"Коли ми працювали, люди говорили, що нам платить Тимошенко. Тепер, коли ми перестали працювати, люди кажуть, що нам за це заплатив Порошенко", – жартома пояснює генеральний директор телеканалу 3s.tv Павло Єлізаров.

Частка правди в жарті таки є – з 1 березня телеканал Савіка Шустера зупинив мовлення. Разом із каналом в ефір більше не виходитиме програма "Шустер Live", яка з 2005 року транслювалась на різних каналах фактично без перерв і вважалась найпопулярнішим політичним ток-шоу в країні.

Фактично 3s.tv згорнув всю діяльність ще на початку цього року, а весь колектив телеканалу написав заяви про звільнення в грудні 2016-го. Головна причина закриття – у Шустера і його партнерів банально закінчились гроші.

Від того, чи зможуть вони їх зараз знайти, і залежить, який фінал матиме українська success story Шустера.

Не крапка, а кома

Один з ведучих 3s.tv Роман Шрайк розповідає, що керівництво попереджало команду про закінчення коштів ще влітку минулого року.

"Я так розумію, що тоді на каналі велися переговори щодо пошуку інвесторів. Напевно, усі варіанти просто були вичерпані", – пояснює Шрайк.

Утримання каналу – задоволення далеко не з дешевих. За словами гендиректора і співвласника 3s.tv Єлізарова, потреби їхнього телеканалу складають близько 400 тисяч доларів на місяць.

[L]"У переговорах з різними людьми ми вже півтора роки. Однак тільки-но хтось готовий в нас вкладатися, у людей починаються проблеми, які створює влада", – говорить він.

За час свого існування канал пропонував глядачам підтримувати їх не лише словом, а й "копійкою". Так, у "Клуб 3s.tv" вступили більше 20 тисяч людей з усього світу. Однак клубних коштів вистачило лише на доставку сигналу до глядача через супутник і кабель.

"У США CNN чітко воював проти Трампа, проте їх рейтинги виросли, а відповідно й дохід від реклами. В Україні рейтинг не впливає на заробіток. У нас, коли стаєш в опозицію до влади, можна розраховувати тільки на пожертви", – пояснює Єлізаров.

Гендиректор зізнається, що під час пошуку інвестора вони говорили ледь не з усіма найбагатшими людьми країни, однак конкретні прізвища озвучувати не став.

Врешті історію з телеканалом Шустера не закінчено. Адже власники все ще шукають джерело фінансування.

"Перемовини тривають постійно. Для нас важлива прозорість – не пересувати сумки під столом, а прозоро заходити на телеканал", – підкреслює Єлізаров.

"Як тільки з'явиться необхідна сума для роботи – ми повернемося", – додає він.

Проблеми з телеканалом в Савіка Шустера почалися ще на початку 2016 року. У січні проти Шустера було відкрито справу через несплату податків на суму понад 13 мільйонів гривень.

"Ми не порушували законів, з актом перевірки не згодні", – апелював телеведучий під час одного з телеефірів.

Навесні 2016 року Шустеру, який має громадянство Канади, взагалі анулювали дозвіл на роботу в Україні. Формальним приводом для цього стала начебто недійсна довідка про несудимість.

"Вони (Київський центр зайнятості – УП) вважають, що податкова нарахувала нам 13 мільйонів штрафу, і це вже є судимість. Абсурд такого рівня", – обурювався тоді Єлізаров.

Через таку заборону Шустер скликав велику прес-конференцію, на якій оголосив про голодування. "Я буду голодувати, доки ці люди не змінять свого рішення", – заявив тоді Шустер.

Ця заява викликала справжній резонанс. На неї відреагувала не лише міжнародна спільнота, але й президент Порошенко та прем'єр Гройсман.

"Як гарант Конституції я захищав і захищатиму свободу слова у будь-яких її проявах. Тому сподіваюся, що відповідні служби у найкоротший час вичерпають інцидент з журналістом Савіком Шустером", – заявляв Порошенко.

