Українська правда

ПУБЛІКАЦІЇ

Історія коронавірусу в Україні: як прийшов та поширився країною
25.06.2020 14:36
Ми звернулися до 24 обласних лабцентрів МОЗ та, на жаль, отримали відповіді від 15 з них. Розповідаємо про поширення коронавірусу, спираючись на отриману інформацію.

"Випадок зареєстровано в Україні. Ми почали працювати з контактними особами. Контактних осіб небагато", – цією заявою державний санітарний лікар Віктор Ляшко 3 березня повідомив про першого українця, яких захворів коронавірусом.

Ним виявився 39-річний Олександр з Чернівців, який 26 лютого разом з дружиною повернувся в Україну через Румунію після подорожі Італією, 29-го відчув симптоми хвороби, 3 березня – отримав позитивний результат ПЛР-тесту.

У лікарні Чернівців Олександра згодом назвуть "легким варіантом", пояснюючи, що він перехворів у легкій формі. Вже 20 березня президент оголосить про його одужання. Сам він подякує лікарям, засмутиться через протести сусідів під вікном і скаже, що не розуміє, де і за яких обставин міг заразитися. 

"У мене є просто здогадки" – мовив він пізніше. У день його повернення додому в Італії вже було 11 померлих і 322 інфікованих.

Ляшко мав рацію щодо контактних осіб Олександра – їх всього 6, і жоден з них не захворів коронавірусом. Навіть його дружина. 

Наскільки перший випадок інфікування пов’язаний з поширенням вірусу в регіоні, у яких місцях утворилися його спалахи та де українці інфікуються найчастіше – "Українська правда" розповідає, спираючись на дані обласних лабораторних центрів МОЗ. 

Ми звернулися до 24 обласних лабцентрів МОЗ та, на жаль, отримали відповіді від 15 з них. Розповідаємо про поширення коронавірусу, спираючись на отриману інформацію.

Про точність епідрозслідувань

Перше, що треба знати – визначити точне джерело поширення інфекції не просто. Усе залежить від правдивості та повноти інформації, яку під час опитування розповідають хворі. 

Пацієнти не завжди говорять правду, називають контактих осіб або не пам’ятають фактів, які мають епідеміологічне значення. Стан деяких пацієнтів узагалі не дозволяє з ними говорити.

Також точність епідрозслідування залежить від рівня вивченості хвороби – коронавірусна хвороба поки не є достатньо вивченою. Отже, називати на 100% точними результати епідеміологічних розслідувань було б не правильно. Епідеміологи додають до них прикметник "імовірні". 

Але саме ця інформація дає розуміння, як коронавірус поширювався всередині країни.

[BANNER1]

 Завезення коронавірусу. Західна Європа, США, Єгипет

Якщо перший встановлений хворий приїхав до Чернівців з Італії, то чи означає це, що коронавірус в Україну завезли саме звідти?

І так, і ні, пояснює Роман Родина, начальник відділу епіднагляду за інфекційними хворобами Центру громадського здоров’я.

"Так, тому що це є доказовий факт першого випадку. Ні – бо, згідно з даними ВООЗ, десь 80%, близько 70% хворіють безсимптомно. Безсимптомні форми ми не можемо діагностувати, і в той же час – вони можуть заражати інших, і в цих інших можуть проявлятися симптоми.

Чому я більше схиляються до "ні"? Тому що за наявності безсимптомних, які їхали з-за кордону в будь-яку з областей, припускаючи, що безсимптомний хворий міг заразити іншого, а в нього вже були симптоми, а це вже внутрішня передача… Тобто тут 50 на 50", – каже Роман.

Історія Чернівців, у яких перший офіційний хворий повернувся з-за кордону, далеко не єдина. Щонайменше у 9 областях імовірними першими хворими епідеміологи називають людей, які повернулися із закордонних подорожей, де і могли підхопити COVID-19. 

Перші хворі в східних областях повернулися з Єгипту, Західної Європи, зокрема Франції. У західних – з Австрії, Угорщини, Італії. У південних – з Об’єднаних Арабських Еміратів, Єгипту, США, європейських країн. 

Чи не найяскравішим є приклад Одещини – усі вісім перших випадків інфікувань завезені з Європи та США.

Станом на середину травня до 10% усіх хворих в Україні пов’язують свою хворобу з перебуванням у країнах з високим рівнем захворюваності, додає Роман Родина. 

На карті позначені країни та регіони, з яких поверталися перші офіційно встановлені хворі на коронавірус

Не із закордонними, а з внутрішніми поїздками – до Києва, пов’язують перші інфікування у Волинській та Луганській області. 

