Руслан Марчук: Що стоїть за поширенням злочинного впливу в державі Нерідко суб'єкти поширення злочинного впливу організовують постачання наркотиків в установи відбування покарань, де перебувають. 

"Встановлення або поширення злочинного впливу" – норма такого змісту доповнила Кримінальний кодекс України у червні минулого року. Суспільний резонанс виник ще на етапі її обговорення. 

Ключові аргументи, якими оперували противники – це поняття занадто розмите і дозволить "підминати під статтю" зовсім невинних громадян. 

Приблизно ті ж дискусії точилися і навколо "звернення за застосуванням злочинного впливу". Ще до остаточного схвалення в парламенті, опоненти встигли охрестити ці нові статті кримінального кодексу додатковим "карним мечем" в руках правоохоронців, яким, подібно до часів середньовіччя, зможуть "відсікати голови" всім інакодумцям і тим з них, хто не побоїться висловити свою позицію.

Минуло більше, ніж півроку. Кому все-таки не пощастило потрапити "під" ці статті та як нам вдається виявляти таку категорію зловмисників – давайте розбиратися.

Не буду залишати інтригу на кінець. Переважна більшість із 53-х наразі підозрюваних за нововведеними статтями Кримінального кодексу – особи, які мають у своїй біографії ще кілька фактів протиправної діяльності, а подекуди, навіть судимість. 

І ні, це далеко не громадські активісти, бізнесмени чи політики. Це – криміналітет. У своєму концентрованому та яскравому вигляді.

Вони систематично та послідовно не просто схиляють "колег" по злочинному світу продовжувати порушувати закон, а й організовують цілі угруповання, шукають спільників з волі, пропагандують неписані "злодійські закони", диктують свою лінію поведінки. 

Вони стають тими самими "провідниками" у злочинний світ для молодих та, часом, досить освічених громадян, які з легкістю змогли б заробити собі на життя без перспективи бути засудженими. 

Читайте також: Законопроєкт про "злодіїв в законі": хотіли краще, а вийшло як завжди, по-російськи

А тепер риторичне запитання: чи вдасться допомогти людині стати на шлях виправлення та покінчити зі злочинною діяльністю, якщо у виправних установах вона потрапляє під цей самий "злочинний вплив"?

З отриманої за досить короткий час практики, кваліфікація статей 255-1 та 255-3 стає додатковою до вже оголошених особам підозр. 

Інакше кажучи, авторитетні представники злочинних спільнот "попадаються" на більш "класичних" злочинах.

Серед "топ-напрямків" їхньої протиправної діяльності – вимагання, постачання та збут наркотиків, крадіжки. 

Трапляються і більш "яскраві" фігуранти. Для прикладу, 55-річний кримінальний авторитет з Рівненщини, який тривалий час перебував у розшуку за скоєння тяжкого злочину – разом зі своїм спільником викрали та закатували чоловіка до смерті на території Запорізької області. 

Правоохоронці затримали зловмисника ще в листопаді минулого року і повідомили про підозру за викрадення людини (ч. 3 ст. 146 Кримінального кодексу України).  Далі він потрапив у Вільнянську установу виконання покарань на Запоріжжі. 

[BANNER1]Маючи кримінальне минуле та відсутність бажання виправлятися, зловмисник проявив свої таланти і за ґратами. 

Наші оперативники встановили, що чоловік здобув авторитет серед засуджених, порушуючи  встановлені правила поведінки та диктуючи свої. Крім цього, продовжував підтримувати зв’язки з представниками криміналітету, які перебувають на волі, спонукав їх на вчинення нових і нових злочинів.  

На додачу, контролював незаконно здобуті кошти з так званого "общаку" та радив утриманцям виправної колонії, як краще вирішувати конфліктні ситуації. 

Усі ці факти детально збирали і документували наші працівники. Лише на підставі них зловмисник отримав додаткову підозру у поширенні злочинного впливу. 

Читайте також: Законопроєкт про "злодіїв в законі" як спосіб закривати роти

Методологію нашої роботи розкривати не можу. Але підкреслю, ця категорія кримінальних проваджень точно доповнить перелік найбільш складних у контексті напрацювання якісної доказової бази, аби вона спрацювала на обвинувальний вирок в суді. 

