Українська правда

ПУБЛІКАЦІЇ

Кругова порука та три моделі поведінки: як фракції голосували за зняття недоторканності
13.07.2017 19:22,  Олексій Вєдров

Найпринциповіше голосувала "Самопоміч" фактично за притягнення до відповідальності всіх нардепів.

Опозиційний блок бойкотував голосування. Фракція "Відродження" майже всім складом не прийшла у Верховну Раду.

"Радикали" захищали лише Євгена Дейдея і Андрія Лозового.

"Батьківщина" одноголосно висловилася за притягнення Борислава Розенблата і Максима Полякова.

Блок Петра Порошенка і "Народний фронт" не показали одностайності щодо всіх нардепів.

[L]11 липня в сесійній залі парламенту було гаряче. З погляду багатьох учасників і спостерігачів, Верховна Рада проходила свій чи не найважливіший тест.

Але для одних це був тест на здатність депутатів відмовитися від привілеїв та відповідати за власні правопорушення, як усі громадяни. А для інших – на їхню готовність "прогнутися" під президента, правоохоронні органи та антикорупційні структури.

Фракції у Верховній Раді під час голосування за надання згоди на притягнення деяких депутатів до кримінальної відповідальності поводилися по-різному. І бажання або небажання голосувати "за" – не є єдиною відмінністю.

Поведінка депутатів під час голосування не була схожою також і в тому, що деякі з них послідовно голосували за зняття недоторканності, тоді як інші воліли захистити колег від "зазіхань" Генеральної прокуратури.

Пофракційний відсоток депутатів, які проголосували "за" надання згоди до притягнення до кримінальної відповідальності, а також відсоток депутатів, які не голосували "за" (голосували "проти", утрималися або не брали участі в голосуванні), але при цьому перебували в сесійній залі. Фракція "Відродження" не представлена, оскільки була відсутнья майже в повному складі
rada.gov.ua

За цим критерієм Громадський рух ЧЕСНО виділив три типи фракцій:

І. "Принципові" фракції

До них належать "Самопоміч", яка в усіх випадках давала дозвіл на притягнення до відповідальності одноголосно або майже одноголосно. Лише в одному випадку депутат Іван Мірошніченко не став брати участі в голосуванні щодо Олеся Довгого.

А також "Опозиційний блок", депутати якого, перебуваючи в сесійній залі, переважно не брали участі в голосуванні. У такий спосіб вони блокували кримінальну відповідальність колег-нардепів.

ІІ. "Непослідовні" фракції

Ідеться, звісно ж, про "Радикальну партію", яка в трьох випадках одностайно проголосувала "за", а коли йшлося про її власного депутата – проголосувала "проти".

А також про "Волю народу", що, як правило, утримувалася від голосування, але дещо нерішуче зробила виняток для Борислава Розенблата і Максима Полякова.

ІІІ. "Нерішучі" фракції

Більшість депутатів найбільших фракцій – "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту", а також "Батьківщини" – все ж вирішили не прикривати опальних депутатів. Утім, вони не були ані одностайними, ані цілковито послідовними в такому рішенні.

Схожою була й поведінка позафракційних депутатів.

Зауважимо, що депутати "Відродження" майже повним складом прогуляли голосування – тому ця фракція й не відображена у нашій візуалізації. Лише під час голосування за дозвіл на кримінальне переслідування Борислава Розенблата 12 з 26 депутатів фракції натиснули кнопку "за".

Друзям імунітет, опонентам справу?

Про кругову поруку "касти" депутатів  загальновідомо достатньо давно: вони вигороджують одне одного, аби не стати наступними жертвами переслідування. Адже, вважається, що кожному з них є що переховувати від правоохоронних органів.

Якщо це справді так, депутати б прагнули захистити насамперед тих колег, з якими їх об'єднують бізнес-інтереси та спільна політична історія. Іншими словами членів власної фракції.

Чи підтверджують цю нехитру мудрість результати голосування 11 липня? Відповідь на це питання позитивна. "Радикальна партія" та "Воля народу" не здали "своїх".

"Народний фронт", хоч і проголосував більшістю за зняття недоторканності з двох власних депутатів – Євгена Дейдея та Максима Полякова, – зробив це не так одностайно, як у випадку "чужаків" Олеся Довгого та Борислава Розенблата. Утім, можливо, на таку відмінність у голосуванні вплинуло прохання самих звинувачуваних парламентарів дати дозвіл на відкриття кримінального провадження.

І лише Розенблат, позафракційний на момент голосування, був напередодні виключений зі складу фракції "Блоку Петра Порошенка". Тож згоду на відкриття кримінального провадження дала переважна більшість однопартійців.

Імовірно, ідеться в цьому випадку не стільки про принциповість депутатів, скільки про важливість для пропрезидентської фракції успіху ініціативи Генерального прокурора Юрія Луценка, що є ставлеником президента, – ініціативи, яка може вести до посилення позицій останнього в парламенті.

Тим часом біля Верховної Ради триває численна акція за суттєве обмеження депутатської недоторканності.

В Україні діє фактично повна депутатська недоторканність – народного депутата без згоди Верховної Ради не може бути затримано, заарештовано чи притягнуто до кримінальної відповідальності за будь-які злочини. Процедура надання згоди складна та тривала у часі, що дає змогу уникнути покарання.

Активісти ж вимагають залишити лише депутатський індемнітет – неможливість притягнення до відповідальності за політичну діяльність, голосування, виступи в Парламенті, які не є образами чи наклепом тощо

За словами народного депутата Юрія Левченка, станом на 12:00 четверга було зібрано необхідні 150 підписів для реєстрації проекту закону про внесення змін до Конституції в частині депутатської недоторканності.

Олексій Вєдров, аналітик Громадського руху ЧЕСНО; Оксана Ставнійчук, аналітикиня Громадського руху ЧЕСНО; Микола Виговський, координатор Громадського руху ЧЕСНО, спеціально для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"