Зокрема, восьмирічна дитина на Волині могла підхопити вірус від батька, який повернувся з роботи у столиці (працював у закладах громадського харчування), 31-річний чоловік з Луганщини – від хворого коронавірусом, з яким контактував у Києві.

У ще двох областях, Полтавській та Рівненській, першими хворими стали люди, які контактували з приїжджими з-за кордону. 68-річну жительку Кременчука, імовірно, заразила донька, яка повернулася з Польщі, а першу хвору на Рівненщині – місцева жителька, яка повернулася з Італії. 

Червоним на карті позначені назви міст, у яких виявили перших хворих у регіонах (наприклад, Кременчук – Полтавська). Стрілками – повернення хворих (Луганщина) та можливе перенесення інфекції (Волинь) з Києва

У деяких областях джерела інфікування перших хворих залишились нез’ясованими: 68-річна жителька Мукачева, яка стала першою інфікованою на Закарпатті, взагалі не залишала межі області; пенсіонерка на Одещині, яка першою інфікувалася всередині регіону (а не привезла інфекцію з-за кордону) не мала жодних відомих контактів з імовірними хворими.

"Це свідчить, що завіз коронавірусної інфекції здійснювався різними шляхами і встановити "нульового пацієнта" не є можливим", – зазначають в Одеському лабцентрі.

[BANNER2]

Поширення коронавірусу всередині країни. Перші інфіковані та сімейні вогнища

Чи всі перші встановлені хворі поширили інфекцію у своїх областях? Ні.

Лише у 2 областях з 15 перші встановлені хворі були пов’язані з інфікуванням інших людей та могли спричинити спалах.

Перша – Закарпатська, у 68-річної жительки Мукачева, згаданої вище, виявили 19 інфікованих контактних осіб. 

Друга – Донецька, там мешканець Маріуполя, який повернувся з Єгипту, заразив свого співробітника, а той своєю чергою – чотирьох людей з оточення своєї родини та друзів.

У 6 областях – Вінницькій, Чернівецькій, Хмельницькій, Харківській, Полтавській і Запорізькій – перші хворі не стали поширювачами інфекції, тобто ніхто з їхніх контактних осіб не захворів впродовж інкубаційного періоду, 2 тижнів.

Що це означає? Елементарною відповіддю на це запитання Роман Родина називає те, що першими хворими є не ті, кого ними назвали офіційно. 

"Як я вже казав, є безсимптомні хворі, є невиявлені хворі, давайте будемо казати відверто, не всі виявляються. Про деякі випадки лікарі можуть не повідомляти, на жаль", – пояснює фахівець ЦГЗ.

Говорити про стовідсоткову точність визначення першого інфікованого (або індексного випадку, як кажуть фахівці) за наявності безсимптомних хворих неможливо, додає він. 

Щодо ще 7 областей – інформація не вказана у відповідях лабцентрів або її неможливо однозначно трактувати.

Точно визначити найпоширеніші місця інфікування коронавірусом, на кшталт церков, громадського транспорту чи лікарень – неможливо, повідомляють лабцентри

Єдине, на чому зійшлися кілька з них, це те, що найбільше людей підхопили COVID-19 під час контакту з хворими всередині країни. Це 66,6% хворих у Запорізькій області, 59,6% хворих у Луганській і 44,3% хворих у Донецькій. На другому місці – інфікування за кордоном (інформація станом на 28 травня-1 червня).

[BANNER3]

Якщо звузити висновок щодо інфікування під час контакту, то можемо припускати, що більшість спалахів виникає в організованих колективах – родинах і підприємствах. 

Зокрема, Запорізький лабцентр уточнює, що станом на 1 червня майже половина контактних осіб у їхньому регіоні – 45,3% або 135 людей – це родичі. 

До схожого висновку дійшли на Хмельниччині – найчастіше люди інфікуються у сімейних спалахах, в одному випадку реєструють від 2 до 7 хворих. Також серед місць інфікування у Хмельницькому лабцентрі називають місце роботи (від 4 до 10 випадків і більше) та церкви, у яких не припинялися служби на Вербну неділю та Великдень, проводилися обряди та поховання. Зокрема, священник і дяк, які разом з трьома людьми з церковного хору проводили похорон, інфікували 15 жителів з трьох сіл Хмельниччини.

Чи можна стверджувати, що ймовірність інфікуватися під час дотику до дверної ручки з крапельками чхання хворого (тобто контактний шлях) значно менша, ніж під час, наприклад, розмови (крапельний шлях) – поки що сказати складно, пояснює Роман Родина.

