НОВИНИ |
Конституційний суд 19 січня продовжить закриту частину засідання з розгляду подання 57 народних депутатів щодо відповідності Конституції закону "Про засади державної мовної політики", так званого закону Колесніченка-Ківалова.
Про це повідомляє прес-служба КСУ.
Згідно з інформацією, засідання почнеться о 12:00.
Як відомо, 13 січня КСУ у закритому режимі розглядав подання.
Як повідомлялося, 10 липня 2014 року надійшло конституційне подання 57 народних депутатів України щодо конституційності даного закону було розглянуто колегією суддів КС, після чого 10 жовтня того ж року було відкрито провадження у справі про конституційність закону.
Верховна Рада прийняла ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики" 3 липня 2012 року.
8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.
Закон набув чинності 10 серпня, він передбачає можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%.
У 2012 році Одеська обласна та міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська і Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради прийняли рішення про визнання російської мови регіональною.
Угорська мова є регіональною у місті Берегове (Закарпаття), а молдавська (румунська) – в селі Тарасівці Чернівецької області. Румунська також стала регіональною мовою в селі Біла Церква (рум. Biserica Alba) Рахівського району Закарпатської області.
Водночас, 24 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування закону України "Про засади державної мовної політики". За скасування закону тоді проголосували 232 народних депутатів з 334, зареєстрованих у залі. Це, зокрема, стало підставою для влади Криму заявити про утиски прав російськомовного населення.
Водночас, на той час в. о. президента України, голова Верховної Ради Олександр Турчинов відмовився підписувати ухвалений закон. Таким чином, він не набув чинності.
14 грудня 2016 року Конституційний Суд завершив розгляд справи у формі усного слухання справи щодо "закону Колесніченка-Ківалова" і перейшов до закритої частини процесу.
Українська правда