| КОЛОНКИ |
Автори:
Катерина Бутко, голова ВО "Автомайдан"
Тетяна Закопайло, юристка Автомайдану
6 серпня Кабінет міністрів нарешті офіційно призначив нового керівника Бюро економічної безпеки. Це відбулося вже після пропуску дедлайну від Міжнародного валютного фонду й стало результатом масових протестів, чіткої позиції міжнародних партнерів та всупереч бажанню Офісу Президента.
Новим очільником БЕБ став Олександр Цивінський, детектив НАБУ. На рахунку Цивінського – спецоперація "Чисте місто", а його обрання вітали наші міжнародні партнери.
Видається, що дискредитований БЕБ нарешті отримав притомного керівника. За обрання його кандидатури варто подякувати міжнародним членам Комісії, а за довгоочікуване призначення – вуличним мирним протестам наприкінці липня. Там, поруч із гаслами за незалежність антикорупційних органів, найгучніше лунали заклики про негайне призначення директора БЕБ.
Олександр Цивінський отримав величезний аванс довіри від суспільства та громадськості. Чи виправдає він його — дізнаємося в найближчі роки. Ми тим часом вирішили описати ключові завдання, які стоятимуть перед новим керівником Бюро. За результатами їхнього виконання можна буде судити, наскільки ефективно Цивінському вдалось реформувати БЕБ.
Політична нейтральність та незалежність
За роки свого існування БЕБ так і не вдалось стати незалежною інституцією. Не в останню чергу через його очільників. Зокрема, першим директором БЕБ став керівник колишньої податкової міліції Вадим Мельник. Його пов’язують із заступником голови Офісу Президента Олегом Татаровим, який і цього разу намагався вплинути на результати конкурсу.
Звісно ж влада не бажає віддавати контроль над органом, який в перспективі може мати найбільший потенціал впливу на економіку. Бюро має широкі повноваження з проведення перевірок бізнесу й відкриття кримінальних проваджень щодо фінансових, економічних та податкових злочинів. Тому не сумніваємося, що на Цивінського очікує тиск і спроби змусити його йти на поступки владі й приймати "потрібні" рішення. Чого тільки варта нещодавня історія з 70 обшуками, проведеними СБУ та Генпрокуратурою у співробітників НАБУ, які були очевидно зрежисовані Банковою.
Важливим інструментом та гарантією незалежності БЕБ стане надання йому статусу центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Як, до прикладу, у НАБУ чи НАЗК. Внесення відповідного законопроєкту передбачено Планом заходів до Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку до IV кварталу 2025 року. Проте Дорожня карта з питань верховенства права передбачає внесення відповідних законодавчих змін до ІV кварталу 2026 року.
"Зміни викликають певний опір", – сказав Цивінський на співбесіді. На нашу думку, тут йдеться і про внутрішній опір з боку працівників, що мають пройти негайну переатестацію, так і про зовнішній, передусім з боку Офісу Президента. Головне випробування – встояти перед цим опором, адже будь-які спроби "грати в політику" з боку нового керівництва БЕБ неминуче призведуть до втрати його незалежності й до повторення історії. Незалежність директора – єдина гарантія того, що перезавантаження БЕБ не буде імітацією, а стане реальним реформуванням.
Аудит діяльності БЕБ, визначення робочих пріоритетів
Ще одним важливим етапом для Цивінського стане незалежне зовнішнє оцінювання діяльності БЕБ. Воно передбачено змінами до Закону України "Про Бюро економічної безпеки". На нового очільника Бюро чекатимуть щонайменше 2 аудити: через один рік та через три роки після призначення на посаду. Висновки аудиту можуть стати підставою для звільнення директора.
Для проведення оцінки буде сформована окрема комісія з трьох осіб, які призначаються урядом за поданням міжнародних організацій. Висновки комісії приймаються абсолютною більшістю голосів, тобто за рішення мають проголосувати всі три члени комісії.
Таким чином, для отримання позитивного висновку треба продемонструвати беззаперечні результати роботи вже після одного року на посаді. Це неможливо без встановлення стратегічних цілей, чіткої пріоритезації завдань, націленості на результат і відданості справі на всі 100. Адже відсутність результатів – це те, за що найбільше критикують БЕБ.
Проведення якісної переатестації працівників протягом 18 місяців
Одним з наймасштабніших завдань нового керівництва стане організація процесу переатестації всього складу Бюро, а це наразі понад 1 200 осіб.