За три дні питання було вирішене, і державна служба зайнятості призупинила рішення про анулювання дозволу на роботу журналісту.

Окружний адміністративний суд Києва поставив в цій історії крапку, взагалі скасувавши це рішення служби зайнятості і дозволивши Шустеру працювати в Україні й далі.

Але закриття роботи 3s.tv засвідчило одну набагато важливішу річ.

Якщо формальні заборони на працю зняти вдалось, то з негласним ігнором усіма великими каналами Шустер так і не зміг впоратись. Він умів знаходити спільну мову з усіма олігархами і президентами за останні 12 років – але з новою владою домовитись не зміг.

Хоча ще в дні Євромайдану відносини з Порошенком обіцяли Шустеру куди кращі перспективи.

Від Майдану до Майдану

Історія успіху Савіка Шустера в Україні вписується в проміжок між двома українськими революціями.

Перший ефір Шустера зі студії в Києві припав на початок нового телевізійного і політичного сезонів. На хвилі піднесення після Помаранчевої революції "борця з тоталітаризмом" з Росії прийняли позитивно.

У реальному житті переїзд Шустера, якого газпромівські менеджери вижили з російського НТВ, був результатом розмови двох людей.

Тодішній радник президента Ющенка Борис Нємцов "закинув слово" за Шустера перед українським олігархом Віктором Пінчуком – і вже у вересні 2005 року на ICTV починає виходити ток-шоу "Свобода слова".

Одразу ж від прем'єрного ефіру програма стає подією в українському медіа-просторі і за перший рік нарощує свій рейтинг до майже фантастичних показників. 20% українських глядачів щоп'ятниці дивились по телевізору саме "Савіка".

Ототожнення програми з її ведучим не випадкове. "Свобода слова" була продуктом творчості саме Шустера, який, за власним зізнанням, вибудовував драматургію кожного окремого випуску, добираючи під нього потрібних "виконавців" з числа топ-політиків країни.

І це давало свої приголомшливі результати.

За короткий період часу "Свобода слова" переросла формат звичайного телешоу – і стала чи не головним майданчиком публічних дискусій після трибуни Верховної Ради. Не даремно ж прізвище Шустера почало з'являтись у списках найвпливовіших українців.

Така популярність мала і свої несподівані наслідки: тільки-но спала перша хвиля загального приголомшення, у медіа-спільноті почали лунати закиди в бік Шустера у неприхованих маніпуляціях і спробах вести власну політичну гру.

Ці звинувачення тільки посилились, коли влітку 2007 року Шустер залишив ICTV і перейшов на "першу кнопку" – канал "Інтер".

На цьому каналі, який тоді належав Валерію Хорошковському, ведучий запустив одразу два великих проекти. Першим став аналог "Свободи слова" – "Свобода з Савіком Шустером", а другим – адаптація проекту ВВС "Великі українці".

Попри усі закиди, передачі Шустера зберегли свою мегапопулярність, а "Свобода" і далі залишалась найвпливовішим ток-шоу країни.

Однак у якийсь момент Шустеру стало тісно на "Інтері", особливо в компанії гендиректора Ганни Безлюдної. Крім того, він вирішив капіталізувати свою популярність і вплив, створивши власний продакшн, який би продавав каналам уже готовий продукт, а отже, робив самого Шустера незалежним від них. Партнером у цій ідеї погодився стати пакистанський бізнесмен Мохаммад Захур.

Але треба було знайти, хто такий продукт купить. І покупець знайшовся уже влітку 2008 року. Ним став канал олігарха Ріната Ахметова "Україна", який станом на той час це був, м'яко кажучи, не найвпливовішим ЗМІ.

Подібна співпраця давала вигоду обом: "Україна" отримувала найпопулярнішого ведучого країни зі своєю сталою аудиторію, яка тепер перейде на канал Ахметова – а Шустер за рахунок цього отримував майже повну свободу для своєї програми.

