Украинская правда

КОЛОНКИ

Илья Черногоренко: Як виміряти (не)ефективність українських судів?
08.04.2021 09:30
В Україні, у порівнянні з країнами ЄС, і найдорожча і найдешевша судова система одночасно.  Найдорожча, якщо порівнювати з ВВП держави за рік, найдешевше, якщо порівнювати з витратами у євро на одного мешканця.  

Сучасні демократії використовують EBP (evidence-based policy) або підхід до формування політики на основі об’єктивних даних (доказів) як основний.


В Україні, окрім проблем із незалежністю судів, є також проблеми із тривалістю розгляду спорів та використанням судами трудових та/або фінансових ресурсів. 


І якщо незалежності суддів громадянське суспільство приділяє достатньо уваги, проблеми ефективності роботи судів залишаються непоміченими, зокрема на виміряними. 


На цьому фоні, держава, в особі Державної судової адміністрації, сама собі оцінює ефективність судів. Однак, яким чином вона це робить? Розбираємось нижче.    


Як держава вимірює (не)ефективність судів? 


У 2018 році, Державна судова адміністрація (далі – ДСА) затвердила методику аналізу діяльності судів. 


За нею вимірюється дві складові: тривалість розгляду спорів та ефективність використання ресурсів. 


Більш того, ДСА опублікувала показники діяльності судів за останні 4 роки у excel таблицях, із графіками, з який зрозуміти можна нічого.



Приклад таблиці



Виправляючи подібну комунікацію, Український Центр Ефективності Правосуддя обробив дані та візуалізував їх у сучасному форматі за практикою Європейської комісія з питань ефективності правосуддя (CEPEJ).



Клікніть на зображення, щоб відкрити дашборд



Так ось, нормально візуалізувавши дані стало зрозуміло, що за методикою та цифрами самої ж держави переважна більшість українських судів або невчасно розглядають справи або неефективно використовують трудові та/або фінансові ресурси.





Наприклад у 2018 році 351 суд (а це половина від всіх судів) використовував ресурс неефективно через надлишок трудових та або фінансових ресурсів. 


Але, при цьому ж, майже сотні судам в Україніу цей же рік ресурсу не вистачало. 


У 2020 році спостерігався аналогічний тренд.


Найгірша ситуація  —  найнижчий рейтинг  —  у апеляційних судах, більшості з яких не вистачає ресурсів (ані трудових, ні фінансових) та більшість з яких не розглядають справи вчасно. 


Читайте також: Президентів багато – ОАСК один. Як Павло Вовк став ганебним суддею десятиріччя


Також, візуалізований рейтинг дозволяє побачити скільки коштів було витрачено на той чи інший суд та на систему в цілому. 


Для прикладу, у 2018 році Україна витратила на суди більш ніж 10 млрд грн — це лише на здійснення правосуддя, без капітальних видатків такі як ремонти тощо. 


В Україні, у порівнянні з країнами ЄС, і найдорожча і найдешевша судова система одночасно. Найдорожча, якщо порівнювати з ВВП держави за рік, найдешевше, якщо порівнювати з витратами у євро на одного мешканця.  


Попри те, повноцінно зрозуміти картину з ефективністю судів неможливо через те, що:



Читайте також: Судова реформа Зеленського: очищення судів не буде


Що не так з методикою аналізу діяльності судів?


За методикою Державної судової адміністрації, серед судів із найвищим рейтингом опинились і ті, діяльність яких викликає суспільний резонанс  —  наприклад, Печерський районний суд та Окружний адміністративний суд міста Києва. 


Чи не є достатньою причиною для створення альтернативного рейтингу ефективності судів, зокрема з урахуванням оцінки діяльності окремих суддів у таких судах?


Ілля Черногоренко, засновник Українського Центру Ефективності Правосуддя


Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.  






^ Наверх | УКР | РУС
   Главная | Новости | Публикации | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Украинская правда"