| КОЛОНКИ |
Багато хто працював над тим, щоб 2023-й став роком адаптації до викликів, повернення до відкритості та прозорості. І тут, з одного боку, важливо враховувати контекст і виклики війни, з іншого – забезпечити ефективну комунікацію з громадянами, щоб у них не з’являлося відчуття, ніби влада про них забула. Весна 2024-го і, особливо, останні обстріли енергетичної інфраструктури України показують, що чекати "кращих часів" для прозорості – не вихід. Наше життя – тут і зараз, тож і зміни мають відбуватися вже.
Дослідження прозорості міст у 2023 році від Transparency International Ukraine показує, що працювати в цьому напрямку доведеться ще багато. Але й можливості для успіхів теж є. Які саме – спробуємо розібратися.
За нашими оцінками, у 2023 році 5 міст з 80-ти визнані прозорими – Дніпро, Дрогобич, Львів, Мукачево і Тернопіль, і 23 міста – частково прозорими. Решта – 52 міста (65%) – непрозорі. Це вже можна назвати незначним прогресом, адже торік у цьому списку були три міста, і, що, мабуть, найцікавіше, один із "новачків" – Дрогобич – за результатами дослідження 2022 року був взагалі визнаний непрозорим.
Тут відразу варто зазначити, що в попередньому дослідженні наша команда оцінювала 70 міст за 40 оновленими критеріями, а цього разу список міст збільшився до 80, а кількість критеріїв – до 50.
10 нових міст в оцінюванні – з прифронтових зон, і навіть там, попри важкі умови, ми бачимо обмежений прогрес. Цікаво, що серед цих міст два міста отримали статус "частково прозорих" (решта – "непрозорі"), а стан прозорості майже не відрізняється від тилових і складає 39,4%.Загалом середній рівень прозорість міст у 2023 році склав 42,3%, тоді як у 2022-му – 37,5%. Серед 70 міських рад, які брали участь в обох дослідженнях, 30 покращили свої показники на 5% і більше. 14 міст перейшли в вищу категорію.
При цьому муніципалітети все ще обмежують громадян у доступі до інформації про свою діяльність, обмежено поширюють інформацію про призначення кадрів поза конкурсом, стримано залучають містян до прийняття рішень, зокрема через участь у роботі комісій (наприклад, щодо компенсацій за пошкоджене/знищене майно) чи Ради ВПО. Серед міських рад, які належним чином не залучили громадськість в обох випадках, опинились навіть "прозорі" міста – Мукачево і Тернопіль.
І тут причина не лише у практиках управління. Навіть воєнний час не звільняє міста від обов’язку дотримуватися законодавства, і за рік великої війни деякі муніципалітети таки почали краще виконувати відповідні норми. Але все одно рівень реалізації таких індикаторів досі не перевищує 50%.
Після аналізу даних нам стало очевидно, що деякі міські ради використовують безпекові ризики як привід, щоб приховувати небажання чи неспроможність змінюватися. Ми не хочемо називати це системою – тут краще личить слово "тенденція".
При цьому, як і торік, дослідження знову показало, що рівень прозорості не залежить від розміру населеного пункту, та часто й наближеність до бойових дій не стає перешкодою у прагненні стати відкритішим до громадськості. Здебільшого все впирається у політичний вибір та мотивацію.
Війна триває, і в наступні роки на міста чекає ще чимало викликів. Лише в останній місяць ми стали свідками того, як ворог знову тероризує українців обстрілами енергетичної інфраструктури, надалі такі тенденції знову можуть посилюватися. І саме тому повноцінна комунікація місцевої влади з громадянами — це не примха, а необхідність, особливо під час війни. Прозорість таких процесів додає містянам відчуття безпеки і впевненості. Тому владі потрібно докладати максимум зусиль, продумано адаптуватися до воєнних умов та підвищувати прозорість.
Не менш зацікавлені в прозорості українських міст і міжнародні партнери. За минулий рік ми неодноразово ставали свідками того, як дружні країни й навіть окремі їх муніципалітети розробляли свої програми допомоги для відновлення конкретних українських міст. Власне, наше останнє дослідження суспільної думки теж показало, що і громадяни, і міська влада зацікавлена саме в індивідуальному плані відновлення, яка орієнтуватиметься на конкретні потреби громад. І без забезпечення прозорої влади це реалізувати не вдасться.
З огляду на це ми й сформували наші рекомендації для підвищення прозорості міст.
Ми віримо, що прозорість – необхідна умова сталості, розвитку та ефективності, особливо в умовах війни. В часи, коли ресурсів не вистачає, кількість проблем зростає, і зростають демографічні виклики, особливо необхідно бути адаптивними, дієвими, прозорими та підзвітними. Це не тільки ключові складові нашого виживання і нашої стійкості, а і запорука успішного шляху до ЄС.
Ми усвідомлюємо, що сила і потужність викликів буде лише наростати, контекст – сильно змінюватися, а ресурси доведеться ще більше оптимізувати. Утім це завдання із зірочкою не лише для органів місцевого самоврядування та держави. Активні громадяни мають стати гравцями на цьому полі і взяти на себе частину змін – мотивувати й надихати владу, допомагати з пошуком рішень, моніторити й контролювати, а за потреби – відповідально тиснути. Це командна гра.
Анастасія Мазурок, заступниця виконавчого директора Transparency International Ukraine з операційних питань
Проєкт реалізовано за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу (EUACI) — провідної антикорупційної програми в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується та впроваджується Міністерством закордонних справ Данії. Думки та погляди, висловлені експертами або організаціями в цьому дослідженні, не обов'язково відображають позицію EUACI, Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Данії.