За законом, переатестації не підлягатимуть лише призначені вже новообраним директором перший заступник та заступники. На весь процес є обмежена кількість часу, а саме 18 місяців з дня призначення нового директора. Відлік вже розпочався.
Першочерговим у процесі атестації стане формування атестаційних комісій. Кожна має складатись з 12 членів, 6 з яких директор БЕБ обирає самостійно, інші 6 – за рекомендацією міжнародних партнерів. Сама процедура атестації складатиметься з кількох етапів: проведення тестувань на знання законодавства та перевірку рівня загальних здібностей, потім проведення співбесіди на перевірку доброчесності та професійної компетенції. Це дозволить мінімізувати ризики повторення неприємних історій на кшталт викриття детективів БЕБ на отриманні хабарів для кришування грального бізнесу.
Враховуючи обмежений строк для проведення переатестації, організувати належну роботу комісій та вкластись в окреслений термін буде першим значним викликом Цивінського.
Доукомплектування штату новими професійними кадрами
Як ми уже зазначали, наразі у Бюро працює понад 1 200 людей. Гранична чисельність працівників БЕБ становить аж 4 000 осіб. При цьому очевидно, що після проведення переатестації кількість працівників значно зменшиться.
Для боротьби з дефіцитом кадрів передбачили створення протягом наступних трьох років кадрових комісій та проведення прозорого конкурсного відбору. І хоча для наповнення штату строки не настільки обмежені, з цим теж не варто зволікати. Адже без якісних нових кадрів БЕБ буде неспроможним виконувати свої функції.
Тут постає наступне питання – де взяти стільки доброчесних та професійних слідчих? З конкурсів в антикорупційні інституції бачимо, що це завдання із зірочкою. Плюс маємо факт проваленої переатестації в МВС та Офісі Генпрокурора. Посади здебільшого займають люди, які працюють в "системі" давно. Це і сталося під час створення БЕБ у 2021 році, коли колишні податкові міліціонери принесли в новий орган старі практики, фактично зсередини підірвавши його діяльність.
Тепер важливо не повторити цих помилок. Але й сьогодні небагато працівників із бізнесу чи молодих спеціалістів рвуться на державну службу. Вже не кажучи про те, що значна частина професіоналів зараз захищає Україну у лавах Сил оборони.
У таких умовах важливо віднайти баланс, де з одного боку – потреба в фахівцях з досвідом правоохоронної діяльності, а з іншого – необхідність залучення "нової крові". Під час співбесіди Цивінський обіцяв створити здорову корпоративну культуру та умови для сучасної системи розвитку кадрів, а ще наголошував на відповідальності кожного за свою роботу та підтримці з боку керівника. Якщо вказане буде реалізовано, це і може стати тією привабливою рисою для залучення людського капіталу, що так необхідний зараз БЕБ.
Відкриття 15 територіальних управлінь БЕБ
Одночасно з розв'язаннями проблеми кадрів для належного представництва Бюро в регіонах необхідно відкрити 15 територіальних управлінь. Це також передбачає Дорожня карта з питань верховенства права, крайній термін – IV квартал 2027 року.
На сьогодні в БЕБ вже функціонує 9 територіальних управлінь. Завдання – налагодити їхню ефективну роботу. А це питання фінансування, пошуку приміщень, матеріально-технічного забезпечення, призначення на ключові посади тощо.
За умови належного наповнення штату якісними кадрами, територіальні управління дозволять покращити якість розслідування економічних злочинів на території всієї України.
Посилення аналітичної функції в роботі нового БЕБ
Ще одним викликом є зміна підходів до проведення досудових розслідувань. З самого початку БЕБ обрав шлях тиску на бізнес переважно старими-добрими силовими методами. Тепер же Бюро має змінити підходи та спрямувати роботу в аналітичне русло. Адже саме це є його основною функцією: не проведення точкових затримань та обшуків, а виявлення негативних тенденцій в економіці та запобігання злочинам. Тобто, не просто прикривати нелегальний бізнес, а протидіяти розкраданню на центральному рівні. Для посилення аналітичного потенціалу БЕБ Дорожньою картою передбачено прийняти до кінця 2026 року відповідний Закон.