Однак, видно, надуживав вседозволеністю так, що в грудні 2010 року Шустера поставили перед фактом: на "Україні" Ахметова він більше не працюватиме. Розрив припав якраз на період, коли в "Україні Януковича" поступово почався період "закручування гайок", і тодішній президент вважав, що, наприклад, Юлія Тимошенко має сидіти не в студії його бізнес-партнера, а в тюремній камері.

На який час після цього Шустер зник із серйозних каналів – щоб на початку 2011 року з'явитися на Першому національному.

Вихід його ток-шоу "Шустер LIVE" на головному державному каналі був певною несподіванкою. Згодом стало відомо, що цій угоді "посприяв" ніхто інший, як глава Адміністрації президента Януковича Сергій Льовочкін, чий менеджер Єгор Бенкендорф тоді очолював НТКУ.

Прописка Шустера на Першому тривала більше двох років. Аж поки у лютому 2013-го Льовочкін та Фірташ не перекупили в Хорошковського весь медіа-холдинг Інтер. Вони ж забрали на свій новий актив і "Шустер LIVE". Правда, лише для того, щоб у кінці року, в розпал Майдану, вигнати його на вулицю.

Загалом період президентства Януковича – мабуть, найбільш "слизький" у біографії Шустера. Адже саме тоді його постійно звинувачували у виконанні замовлень АП і особисто Льовочкіна. Серед найбільш яскравих зразків такої "співпраці" варто згадати "безлімітний абонемент" на ефіри Олега Ляшка. За різними даними, головний "радикал" працював тоді саме на Льовочкіна.

На цей же період припадають і звинувачення від медіа-експертів та активістів – у відвертих маніпуляціях ведучого, перекручуваннях та підігруваннях владі, зокрема, у питаннях звільнення Юлії Тимошенко. Хоча, "Шустер LIVE" був чи не останнім місцем, де на цю тему на українському телебаченні взагалі говорили.

Крім того, Шустер потрапив до "теплого кола" журналістів, які користувались незрозумілою любов'ю тодішнього президента. Саме з цим вузьким пулом Янукович проводив свої "діалоги з країною", саме цим журналістам він показував своє несправжнє "скромне Межигір'я" і стрибав перед ними на пеньочка.

Коли ж Янукович "дострибався" так далеко, що на вулицях українських міст спалахнув Євромайдан – справи Шустера на "Інтері" поступово пішли на спад. Аж поки в кінці грудня 2013-го із ним остаточно розірвали контракт.

У тих умовах навіть така, достатньо контрольована форма суспільного діалогу – вже була неможливою.

Між молотом і Тимошенко

Свій перший ефір після скандального звільнення з "Інтера" у розпал Революції Гідності Савік Шустер починав з хвилини мовчання: "Сьогодні починається мій десятий рік роботи в прямому ефірі України. Я не міг і уявити, що він почнеться так".

Місце для ефіру 21 лютого 2014 року надав ніхто інший, як майбутній президент Петро Порошенко, пустивши Шустера на свій "5 канал".

Саме у той вечір відбулася евакуація із Межигір'я. Завантаження фургонів тривало до 4 ранку 22 лютого. Віктор Янукович на гелікоптері залишив столицю, а згодом і територію України. На світанку резиденція потрапила під контроль активістів Майдану.

"Це людський проект, а не комерційний. Він одноразовий. Це одна п'ятниця", – пояснив Шустер свою появу на "5 каналі".

І він був правий – більше ні на президентському каналі, ні в переліку "фаворитів" Порошенка ім'я Шустера фігурувати не буде.

Того ж 22 лютого ввечері з-під ув'язнення звільнять Юлію Тимошенко. Саме лідерка "Батьківщини" стане лобістом появи шоу Савіка Шустера в ефірі Першого національного.

