Игорь Попов: Україна-США: порядок денний двосторонніх відносин

Призначення нового посла України до США стане приводом для активізації двосторонніх відносин. Сильною стороною О.Маркарової є особисті знайомства у МВФ та Світовому Банку, а також із деякими ключовими фігурами адміністрації демократів. МВФ вчергове відкладає кредитні транші, і додатковий канал комунікації буде корисним. США мають найбільший вплив всередині цих міжнародних фінансових організацій, і їх голос буде вирішальним при ухваленні рішень про поновлення кредитування України. США також мають великі можливості всередині ОБСЄ, ООН включно з Радбезом та всіх інших визначальних міжнародних установ. Для захисту українських інтересів у сфері національної безпеки відповідна міжнародна підтримка є необхідною, і саме ця підтримка має бути першим пріоритетом у роботі дипломатів на американському напрямку.

Минулого тижня цікаву колонку написав про двосторонні відносини добре відомий українським політикам К.Волкер. Він закликав нову американську адміністрацію відновити стратегічний діалог між нашими державами. Волкер рекомендує чітко заявляти про незаконність окупації Криму та посилати меседжі щодо недопущення включення окупованих частин Донбасу до складу РФ. Сьогодні, в день 7-ої річниці окупації Криму, держсекретар США Е.Блінкен зробив досить жорстку офіційну заяву: "Ми закликаємо Росію негайно припинити окупацію Криму, звільнити всіх українських політичних в'язнів, яких вона несправедливо утримує, та повернути Україні повний контроль над півостровом. Ми також закликаємо Росію припинити агресію на сході України. Санкції США проти Росії у відповідь на її агресію на сході України та захоплення Криму залишатимуться чинними, доки Росія не змінить курс. США не визнають і ніколи не будуть визнавати заявлену Росією анексію Криму". Стримування Росії буде першим питанням у двосторонній співпраці у найближчі роки.

Щодо допомоги українській владі – Волкер пропонує енергійно супроводжувати справи проти окремих українських олігархів. Тут може бути синхронізація між рішеннями РНБО та процесуальними діями в США. Досить багато капіталів українських фінансово-промислових груп і окремих осіб інвестовано в американські юрисдикції. Окрім того, закони про іноземну корупцію та про відмивання коштів дозволяють порушувати в США справи навіть по закордонній корупції, якщо вона використовувала акції американських компаній чи хоча б американську валюту.

В економічній сфері одним з перших питань стане "Північний потік-2". США можуть пом'якшити санкції проти німецьких компаній, проте будуть зберігати їх відносно багатьох інших учасників будівництва. Лише останнім часом дві крупні страхові компанії відмовилися від участі у проекті. Для України тут повний збіг з економічними інтересами США, які зацікавлені у збільшенні присутності на енергетичному ринку Європи. Вірогідно будуть продовжені контракти по вугіллю, ядерному паливу з Westinghouse, тепловозах General Electrics. Американська сторона буде стримувати економічну експансію Китаю в Україну, і тут можуть виникнути потенційні проблеми. Китайці вже подали судові позови з приводу "Мотор-Січі". І в українських інтересах – знайти альтернативного інвестора для підприємства, і це має бути в списку питань для переговорів із США. Китай може бути зацікавлений у поставках обладнання для мереж 5G, купівлі земель сільськогосподарського призначення, і тут вступати в протиріччя з інтересами США.

Україна повинна продовжувати кампанію по розширенню переліку українських товарів у списку Генералізованої системи преференцій. До прикладу, українські труби могли б краще продаватися на американському ринку при зниженні митних зборів. Пом'якшення візового режиму також було б цікавим для українських громадян.

У розвитку двосторонніх відносин дуже важливим є позбутися персональних факторів та суб'єктивних негативних чинників. З території України проводилися спроби втручання в американські вибори, і тепер це має бути нейтралізовано. Сьогодні з'явилася важлива інформація про "справу Байдена". Національна поліція повідомила, що вона закрила відповідне провадження за відсутністю складу злочину ще 23 вересня 2020 року, тобто за півтора місяця до американських виборів, коли їх результат ще не був однозначно прогнозованим. Як виявилося, колишній Генпрокурор В.Шокін оскаржував це рішення, і ми пам'ятаємо його особисте ставлення до Дж.Байдена. Проте вчора суд остаточно відмовив Шокіну у задоволенні його скарги.

Залишається інтрига із визначенням кандидатури посла США в Україні. Проте, ми вже бачимо сформовану позицію Державного департаменту, і цю лінію буде впроваджувати будь-який посол. Україна перебуває у фокусі американських інтересів, про неї згадують найвищі посадовці у своїх заявах, і співпраця буде активізована. Серед найближчих питань порядку денного – судова реформа, перегляд ролі олігархів у економіці та політиці, і звичайно "Кримська платформа".