"Це два фактично рівнозначні за існуванням механізми. Який реалізується частіше – без досліджень сказати складно.

Єдине, що я можу сказати, вірус через неушкоджену шкіру не передається. Тобто якщо взятися рукою (за місце, де є вірус – УП), а потім помити руки, застосувати дезінфектант, то ми уникнемо зараження. Дотримуючись гігієни рук, контактному шляху інфікування можна запобігти, якщо не на 100%, то на 90-95%", – додає він.

[BANNER4]

На Тернопільщині масові скупчення людей назвали середовищем найчастішого інфікування COVID-19. Саме там у двох районах, Монастирському та Шумському, причиною спалахів коронавірусу називають масове відвідування пам’яток, місць богослужінь і паломництва, а також міграцію, як українців, так й іноземців.

На Тернопільщі розташована Почаївська Лавра, у якій підозрювали спалах коронавірусу. Сам Почаїв через COVID-19 21 квітня закрили на в’їзд і виїзд. 

Точно інформації щодо кількості інфікованих та способів поширення інфекції в  Почаївській лаврі та головній святині УПЦ МП, Києво-Печерській Лаврі, ми не отримали. На початку травня в останній все ще виявляли нових хворих, загалом президент заявляв про "майже 100 хворих" у Києво-Печерській Лаврі.

Церкви та проведення служб під час епідемії, попри нарікання та значну увагу ЗМІ, як часте середовище інфікування згадали лише у двох областях. У Закарпатській розповідають про групові захворювання серед людей, які відвідували спільні релігійні заходи, у Чернівецькій з відвідуванням церков, поховань пов’язують поодинокі інфікування. 

Два лабцентри виокремили медпрацівників як окрему категорію людей, які часто інфікуються.

[BANNER5]

Як коронавірус поширювався в областях    

Місця спалахів COVID-19 у різних регіонах України, їхні причини та способи поширення вірусу можна детально переглянути на картах нижче. Візуалізація базується на інформації від 15 з 24 лабцентрів, які відповіли на інформаційні запити. 

Спалахами ми назвали пов’язані між собою інфікування від 10 людей в межах одного населеного пункту або закритого закладу – інтернату, пансіонату, гуртожитку (деякі заклади зазначали і менші за охопленням випадки). 

Червоним кружечком позначені населені пункти або неідентифіковані заклади, червоним хрестом у кружечку – лікарні, чорним хрестом – церкви та спалахи, пов’язані з релігійними діячами.

 Волинська область (інформація на 9 червня): 

Маневицький район – захворіли 50 людей, 35 з яких у селі Череваха. Першим у Черевасі інфекцію підхопив пресвітер релігійної громади, за три дні до звернення до лікаря він все ще проводив зібрання за участі 10 людей. Інформацію про контактних осіб не надав. 

П’ять людей, які з ним контактували, надійшли до Маневицької центральної районної лікарні з діагнозом "пневмонія".

Ківерцівський район – інфекція поширилася від працівника одного з відділень поліції, який сам з Луцька. Усього у відділенні поліції захворіли 12 працівників. 

Волинська обласна психлікарня в Олиці – хворобу, ймовірно, завезла пацієнтка лікарні з Маневицького району. Інфікувала 25 медпрацівників і 50 пацієнтів, також захворіли 11 членів родин медпрацівників.

Донецька область (інформація на 25 травня):

Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування в Бахмуті – інфекцію заносили хворі, які надходили в безсимптомній формі та ще не мали висновків обстежень. Захворіли 3 працівників.

Обласна лікарня інтенсивного лікування в Маріуполі – 30 хворих серед пацієнтів і персоналу.

Запорізька область (інформація на 1 червня):

Гуртожиток (який саме не вказано) – захворіли 16 людей, усі проживали на одному поверсі. 

Дві лікарні – без деталей. 

Промислове підприємство – захворіли 14 людей.

Державний заклад – захворіли 10 людей.

Івано-Франківська область (інформація на 9 червня):

с. Княжолуки – джерелом інфекції стала людина, яка приїхала з Європи. Усього захворіли 13 людей.

Калуська центральна райлікарня – захворіли 10 працівників.

Полтавська область (інформація на 1 червня):

Кременчуцька райлікарня – захворіли 34 працівників.

Рівненська область (інформація на 9 червня): 

с. Познань – 8 хворих, які контактували з хворими членами релігійної громади Тинного. У Тинному на Рівненщині – перший офіційно хворий в області.

