| КОЛОНКИ |
В Україні передбачене бронювання працівників підприємств. Проте правила постійно змінюються, а нещодавно запрацювало бронювання через портал "Дія". Та чи все ідеально в системі бронювання співробітників, і наскільки просто та швидко роботодавці можуть забезпечити відстрочку для критично важливих фахівців?
Уряд постійно переглядає правила бронювання працівників. З одного боку, Кабінет Міністрів реагує на зауваження реального сектору економіки, з іншого — намагається не допустити зловживань щодо процедури бронювання, як-от створення фіктивних навчальних закладів чи "прийом на роботу з бронюванням". Однак, на жаль, процедура й надалі залишається складною, не завжди зрозумілою, прогнозованою та прозорою.
Порядок бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами й організаціями на період мобілізації та на воєнний час затверджений урядовою Постановою від 4 лютого 2015 року № 45 і має гриф "для службового користування", тому його тексту немає в загальному доступі. Ця постанова передбачає можливість бронювання згідно зі встановленим переліком професій та посад, нею користувались як залізниця, так і навчальні заклади. Інший документ, який регламентує бронювання, — Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час" від 27 січня 2023 року № 76, до якої постійно вносяться зміни: від точкових до значних. Але навіть одна точкова зміна здатна впливати на критерії бронювання та, відповідно, можливості українського бізнесу зберегти критично важливі кадри.
Нині за загальними правилами бронювати можуть компанії, які не мають податкових боргів перед державою, пропонують офіційну заробітну плату не менше 20 тис. грн заброньованій особі, а також якщо середня заробітна плата на підприємстві не менше згаданої суми. Але ці компанії мають також належати до критично важливих підприємств та установ, які працюють для забезпечення потреб Збройних сил або функціонування економіки й життєдіяльності населення. До того ж можливість бронювання передбачає наявність статусу резидента "Дія.Сіті". Терміни дії відстрочки за Постановою № 76 не можуть перевищувати терміну дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил, — для компаній, які працюють для оборонного комплексу, а також 12 місяців — для військовозобов’язаних інших критично важливих підприємств.
Звісно, підприємства не мають можливості забронювати всіх працівників. Критично важливі підприємства можуть бронювати до 50 % військовозобов’язаних працівників, більше — до 75 % — можуть забронювати енергетичні підприємства з виробництва, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами. А до 100 % — підпадають бронюванню військовозобов’язані працівники, що передбачено п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76, це, зокрема, працівники підприємств паливно-енергетичного комплексу, оборонного сектору тощо.
Головна новація в процедурі бронювання 2025 року — вона здійснюється через портал "Дія". Отже, ані керівникам компаній, ані працівникам немає потреби відвідувати ТЦК чи пересилати необхідні для бронювання документи поштою.
Основні зміни щодо процедури бронювання було внесено наприкінці 2024 року (Постанова КМУ від 22 листопада 2024 року № 1332), вони поставили перед компаніями завдання оновити статус критичності задля можливості бронювання 2025 року. Додатково в кадровиків компаній або тих, хто веде військовий облік, виникло питання: чи потрібно перебронювати працівників, які були заброньовані за Постановою КМУ № 45? У березні Мінекономіки в листі додатково роз’яснювало, що Постанова № 1332 не поширюється на це питання.
Проблеми з Постановою № 45 з’явилися пізніше, у травні 2025 року, коли почали надходити повідомлення про "розбронювання" та одночасний розшук. Компанії нібито отримували листи про скасування мобілізаційних завдань, що слугувало підставою для скасування броні. Пізніше таку інформацію було спростовано й заявлено, що бронювання за Постановою № 45 продовжується.
Важливо, що 2025 року завдяки Постанові КМУ № 233 від 28 лютого 2025 року з’явилася можливість розраховувати середню зарплату заброньованого на базі даних за останній місяць (раніше — останній календарний квартал). Це дозволило бронювати новоприйнятого працівника відразу. Також передбачається автоматична перевірка належного розміру зарплати шляхом електронного обміну даними з Пенсійним фондом.
Ще одна новація — нова формула розрахунку кількості заброньованих. З квітня 2025 року кількість військовозобов’язаних на підприємстві рахується в такий спосіб: до фактичної кількості на день подання заяви додають мобілізованих після 18 травня 2024 року й заброньованих за Постановою № 45, проте не долучають жінок-військовозобов’язаних, заброньованих за іншими підприємствами й тих, хто має право на відстрочку.
