Українська правда

ПУБЛІКАЦІЇ

Інфекція під назвою "Fake"
17.07.2017 16:00
Україна просунулась набагато далі в роботі з фейками, ніж більшість країн НАТО. І те, як ми працюємо з інформаційними викликами, і дасть розуміння, як захиститися надалі від можливих загроз.

Три роки тому інформаційний простір наповнили шокуючі за своїм змістом повідомлення про катастрофу Боїнга МН-17 на території України. І шокували вони не стільки жахливим фактом загибелі такої кількості людей – скільки гіпотезами причин краху, які поширювали медіа: від "спецоперації ЦРУ" до смерті пасажирів "ще задовго до початку рейсу". Фейки, маніпуляції, альтернативні факти або просто брехня...

Зараз їх називають по-різному, але й досі виглядають вони як чиста правда. Або ж – пост-правда.

Слово "пост-правда" (post-truth) у 2016 році удостоїлося звання "слово року" від редакції Оксфордського словника. Пост-правда описує епоху розвитку масових комунікацій, коли істина стає не принципова важливою.

Істина проти брехні. Декілька десятків років назад це виглядало б як філософська суперечка. Але не сьогодні.

У 2017-му це стає питанням міжнародної безпеки і виноситься на обговорення на головний зліт політиків, комунікаторів і журналістів NATO Stratcom Dialogue, який відбувся в Ризі 5-6 липня. Розмова була серйозною і по суті.

Спробуємо розібратися, який діагноз ставить сьогодні світова професійна спільнота інфекції під назвою "Fake", і чи є "методи лікування", на які варто звернути увагу Україні.

Американські експерти запропонували використовувати категоризацію "інформаційних пасток" від First Draft News. За спектром брехні вона може бути від сатири до 100% підробки.

Категоризація "інформаційних пасток" від First Draft News. (Натисніть для збільшення)

Є новини – як хороші, так і погані.

Почнемо з поганого: у нас немає вибору. Зійти з цього поїзда можна лише вимкнувши інтернет з розетки. А оскільки такого сценарію не передбачається, потрібно діяти. І чим швидше, тим краще.

Що хорошого – є розуміння, як з цим працювати. Хай і не ідеальне, але є. І брати участь в цьому повинні всі.

Що може й повинна робити держава

Навчати

– Покращувати (або в нашому випадку, створювати з нуля) медіа-грамотність і підвищувати знання населення про те, що є фейк і які його різновиди існують. Помилкові факти буває дуже складно розпізнати, не розуміючи, як, а головне, чому тебе хочуть ввести в оману.

– Формувати критичне мислення, а саме, привчати споживати інформацію з різних джерел, формувати свою картину "за" і "проти".

Відстежувати

– Спільно з медіа і технологічними компаніями брати участь в розробці механізмів виявлення фейків. Удосконалення пошукового алгоритму, маркування недостовірної інформації, блокування фейкових повідомлень – це лише початкові етапи системної "чистки" інфополя.

Німеччина, наприклад, серйозно роздумує над введенням штрафів серед інформаційних і соціальних платформ за поширення фейків.

Комунікувати першим

– Не забувати про основи основ – бути першим у заявах. Не чекати доки інформацію спотворять. Бути головним джерелом новини, бути зрозумілим, бути відкритим.

Що може робити суспільство

Верифікувати

– Створювати та популяризувати платформи з верифікації даних. Серед аналітичних ресурсів, які можуть допомогти з верифікацією даних та факт-чекінгом у широкому контексті називали First Draft News, Google News Lab, Factcheck.org, Bellingcat.

Міжнародні експерти дуже високо оцінили український Stopfake.org, що не може не бути приводом для гордості. Більш того, деякі іноземні ресурси, як наприклад, EU vs disinfo брали досвід Stopfake.org як основу для власних розробок.

– Шукати нові формати залучення суспільства до спільного контролю за чистотою інформаційного простору. Один з прикладів – проект Civiccloud.tech, що залучає волонтерів для допомоги в роботі з аналізом та верифікацією даних, а потім з їх візуалізацією для широкої громадськості.

Що може робити медіа спільнота та журналісти

Аналізувати

– Шукати "bigger picture" і дивитися на комунікації зі стратегічної позиції. Допомагати аудиторії скласти пазли в єдину картину і дати основу для формування власної думки.

Не забувати про професійну етику

– Нести відповідальність за коректність фактів проти бажання бути першим.

*   *   *

Не так вже й мало завдань для початку.

Але як би це дивно не звучало для багатьох любителів "зради", нам є чим пишатися. На думку професійного співтовариства країн НАТО, ми просунулися набагато далі в роботі з фейками, ніж більшість країн-союзників.

У бік України дивиться весь світ. І те, як ми працюємо з інформаційними викликами, швидше за все, і дасть решті країн розуміння, як захиститися надалі від можливих загроз.

Наші проекти з ідентифікації фейків стають основою для створення аналогічних ресурсів в Європі, а наші кейси і експертиза у протидії кремлівській пропаганді – цінніше за будь-яку теорію.

Лала Зінкевич, керівник відділу стратегічних комунікацій та медіа Центру стратегічних комунікацій StratCom Ukraine, спеціально для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"