| КОЛОНКИ |
Чи купила Агенція оборонних закупівель (АОЗ) на Новий рік мільйон старих протитанкових мін? Чи треба зняти з виробників і постачальників зброї штрафи? Скільки там поставила АОЗ і чи не час звільнити її керівницю?
В останні дні українське інформаційне поле переповнене не так новинами про український фронт і про те, що, наприклад, в Часовому Яру, росіяни суттєво укріпили позиції, як розбірками навколо ринку постачань зброї.
Чому? Тому що в наступні кілька тижнів відбудеться контрактування значної частини бюджету АОЗ на наступний рік. Відповідно в зброярів на ці тижні дві задачі максимум:
А) максимально дискредитувати конкурентів;
Б) максимально дискредитувати роботу АОЗ. Розуміючи, що в нинішньої очільниці закінчується контракт.
Ключові питання: чи віддасть Агенція знову всі обсяги потреби з певних боєприпасів лише українським заводам. Тим самим, що зірвали поставки цього року і виготовили неякісні міни.
Читайте також: Скандальні міни для ЗСУ. Чому вони не летять і не вибухають, хоч коштували мільярди
Судячи з останнього брифінгу очільника Мінстратегпрому Германа Сметаніна він вважає таку позицію правильною і його не сильно обходить реальна спроможність заводів.
Принаймні остання цитата саме про це:
"Умовно. Завод каже, що може виробити 50 000 наступного року. А я кажу: а скільки в 2026? Ну, можливо, якщо попрацюю, то 75000-100 000. Тоді я іду до Міноборони і кажу: укладіть контракт на 150 тисяч, і тоді я змушуватиму завод робити не 50 000, а 70 000. Але робити більше ніж він може", – заявив міністр у понеділок, 13 січня.
Якщо українські заводи отримають ключові замовлення на найактуальніші боєприпаси, а в решті АОЗ законтрактує європейські заводи-виробники чи європейських посередників, то в українських спецекспортерів залишається незначний сегмент ринку під назвою – "склади".
Варто відзначити, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну вже підчистило чималу кількість складів. І війна за них іде не гірша ніж колись за золоті жили.
І цілком можливо, що скандал навколо закупівлі протитанкових мін Агенцією оборонних закупівель якраз стосується цього сегменту боротьби постачальників зброї.
Як відомо, днями вийшла колонка військового експерта Сергія Згурця про те, що АОЗ під кінець року законтрактував мільйон американських мін 41 року випуску. І дав 10% передплати. Ясно, що міни Другої світової будуть кондиційними і є велике питання, навіщо нам ці ржаві банки.
До ранку вівторка 14 січня від представників ринку я дізналась, що історія трохи не така. Ідеться про склад в одній країні, яка в принципі з нами торгує, але не завжди охоче.
На цей склад претендували крім АОЗ ще дві компанії. Одна всім відома приватна. Інша – нікому невідома приватна, але повʼязана зі скандальним відставним силовиком.
Але на склад першими добіг представник "дружньої" до нас Болгарії. І Агенція оборонних закупівель взяла його пропозицію.
Далі процитую пресреліз АОЗ: "Це контракт, що був укладений без фінансових зобов`язань. Жодних коштів за ці міни сплачено не було. І згідно з умовами самого контракту, це відбудеться лише за умов успішного проходження технічної інспекції всіх виробів, включно з полігонними випробуваннями".
Направду така стадія контракту сильно відрізняється в цій стадії від, наприклад, 97% передплати, яку колись отримав "Львівський арсенал".
"Протитанкові міни, які були згадані в пресі, знаходяться на оборонному складі країни НАТО, стоять на озброєнні та щорічно проходять регламентні перевірки. І укладений контракт якраз дав змогу Агенції працювати з цими складами, адже постачальник отримав право власності на цей товар і забезпечив проведення технічної інспекції", – йдеться в заяві АОЗ.
Тобто контракт дозволяє "забронювати" товар, не ризикуючи грошима.
Зрештою, чи не того ж домагались конкуренти? Щоб потім там вибрати новіші міни?
По суті, зараз це такий самий конкурентний бій – як і бої за контрактування на болгарських чи румунських заводах.
Так само як скасування 7% штрафів – це боротьба за збільшення маржинальності бізнесу.
Спрогнозувати події наступних тижнів так само неважко. Поряд з боротьбою за збереження статутів АОЗ і ДОТ, де б були збережені повні повноваження наглядових рад на призначення і звільнення керівників (від чого залежить, хто розглядатиме через кілька тижнів питання продовження контракту керівниці АОЗ Марини Безрукової) ми побачимо багато витоків з аудиту МО та певних договорів про ефективність роботи самої Агенції оборонних закупівель.
Головне в цих боях, не забути, де наш головний ворог і навіщо в першу чергу нам зброя.
Тетяна Ніколаєнко