Також цьогоріч навесні було збільшено з 50 % до 75 % частку заброньованих осіб на підприємствах комунальної інфраструктури (Постанова КМУ від 28 березня 2025 року № 360).
Зміни, які були внесені Постановою КМУ від 14 липня 2025 року № 847, не передбачають анулювання статусу критичності через ухвалення нових критеріїв або реорганізацію міністерств. Тому компанії, які вже мають статус, не повинні подавати ще раз документи.
Бронювання через "Дію" відбувається протягом 72 годин, проте можуть виникати затримки з внесенням працівника до переліку заброньованих, якщо Пенсійний фонд не надав відповідної інформації для реєстру "Оберіг". Але головна проблема полягає в тому, що процес мобілізації є незворотнім, навіть визнання процедури призову протиправною не передбачає відновлення попереднього становища особи шляхом її звільнення зі служби. Про це йдеться у відносно свіжому рішенні Верховного Суду від 5 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23. Тому погрози судом або сподівання на нього будуть марними, якщо заброньованого працівника все ж таки мобілізували.
Отже, якщо заявка на бронювання подана, але ще не підтверджена, а працівника вже затримали й доставили до ТЦК, роботодавець має зв'язатися із ТЦК, де перебуває працівник, і повідомити про подану заявку на бронювання. Дуже важливо надати всі необхідні документи, що підтверджують подання заявки та її статус. І краще, щоб цим займався зовнішній юрист або юрисконсульт компанії.
Додатково рекомендую звернутися до Мінекономіки або іншого галузевого міністерства, через яке відбувалося бронювання, щоб отримати офіційне підтвердження наявності заявки на бронювання. Проте, нагадую, заявка — це ще не бронювання. Диджиталізація бронювання спростила життя самим працівникам, проте потрібно ще докладати значних зусиль, аби зробити процес надання критичності прозорим і прогнозованим.
Позитивно можна оцінити можливість бронювання кінцевих бенефіціарних власників і членів наглядових рад критично важливих підприємств, але досі для обліку кількості військовозобов’язаних на підприємстві беруть не їхню кількість на початок широкомасштабного вторгнення. А вітчизняні компанії почали саме з того моменту втрачати своїх працівників, і, на жаль, багатьох втратили назавжди.
Щоб покращити процедуру, можна передбачити автоматичне продовження бронювання після закінчення його терміну, якщо умови в компанії не змінились і в країні продовжує діяти воєнний стан.
Бізнес і досі стикається з проблемою, коли декілька днів без броні раніше заброньованого працівника перетворюються на "змагання" з ТЦК щодо його мобілізації. Тож варто передбачити певний "перехідний період", коли роботодавець матиме можливість поновити бронь або отримати статус критичності, якщо він з певних причин був втрачений.
Нині можливість бронювання — це важлива умова для багатьох компаній продовжувати свою діяльність, тоді як для багатьох працівників наразі бронь є важливою умовою працевлаштування. І як пильно потрібно роботодавцям стежити за вчасним бронюванням своїх критично важливих працівників, так само пильно варто стежити й за критеріями критичності, які взагалі дозволяють бізнесу бронювати фахівців. Щоразу, коли плануються чергові зміни (або вони стаються неочікувано) в таких критеріях, особливо галузевих, роботодавцям потрібно залучати всі можливості комунікації зі своїм профільним міністерством, бізнес-спільнотами й галузевими об’єднаннями, щоб одна маленька зміна не стала тим помахом крила метелика, який зашкодить компанії та її команді чи взагалі поставить на карту подальшу діяльність підприємства.
Нині процедурі бронювання не вистачає прозорості й системності. Зміни регулярно застосовуються до Постанови № 76, а "таємна" Постанова № 45 існує, і на неї посилаються підприємства під час бронювання. Нові зміни, що вносяться до різних постанов черговими постановами, лише заповнюють пробіли, але водночас виникає нова невизначеність, що заважає підприємствам чітко і вчасно проводити бронювання своїх критично важливих працівників. Аби поставити крапку в цьому хаосі нескінченних постанов уряду, необхідно, щоб парламент нарешті розробив чітке й зрозуміле законодавство з бронювання. Адже один-єдиний прозорий і зрозумілий законопроєкт з відповідним внесенням змін до усіх пов’язаних з мобілізацією законів справді здатен перетворити систему бронювання співробітників у прозорий та ефективний механізм.
Юлія Татік