Посилення аналітичної функції сприятиме переходу від силового тиску до системної роботи з економічними злочинами. Це відновить довіру бізнесу, підвищить ефективність розслідувань і скоординує зусилля всіх правоохоронних органів. БЕБ має бути "амбасадором фінансових розслідувань", як влучно висловився сам Цивінський.
Не менш важливим тут є баланс між інтересами бізнесу та інтересами розслідування. З одного боку, не порушувати перебігу законної господарської діяльності та допомагати всіляко стимулювати її, заручитись підтримкою бізнес-спільноти. А з іншого – у разі виявлення порушень, діяти суворо за законом і забезпечити невідворотність покарання.
Боротьба з тіньовою економікою
Згідно з дослідженнями, показник тіньової економіки в Україні наразі становить 19,3% від ВВП. В багатих та розвинутих країнах, до яких ми маємо прагнути, він тримається на рівні 5-6% від ВВП.
При цьому боротьба з тіньовим бізнесом – не лише сприятиме кращому залученню іноземних інвестицій, але й зможе напряму принести гроші в бюджет. Так, у 2024 році лише часткова детінізація грального бізнесу збільшила надходження до бюджету на 63% й загалом принесла країні 17 млрд гривень. І це навіть попри низьку ефективність роботи БЕБ минулого року.
Очевидно, що за нового керівництва, після перезавантаження Бюро, варто очікувати не лише продовження боротьби з гральним, але й детінізацію тютюнового й алкогольного бізнесів, боротьбу з нелегальними заправками та вирубкою лісу. Це все дозволить принести мільярдні доходи до бюджету, яких так не вистачає країні під час війни.
БЕБ багато критикували за вибірковість підходу до розслідування справ та відсутність проваджень за злочинами, які належать до виключної підсудності БЕБ. Ці негативні практики необхідно негайно усунути.
Заради справедливості згадаємо й позитивні моменти: це прогрес у справах "Айбокс банку" про міскодинг на 5 млрд гривень, про привласнення 40 млрд гривень колишнім менеджментом "Укрнафти" та "Укртатнафти", а також у справі Дмитра Фірташа та керівників "Регіональної Газової Компанії" про привласнення державного газу на понад 18 млрд грн. Також детективи БЕБ викрили факт заволодіння 1,9 млн грн екскерівником "Укроборонпрому".
Надалі кількість успішних кейсів має зростати, а їхній результат повинен бути чітким: справи мають доходити до суду, де виноситимуть реальні вироки з відшкодуванням завданих державі збитків.
Збільшення надходжень до Держбюджету
Це також один із ключових показників ефективності БЕБ і логічний наслідок попередніх цілей. Природно, що в разі успішного наповнення штату і налагодження діяльності Бюро має зрости й кількість проваджень та винесених вироків.
За інформацією самого БЕБ, у 2024 році завдяки його діяльності було збережено 12 млрд грн державних коштів, у 2023 році – 8,8 млрд грн, у 2022 році – 1,99 млрд грн. Відшкодовані збитки у направлених до суду кримінальних провадженнях ще менші – за січень-липень 2025 року ця сума становить 3,1 млрд грн, у 2024 – 5,3 млрд грн, у 2023 році – пів мільярда. Це – крапля в морі, адже за різними оцінками внаслідок тінізації економіки Держбюджет недоотримує від 500 млрд до 1 трлн грн на рік.
Водночас не зрозуміло, як саме рахують ці цифри і наскільки якісно вони відображають роботу саме БЕБу. Необхідно визначити чіткі показники, за якими рахуватимуть збережені співробітниками Бюро державні кошти, показати, з яких саме кримінальних справ вони складаються тощо. Наразі на сторінці органу немає ані методології підрахунку, ані звітності за цими показниками в розрізі кримінальних справ. Усунення цієї неясності посилить прозорість та підзвітність громадськості, і таких питань більше виникати не буде.
Але тут головне не зробити статистику самоціллю, тобто не ганятись за кількістю або гучністю проваджень, які красиво виглядають у звітах, а на практиці не тільки не приносять жодних коштів до Держбюджету, а й навпаки дискредитують державні органи та стимулюють до подальшого приховування доходів. Наприклад, практика "полювання на відьом" від СБУ й низки інших органів призвела до того, що замість захисту нацбезпеки слідчі стежать за журналістами, або детективи БЕБ заводять справи за начебто несплату податків на інтернет-моделей, які вже декларують свої доходи.
