціологи спираються на дані Державної служби статистики.

"Якщо в нас у західному регіоні проживає, умовно, 20% у масштабах усієї України, то і в опитуванні їх має бути 20%. Якщо в нас людей старшого віку, умовно, 35%, то і в опитуванні їх має бути 35%. Це зворотнє масштабування", – наводить приклад Сухарина.

Президентське, у заявленому форматі, покаже думку лише тих людей, які безпосередньо в день голосування прийдуть на вибори – тобто найбільш активних.  

"Рівень участі в місцевих виборах є найнижчим серед усіх. Як правило, в Україні найвища явка на президентські вибори, дещо нижча на парламентські, а найнижча – на місцеві. Тому отриманий результат не можна буде назвати відображенням точки зору всього населення", – пояснює Міщенко. 

Якщо "вписувати" президентське опитування у якийсь формат, це може бути екзит-пол – опитування кожної 12 чи 15 людини на вибраних зараніше дільницях, або ж суцільне – опитування кожної людини на дільниці, припускають соціологи.

[BANNER3]

Хто може проводити президентське опитування 

В теорії таке опитування можуть провести приватні соціологічні служби. Дві авторитетні соціологічні структури, Фонд демократичних ініціатив ім.Кучеріва та Центр Разумкова, розповіли УП, що до них така пропозиція з Офісу президента не надходила. З групою "Рейтинг" сконтактувати наразі не вдалось.

Другий варіант – провести опитування через "свої" громадські організації. Такий підхід зараз розглядають у команді президента, розповідає УП джерело зсередини. 

Третій – "окрема організаційна структура", про яку заявила депутатка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук. 

В пошуках державного органу або структури, яка може бути відповідальною за проведення опитування, УП звернулась до Державної служби статистики та Кабміну. У Держстаті від такої ідеї відхрестились. У Кабміні, побачивши запит, порадили звернутись до ОП.

 Хто заплатить за опитування і скільки воно може коштувати

Якщо на опитування підуть державні гроші, це має відбутися за законом про публічні закупівлі. Постає питання, чи встигнуть в такому випадку дотриматись усіх процедур, адже до дня виборів залишається півтора тижні.

Юрист "Центру протидії корупції" Денис Свириденко пояснює, що за умови витрат у понад 200 тисяч проводять відкритий тендер.

"Відкриті торги не встигнуть провести. Плюс треба мати на увазі що закупівля повинна бути внесена у план закупівель замовника", – додає Свириденко.

Однак заступниця голови фракції "Слуги народу" Євгенія Кравчук запевняє, що державні кошти на опитування виділяти не будуть.

При цьому вона не уточнює, хто саме профінансує ідею президента. 

Із таким запитанням УП звернулась до Офісу президента. Заступник його керівника Кирило Тимошенко та прессекретарка Зеленського Юлія Мендель на повідомлення не відповіли.

Політичний аналітик Фонду Демініціатив Сухарина для порівняння наводить вартість  екзит-полу. Один день опитування на 400 дільницях коштує приблизно 100 тисяч доларів. За такого розкладу соціологи запитують на виході кожного 12 або 15 громадянина – тобто не всіх. 

Якщо масштабувати це число на приблизно 30 тисяч виборчих дільниць, які є в Україні, отримаємо 7,5 мільйонів доларів. За які, знову ж, не можна опитати всіх. 

Орієнтуватись на ринок публічних закупівель, тобто опитувань за державний кошт, в оцінці складно. Точно таких досліджень, як придумали у Зеленського, відомства не замовляють. Говорити можна хіба що про орієнтовні ціни, хоча й вони різняться.

Нещодавно Нацполіція оголосила тендер: хоче заміряти довіру до себе в усіх регіонах, крім окупованих територій. На тендер заклали 2,5 мільйона гривень. Це максимальна сума, остаточна залежить від учасників торгів. Наприклад, минулого року дослідження зрештою обійшлось поліції майже в мільйон.

У свою чергу, Нацбанк за дослідження громадської думки на 2 тисячі респондентів заплатив трохи менше 300 тисяч гривень.

[BANNER4]

Навіщо це "Слузі народу"? 

З огляду на те, що "Слуга народу" втрачає підтримку у старшого покоління, але все ще популярна серед молоді, залучення саме цієї категорії громадян до опитування біля виборчих дільниць видається на продуману політтехнологію. 

Не секрет, що молодь не дуже любить ходити на вибори. Жовтневе дослідження "Рейтингу" свідчить: кількість тих, хто обіцяє прийти на дільниці, росте разом із віком опитуваних. Серед 18-29-річних їх не більше 43%, тоді як серед 60-річних і старших – близько 70%.

Тому "стимулювання" молоді може додати партії влади голосів на виборах. І паралельно збільшити процент тих, хто голосуватиме. 

Кілька співрозмовників УП у команді президента підтвердили цю версію, називаючи опитування "чистою мобілізацією молоді".

"Якщо буде низька явка, то "Слузі народу" буде ще гірше. Тож в найближчі тижні таким чином хочуть привертати увагу до виборів", – підсумовують у команді Зеленського.






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"