Що ж до звернення за застосуванням злочинного впливу – за цією нововведеною статтею прикладів поки менше, але вже є перший обвинувальний вирок. З найяскравіших кейсів – викрита на Дніпропетровщині банда на чолі зі "смотрящим" за Нікополем. Останній організував ціле "бюро злочинних послуг", де можна було замовити, для прикладу, вибивання коштів, пошкодження матеріальних цінностей кривдника, побиття, або навіть захист від погроз з боку представників інших кримінальних кіл. 

Для належного виконання такого роду завдань зібралася досить "професійна" компанія: "смотрящі" за містами та районами Дніпропетровщини, місцеві "авторитети" та дружина організатора. 

Контингент їхніх "клієнтів" досить різносторонній – від "колег" по криміналітету, до пересічних громадян, які раніше не мали проблем із законом. 

До слова, серед "послуг" злочинного угруповання була й організація поставок заборонених предметів (телефонів, продуктів, наркотиків) до установ відбування покарань. 

Врешті-решт, за результатами проведеної минулого тижня масштабної спецоперації із залученням 250-ти поліцейських шістьох учасників банди затримали. Їм та ще трьом поплічникам повідомили про підозри одразу за кількома нововведеними статтями Кримінального кодексу України. 

Важливо, що перспективу понести відповідальність за звернення за застосуванням злочинного впливу отримали й семеро "клієнтів" банди – підозри з відповідною кваліфікацією (ч. 1 ст. 255-3) їм також вручили.

Нерідко суб’єкти поширення злочинного впливу організовують постачання наркотиків в установи відбування покарань, де перебувають. 

Вони залучають, знову ж таки, свої контакти зі злочинним світом, знаходять спільників з волі і будують цілі схеми постачання заборонених речовин. 

Клієнтів більш, ніж достатньо, адже серед утриманців установ відбування покарань багато наркозалежних з досвідом. 

Постачаючи наркотики та психотропи, зловмисники тільки збільшують свій авторитет та злочинний вплив. Такі приклади були виявлені у виправних колоніях на Сумщині, Житомирщині, Буковині, Дніпропетровщині та в СІЗО на Прикарпатті.

Читайте також: $400 тисяч і свиняча голова. Як з-під державного нагляду зник арештований бандитський общак

Ще один результат, про який варто згадати – підозри, оголошені вже двом "ворам в законі". 

Першим в історії вітчизняної правової практики був "Гіга Озургетський" – йому на початку лютого цього року інкримінували одразу дві нововведенні статті КК України: ч. 3 ст. 255-1 (поширення злочинного впливу в суспільстві особою у статусі "вора в законі") та ч. 1 ст. 255-2 (участь у проведенні злочинного зібрання (сходки) представників організованих груп та осіб, які здійснюють злочинний вплив, для координації злочинної діяльності, у тому числі розподілу сфер злочинного впливу).  Він один із наймолодших "ворів в законі". 

Відбував покарання у Новгород-Сіверській виправній колонії №31 за замах на вбивство. Встановив і поширив свій злочинний вплив на території установи через довірених осіб, призначав так званих "смотрящих". 

[BANNER2]

Другим став "Камо Московський". 58-річний громадянин Російської Федерації, який отримав підозру 1 квітня. Наші оперативники спільно зі слідчими зібрали достатньо матеріалів, що підтверджують його наміри та дії для диктування "воровських" законів та підбурювання інших до вчинення нових злочинів у Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянств, куди його було переміщено після затримання ще на початку року.

В Україну представник кримінальної "верхівки" приїхав, аби уникнути відповідальності, а отримав цілком реальну перспективу провести до 15 років за ґратами. 

Підсумовуючи набуту практику та розуміючи скільки роботи в цьому напрямку на нас ще чекає, очевидним є головне: боротьба з встановленням та поширенням злочинного впливу – один із наших пріоритетних напрямків роботи. 

Викорінення цього явища і притягнення зловмисників до цього роду кримінальної відповідальності допоможе не лише встановити справедливість, а й розірвати "кругову поруку" криміналітету, позбавивши впливу головних "хранителів" антицінностей. 

Руслан Марчук, Начальник Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.