Боротьба з розкраданням міжнародної технічної допомоги
Це пріоритетне завдання в умовах війни та зменшення міжнародної підтримки України. На жаль, на сьогодні питання корупції при наданні партнерами допомоги стоїть дуже болісно. Від цих грошей без перебільшень залежить виживання держави. Хоча партнери й заявляли, що не знайшли порушень під час використання Україною військової допомоги, на практиці є декілька питань до цільового використання та розподілу гуманітарної допомоги.
Так, парламентська тимчасова слідча комісія у 2023 році виявила порушення під час розподілу гуманітарної допомоги та зафіксувала можливі факти її розкрадань. За нещодавньою інформацією митної служби, з початку 2023 року було виявлено 653 випадки неотримання гуманітарної допомоги військовими. Значною проблемою є і ввезення товарів комерційного призначення під виглядом такої допомоги, а це вже сфера інтересів БЕБ.
Сьогодні бачимо, що до розслідування подібних правопорушень задіяні майже всі правоохоронні органи. Всі, окрім БЕБ: на рахунку Бюро лише кілька справ про незаконне ввезення автівок до України під виглядом гуманітарної допомоги для Збройних Сил. Безсумнівно, проведені розслідування важливі, але, маючи такі значні ресурси та повноваження, БЕБ міг би значно краще виявляти порушення, пов'язані з міжнародною допомогою, і таким чином зробити більший внесок у захист України.
Взаємодія з партнерами та створення діалогу з бізнес-спільнотою
Функція "амбасадора" передбачає й активну комунікацію, інформаційну взаємодію з іншими державними органами та координацію спільних зусиль. Це передусім Державна служба фінансового моніторингу України, Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольний комітет України, органи ДФС та митниці, а також правоохоронні органи, насамперед ті, що займаються протидією корупційним правопорушенням. Для проведення оперативних розслідувань БЕБ має отримати доступ до вже наявних інформаційних систем та баз даних органів МВС, прокуратури, НАБУ, СБУ тощо.
Окремим пунктом тут є ефективна взаємодія з Офісом Генерального прокурора, адже саме органи прокуратури здійснюють процесуальне керівництво і представництво в суді справ, підслідних БЕБ. Без належної комунікації з прокурорами неможливо проводити результативні розслідування.
Не менш важливим є посилення міжнародної співпраці. Зокрема, взаємодія з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка буде приймати участь у відбудові України. Від висновків цієї організації залежить оцінка привабливості України для міжнародних інвесторів. Зрозуміло, що чим стабільніше економіка і чим менше фактів розкрадань, тим привабливіший інвестиційний клімат для відновлення держави. Тут діяльність БЕБ може зіграти вирішальну роль.
Вкрай важливим є і налагодження постійного контакту з бізнес-спільнотою. Адже ніхто не розкаже про проблеми в роботі БЕБ або про зловживання з боку його окремих працівників більше, ніж самі представники бізнесу. Побудова діалогу з бізнесом є запорукою балансу між контролем і підтримкою легальної економіки, без чого неможливо говорити про відновлення інституційної довіри.
Тут можна лише порадити на найвищому рівні не ігнорувати критичні зауваження, які неодмінно виникнуть як частина нормального процесу реформування органу. Зокрема, раніше вже критикували якість аналітичних матеріалів БЕБ, на підставі яких заморожувались рахунки або зупинялась господарська діяльність, однак які не мали жодних конкретних фактів порушень. Якщо сприймати зауваження як здорову критику та вдосконалювати окремі напрямки роботи, це значно прискорить процес реформування Бюро.
***
Призначення Олександра Цивінського на посаду директора БЕБ знаменує реальний шанс на перезавантаження інституції, яка раніше втратила довіру суспільства та партнерів. Ключовою умовою успіху є політична незалежність нового керівника та виконання конкретних реформаторських кроків.
Якщо ж ці завдання провалять, Україна втратить не лише важливий інструмент протидії економічній злочинності, але й життєво необхідну стратегічну довіру з боку партнерів. А у разі політичної заангажованості повноваження БЕБ легко можуть використати для подальших зловживань, а не для забезпечення законності.
Саме від здатності нового директора зберегти незалежність та протистояти тиску залежить реальне виконання запропонованих реформ. Тільки таким чином БЕБ почне нарешті здобувати довіру громадськості, бізнесу та міжнародної спільноти.