КОЛОНКИ |
Усі "-изми" — соціально сконструйовані ідеї. Расизм, сексизм, ейджизм — ми їх формуємо, і з часом вони мають змінюватися.
Майбутнє випереджає нашу свідомість, пандемія перевертає світ з ніг на голову, канони руйнуються, а теми із закінченням "-изм" залишаються в топі. Наймогутніше мистецтво управління державою — тому приклад.
Політик — сукупність ознак, а не суті. Як формуються ці ознаки? Виборці, як суб'єкти політичної екосистеми, сприймають образи кандидатів стереотипами. Конкретне мислення людей живиться не словами, а інформацією, яка надходить від органів чуття.
Насамперед це візуальні образи. Воно оперує конкретними поняттями і встановлює прямі зв'язки між об'єктами і явищами. Мислення людей працює так само прямолінійно — що бачу, те і відчуваю.
І лише на фінальному етапі сприйняття враження, складене конкретним мисленням, знаходить словесні форми і переходить у категорію абстрактного мислення. Абстрактне мислення оперує аналізом та висновками — становить малу частину від загального розумового процесу.
Тому впливати на людей, залучаючи конкретне мислення, куди цікавіше. Бо в усіх воно однакове на 100%. Коли ми захочемо впливати на щось загальне, наприклад на вибори, будемо апелювати до конкретного мислення.
Не пояснювати і переконувати, а показувати безальтернативну реальність.
Читайте також: Щоденник політтехнологині. Що вплинуло на результати місцевих виборів
Виняткові перші з інавгурації Джо Байдена
Люди мислять стереотипами. Ми автоматично спрощуємо інформацію до найпримітивнішої форми. Таким чином вимальовується зрозуміла схема.
Впливаючи на конкретне мислення людей візуальними образами, ми створюємо у них альтернативне мислення, яке в їхніх головах знову спрощується до рівня стереотипів. І ці стереотипи замінити дуже складно.
У Британії наймолодшого депутата називають Baby of the House. Зараз це Мері Блек, яка стала членкинею палати громад у 20 років. До цього часу такого титулу удостоївся 13-річний Крістофер Монк у 1667 році.
Є і паралельно інший приклад. Сенатори і конгресмени США непорушні при посадах протягом десятиліть. Їхній середній вік близький до цифри 70.
Є версія, що наближення середнього віку політичної еліти до середньої тривалості життя в країні сигналізує про закінчення життєвого циклу того чи іншого проєкту.
Український парламент IX скликання зробив ставки на різні покоління. Середній вік депутатів партії "Слуга Народу" — 38 років, "Голосу" — 39 років, "Європейської Солідарності" — близько 50, "Опозиційної платформи — За Життя", "Батьківщини" — 53 роки. Україна в тренді омолодження влади. Суспільство створило розрив у 20 років.
Запит на нові молоді обличчя у владі — приклад спрощення вибору до рівня стереотипів. Хоч у 2019-му стереотипи українців при голосуванні мали абсолютно протилежний запит до загальноприйнятого.
Яка шкода ейджизму для української політики? Найперше — відсутність соціальних ліфтів. Через це відсутність конкуренції кваліфікованих професіоналів, що тягне за собою кадровий голод.
[BANNER1]Молодь треба виховувати. Інститут виховання еліти як потенціалу політичного класу — як вирішення проблеми.
Де істинно шукати золото успіху: в набутій роками мудрості чи в геніях цифрового віку? Потужність — в єдності цих двох поколінь. Сила — у взаємодії цих поколінь.
У світі бізнесу це називають "взаємним наставництвом" — міленіали, покоління X, бебі-бумери. Це і є нова реальність спільного споживання.
Так багато дискусій про те, хто вправніший в управлінні емоціями, країною — чоловік чи жінка. Так мало — про масштаб можливостей кожної особистості.
Практичний приклад — безліч заголовків у ЗМІ про те, що команда комунікації Білого дому президента США Джо Байдена складатиметься лише з жінок. Кінець статті про досягнення кожної дочитали все менше людей.
Верховна Рада України з кожним роком досягає все більшої збалансованості в плані гендеру: в VII скликанні — 46 жінок, у VIII — 56, а в IX — 87 (понад 20% від усього складу). За опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", 82% українців підтримують те, що жінки йдуть в політику, 12% протилежної думки.
Але відносна більшість погоджується, що ефективніше виконувати обов'язки міського чи сільського голови, міністра уряду чи президента України будуть все ж таки чоловіки.
Чи апелюв кожен з опитаних до аналізу особистості? Ні. В уяві постає ніхто інший, як вправний господарник, на якого лише за фізіологічними якостями можна покластися.
Парламенти, де жінок більше 40%, частіше приймають рішення, які сприяють інклюзивності, подоланню бідності, мінімізації екологічних ризиків і "якісному" економічному зростанню. Найяскравіші приклади — парламенти Норвегії (у 2018 році — 41,4%) і Швеції (43,6%).
Прагнення до гендерної збалансованості мають бути підкріплені не лише формальними перевагами. Іцхак Калдерон Адізес, світовий експерт у сфері підвищення ефективності ведення бізнесу і урядової діяльності шляхом внесення кардинальних змін, дивиться на тенденцію глибше.
"Переконаний, що майбутнє буде за жінками. Вони приходять на зміну чоловікам у світі, тому що це — мозок і серце, і у них є мозок. Ми не дозволяємо їм мати його, але він у них є.
І вони повинні мати серце. Тож не дивно, що так багато жінок стають виконавчими директорками найбільших корпорацій Америки або прем'єр-міністерками. Ми йдемо від сили до почуттів.
Тому уявлення про могутню силу чоловіка і послушну роль жінки мають відходити в історію".
Частка "-изм" теж має відходити в історію. Свідомість людей має перейти в парадигму ЛЛ (Людина-Людина).
Марія Войтко, для УП
Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.