с. Зоря – 94 хворих. Першою захворіла учасниця церковного хору, яка інфікувалася в Почаївській Лаврі на Тернопільщині, де вже на той момент були хворі. 

Подальші хворі в цьому селі інфікувалися під час контактів з родичами, сусідами, відвідування громадських місць, зокрема служб у церквах.

Тернопільська область (інформація на 11 червня):

Монастирський та Шумський райони – причиною спалахів стало масове відвідування пам’яток, місць богослужінь і паломництва, та міграція (як українцями, так і іноземцями).

Свято-Успенська Почаївська лавра – не вказана точна кількість інфікованих. Відомо лише про 7 хворих жителів Молдови, які приїжджали в Лавру. 

Харківська область (інформація на 1 червня):

Валківський район – спалах у селі Високопілля та місті Валки, жителі яких були прихожанами Високопільської церкви. Під час надання допомоги першій хворій у Валківському районі інфікувалися 4 медпрацівників.

Епідемзв’зок у Валківському районі встановили між 35 випадками.

Обласна психіатрична лікарня №1 у Стрілечій – перші 3 випадки були серед молодшого медперсоналу одного відділення, за контаком виявили 13 інфікованих пацієнтів. Факт заносу пацієнтами не підтверджений. 

Також спалах був у самому Стрілечому, частина жителів його працює в психлікарні. Під час спалаху сформувалися родинні осередки, а також занесли інфекцію в інші відділення. Усього зв’язок встановили між 53 хворими.

Піско-Радьківський інтернат – сплах пов’язаний з переведенням до установи хворого, який лікувався в Обласній психіатричній лікарні №1.

Красноградська райлікарня – захворіли 10 працівників, спалах пов’язаний з хворими, у яких уже після надання допомоги виявили коронавірус.

Чугуївська райлікарня ім.Кононенка – спалах пов’язаний з людьми, у яких уже після надання допомоги виявляти ковід. Захворіли 14 людей.

Міська лікарня №25 – 31 хворий серед пацієнтів і працівників. Джерелом стала хвора на пневмонію, яку госпіталізували до терапевтичного відділення. Через медпрацівників вірус занести до інших відділень.

Херсонська область (інформація на 4 червня):

У Олешках, селах Андріївка, Гладківка, Ліві Солонці та.Малі Копані  – заворюваність була "вище середньої", інфекція передавалася поступово – від однієї людини до іншої

Каховка – 22 людей заразилися від 49-річної співробітниці. 

Закарпатська область (інформація на 15 червня): 

Школа-інтернат в Перечині – спершу захворіли 2 вчительки, потім 13 вихованців і ще 6 людей у родинах працівників.

Мукачівський інтернат – першим захворів медпрацівник, а потім 56 підопічних.

Притулок Товариства Червоного Хреста у Ракошині – першим захворів медпрацівник, а потім 9 підопічних.

Село Люта – спершу захворіли 2 членів однієї родини, які працюють на швейній фабриці "Березнянка", потім ще 10 працівників фабрики і 4 людини у родинах працівників фабрики.

Вінницька область (інформація на 12 червня):

Калинівський район – першою захворіла пацієнтка інфекційного відділення Калинівської центральної райлікарні, за два дні – інша пацієнтка та родичі першої. 

Паралельно вірус виявили у трьох медпрацівників. Під час обстеження лікарів виявили ще 40 безсимптомних працівників, 4 пацієнтів і 7 людей серед членів родин захворівших. Встановити джерело – неможливо.

Жмеринська районна рада – першого хворого виявили, розслідуючи інший випадок захворювання по Жмеринці. Серед кола його контактних виявили ще 9 працівників та 4 членів їхніх родин. Більшість були безсимптомними і виявилися тільки під час обстеження контактних.

Висновки:

  1.  COVID-19 був завезеним в Україну. Однозначно стверджувати, що з Італії – не можна.
  2. Значна частина перших встановлених хворих в областях – люди, які повернулися з-за кордону або люди, які контактували з приїжджими.

На середину травня, за даними ЦГЗ, близько 10% всіх хворих в Україні пов’язують свою хворобу з перебуванням за кордоном.

  1. Перший встановлений хворий в області не є гарантовано поширювачем інфекції в регіоні. Зокрема в 6 областях перші хворі не мали жодного хворого серед контактних осіб.
  2. Часто люди часто підхоплюють інфекцію під час контакту з хворими. Особливо – в організованих колективах, родинах і на робочому місці.





^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"