"Коли Тимошенко вийшла з тюрми, вона сильно допомогла нам вийти в ефір тоді, коли нас ніхто не брав", – розповідав Шустер в інтерв'ю УП.

Тієї весни, у розпал передвиборчої кампанії за крісло президента України, розпочалися "неприємності" "Шустер Live": "Ми запрошували Тимошенко і Петра Порошенка на передвиборчі ефіри. Він не з'являвся, і вона виступала наодинці. Часто. Це його сильно зачіпало".

Щоправда, джерела УП по-іншому пояснюють таку рясну появу Тимошенко у політичному ток-шоу Шустера – комерційною складовою проекту, де під час виборів ефірний час купували "пакетами".

"Аll inclusive Юлії Тимошенко в 2014ому коштував один мільйон доларів. Вона була в ефірі чи не кожної передачі", – розповідає представник PR-індустрії, що не бажає називати своє ім'я.

З порогу про свою неприязнь до майданчика політичних баталій повідомив голова НТКУ Зураб Аласанія. Щоправда, розірвати контракт із Шустером йому вдалося лише з початком 2015 року.

"31 грудня контракт закінчується, і я його не поновлюватиму. Це ток-шоу не відповідає цінностям суспільного. Крапка!" – зазначив Аласанія на прощання із шоу.

Шустер відповів гучною заявою про тиск Адміністрації президента Порошенка на рішення НТКУ: "Нас хочуть, але бояться. Бояться реакції Банкової, хоча вже майже рік там інші люди, яких в кабінет привів Майдан".

За кілька днів шоу поновило ефіри на "24 каналі" і запустилося ще й на "112 Україна". Втім, у такому форматі трансляції тривали недовго.

Після першого ж скандального випуску із російським журналістом Максимом Шевченком, від співпраці із Шустером відхрестився "24 канал", а "112 Україна" отримав ряд попереджень від Нацтелерадіо, утім залишив шоу у ефірі.

У березні-2015 Ігоря Коломойського "попросили" із посади голови Дніпропетровської області – і вже у перших числах вересня український олігарх запросив Шустера до Женеви.

"Якщо подивитися на цю угоду очима Банкової, то Коломойський з нашим ток-шоу міг увійти у історію як людина, яка стає небезпечною. "Можливо, йому щось потрібно дати, щоб він їх прибрав?" – подумали на Банковій. Я думаю, що йому тоді це дали", – розповідав в інтерв'ю УП Шустер про свій короткостроковий перехід на "1+1".

За два тижні після запуску проекту, на каналі Коломойського розгорівся скандал, результатом якого стало те, що замість програми Шустера в ефір поставили якийсь російський серіал.

Це було рішення особисто Коломойського, який не захотів давати майданчик для виступу у "своєму" ефірі лідеру "радикалів" Олегу Ляшку. Останньому, на тлі абсолютно безпрецедентного затримання його депутата Ігоря Мосійчука напередодні ефіру, напевно, було, що сказати.

Після гучного розлучення із каналом Коломойського, комерційних пропозицій від загальнонаціональних мовників Шустеру не надходило.

Відтоді політичне шоу "Шустер Live" виходило лише у YouTube та ефірі 3s.tv. Аж до чергового оголошення про згортання проекту програми разом із усім каналом.

За нової "демократичної" влади справи у Шустера відверто не пішли.

Привчений протистояти тиску АП і знаходити із нею точки дотику в часи Януковича, Шустер виявився безпорадним перед куди хитрішою зброєю Порошенка – тотальним ігнором.

Тепер усе залежить від того, чи вдасться ведучому знайти розв'язання цієї задачі президентської команди – і відшукати бодай когось, хто згоден інвестувати у справу Шустера.

Наразі ж можна констатувати: так близько до кінця своєї "української саги про успіх" Шустер ще ніколи не наближався.

Роман Романюк, Роман Кравець,  Тетяна Козирєва, УП