ПУБЛІКАЦІЇ |
Розповідаємо, хто з кандидатів у президенти вже зареєстрований в ЦВК, коли буде другий тур, де переглянути усі передвиборчі програми та чи можете ви проголосувати не за пропискою.
У цьому тексті:
Початок передвиборчої кампанії: 30 грудня 2018 року
Висунення кандидатів у президенти: з 31 грудня 2018 року до 4 лютого 2019 року
Закінчення реєстрації кандидатів у президенти: 8 лютого 2019 року
Дата президентських виборів: 31 березня 2019 року
Оголошення результатів виборів: до 10 квітня 2019 року
Дата ймовірного другого туру президентських виборів: 21 квітня 2019 року
Оголошення результатів другого туру: до 1 травня 2019 року
Інавгурація президента: до 3 червня 2019 року
Вибори президента України відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень глави держави. Таким чином, цього разу голосування повинно відбутися саме 31 березня 2019 року.
Другий тур призначають у тому випадку, якщо жоден з кандидатів не набере абсолютної більшості голосів (50% + один голос) після першого етапу голосування. Поки результати соціологічних опитувань демонструють, що серед лідерів президентських перегонів немає явного фаворита, який зможе набрати більше половини голосів. У такому випадку другий тур відбудеться 21 квітня 2019 року.
За часи незалежності України лише Леонід Кравчук у 1991 році та Петро Порошенко в 2014 році перемогли в першому турі.
Так, але не пізніше, ніж за 23 дні до виборів, звернувшись до ЦВК. На найближчих виборах це буде 8 березня 2019 року.
Кандидат має бути громадянином України, який досяг 35-річного віку, володіти державною мовою і проживати в Україні протягом десяти останніх років до дня виборів.
Піти на вибори можна або через висування політичною партією, або шляхом самовисування. Також потенційний президент України повинен надати декларацію про доходи за рік, що передує року початку виборів. Документ перевірить Національне агентство з питань запобігання корупції і згодом оприлюднить результати перевірки.
Так, у ЦВК потрібно внести грошову заставу в розмірі 2,5 млн гривень.
Грошова застава повертається суб’єкту її внесення, тобто партії чи кандидату на посаду президента, у двох випадках: або в разі перемоги на виборах, або в разі виходу до другого туру.
Всім іншим учасникам виборів гроші не повертаються, вони йдуть до Державного бюджету.
У 2019 році ЦВК зареєструвала рекордних 44 кандидати в президенти.
В останній день в списку залишилось 39 кандидатів. Ось остаточний список:
Зняли свою кандидатуру:
Детальніше:
Що треба знати про головних кандидатів у президенти: програми, стратегії і спонсори
Як проголосувати на виборах не за місцем прописки і знайти себе у списку виборців?
Частина кандидатів – це представники конкретних партій, які заздалегідь мобілізують електорат перед парламентськими виборами 27 жовтня 2019 року.
Інша частина – це технічні кандидати. Їх використовують потенційні лідери передвиборчих перегонів задля боротьби зі своїми найближчими опонентами.
Основною "зброєю" технічних кандидатів є агітація проти одного з лідерів. Інколи буває так, що з наближенням самих виборів ці кандидати різко передумують щодо своєї участі. Зокрема, так сталось на виборах у 2014 році, коли Наталія Королевська, Олег Царьов, Зорян Шкіряк, Петро Симоненко, Олександр Клименко і Василь Цушко заявили про зняття своїх кандидатур.
Щоправда, у підсумку ЦВК зняла лише Королевську і Царьова, інші четверо кандидатів оголосили про свій намір запізно, відповідно до положень закону про вибори, тому їхні прізвища були присутні в бюлетенях.
"Передвиборча агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата на пост президента України.
Передвиборча агітація може здійснюватися в будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України", – говорить стаття 58 закону "Про вибори Президента України".
Тобто кандидатам у президенти можна агітувати проти інших учасників виборів. Чим вони й займатимуться.
Так, із програмами можна ознайомитися в матеріалі "Що треба знати про головних кандидатів у президенти: програми, стратегії і спонсори". Також усі програми є на сайті ЦВК.
Державний реєстр виборців повідомляє, що голосувати на виборах можуть 35,6 мільйонів українців.
Але прогнози щодо того, скільки людей насправді прийде на виборчі дільниці, невтішні, і на це є низка причин.
По-перше, не голосуватиме переважна більшість населення окупованих Криму та Севастополя, де, за даними ДРВ, проживають майже два мільйони виборців, і окупованих районів Донецької та Луганської областей – разом із підконтрольною територією там нараховують майже п’ять мільйонів виборців.
У свою чергу, на обліку Мінсоцполітики станом на 12 листопада 2018 року перебуває 1,5 мільйони переселенців із Криму та ОРДЛО.
По-друге, останній перепис населення в Україні відбувся ще в 2001 році, а саме відносно нього формується загальна кількість виборців. Як результат, на виборах регулярно рахують голоси "мертвих душ".
По-третє, соціологи констатують розчарування українців у нинішній політичній системі, як наслідок – відсутність явних лідерів у рейтингах кандидатів у президенти. Кожен четвертий українець не планує брати участь у виборах, а на Донбасі – кожен третій.
Основний аргумент відмови від участі у виборах – відсутність кандидата, за якого варто було б проголосувати. Про це казали більше половини опитаних як на Заході, так і на Сході.
Так, і ми детально пояснюємо, як це зробити в матеріалі "Як проголосувати на виборах не за місцем прописки і знайти себе у списку виборців?"
Також ми пояснюємо у ньому, як перевірити себе в списку виборців, що робити, якщо вас там немає, які документи брати на дільницю, як проголосувати за кордоном, зокрема в Росії, та що робити переселенцям із Донбасу і Криму.
Олександр Іванческул, для УП