| КОЛОНКИ |
2 квітня об 11:10 Апеляційний суд міста Києва має розглянути скаргу на обраний запобіжний захід командиру 207 батальйону ТрО Віктору Юшку.
Останнього ще 20 лютого цього року Державне бюро розслідувань та Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону запідозрили у "зловживанні владою або службовим становищем" (ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України).
Суть підозри звелася до того, що Юшко, будучи командиром у 207-му батальйоні ТрО, де з лютого 2022 року служив голова правління Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін, видав наказ про відрядження останнього до Національного агенства з питань запобігання корупції (НАЗК). На думку ДБР, Юшко це зробив з метою отримання неправомірної вигоди "нематеріального характеру" від Шабуніна і це спричинило збитки державі у вигляді отриманого Шабуніним грошового забезпечення. Вигода "нематеріального характеру, на думку ДБР, виражалася в наявності у Шабуніна "звʼязків з представництвами інших країн", чим начебто хотів скористатися Юшко в майбутньому з метою, яка не зазначається у тексті підозри.
11 березня суддя Печерського суду міста Києва Сергій Вовк обрав Юшку заставу у 60 тис. грн. Процес судового розгляду цього запобіжного заходу підсвітив ряд деталей справи, які вказують на переслідування та штучний характер звинувачень. Нижче – опишемо кілька моментів, які можуть це довести.
За версією слідства (що описано в судовиму рішенні, так і зачитаними уривками підозри в суді), Юшко, нібито бувши обізнаним про те, що в його підпорядкування перебуває відомий громадський активіст Шабунін, який має стійкі зв’язки з представниками "світової спільноти в частині імплементації в Україні високих стандартів антикорупційних програм", підписав наказ про відрядження Віталія Шабуніна до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Внаслідок чого держава в особі військової частини нібито зазнала матеріальної шкоди, при чому в розмір матеріальної шкоди було включено навіть сплачений за Шабуніна єдиний соціальний внесок (ЄСВ).
Слідчі вважають, що комбат хотів отримати неправомірну вигоду нематеріального характеру для себе, користуючись можливостями від знайомства з Шабуніним. Ні прокурор під час засідання, ні інші матеріали справи жодним чином не вказують – в чому конкретно полягає чи могла полягати така "неправомірна вигода". Попри це, текст підозри зводиться до того, що Юшко нібито мав умисел отримати таку вигоду. Коли, з якою метою та навіщо Юшко нібито збирався реалізувати цей умисел – жодним чином не вказується.
Також, по-перше, з юридичної точки зору обов’язковою ознакою злочину, що інкримінується Юшку, є мета одержання будь-якої неправомірної вигоди або блага для себе чи іншої фізичної особи, користуючись своїм службовим становищем. Себто, неправомірна вигода повинна мати конкретний характер і виміри.
Без встановлених слідством мети та корисливого мотиву, а також відомостей про те, в чому ж полягала неправомірна вигода склад злочину просто відсутній.
По-друге, такий підхід прокуратури, слідства і суду фактично означає, що командири усіх підрозділів Збройних Сил України, де служать відомі або впливові люди теж мають наміри або можуть мати наміри отримувати таку ж "неправомірну вигоду" автоматично.
Проте схоже, що план слідства і прокуратури був в тому, щоб Юшко швидко та не опираючись визнав вину та пішов на угоду зі слідством. Останнє дозволило б розкручувати командира на свідчення взамін на формальне несерйозне покарання. Це підтверджується тим, що під час вручення підозри слідчі запропонували Юшку піти на угоду. Останнє передбачало "покази" проти Шабуніна. Юшко відмовився, і лише після цього прокурор звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу.
Із судового засідання у справі та судового рішення стало зрозуміло, що з доказів у слідчих і прокурорів є лише:
Тобто, матеріали службової перевірки військових вказують, що Шабунін, на думку перевіряльників, був відряджений до НАЗК з порушенням закону. Довідка спеціаліста з держаудитслужби вказує, що виплачене йому грошове забезпечення під час відрядження є збитками у справі.
Щоправда всі ці "докази" є м’яко кажучи недостатніми та ніяк не доводять вчинення злочину. Будуючи доказову базу слідчі ігнорують інші важливі компоненти.
По-перше, питання умислу, який в цьому складі злочину може бути виключно прямим, взагалі ігнорується та нічим не доводиться.
По-друге, встановлені слідчими зі спеціалістом збитки викликають більше питань з огляду на те, що відрядження до НАЗК ніяк не вплинуло на розмір винагороди Шабуніна. Інше питання – як можна вважати частиною цих збитків обов’язкові внески, сплачені до бюджету (ЄСВ).
Коментувати "доказ" у вигляді допиту у справі лише заявників взагалі складно, але схоже інших свідків детективи ДБР просто не знайшли.
При цьому справа розслідується ДБР з осені 2023 року і за цей час ані ДБР, ані прокурори не опитали жодних свідків, крім заявників – Володимира Бойка, який раніше часто зʼявлявся в ефірах телеканалів, якими раніше володів Медведчук, а зараз, за повідомленнями в його ж соціальних мережах, знаходиться на службі, та адвоката Ростислава Кравця, що раніше підозрювався Національним антикорупційним бюро (НАБУ) у справі суддів Окружного адмінсуду міста Києва (ОАСК),.
Крім того, Кравець відомий тим, що вимагав визнати ЦПК та Фундацію DEJURE "екстремістськими організаціями". Він також намагався через той самий ОАСК скасувати новий правопис, назвавши його "зґвалтуванням української мови", а фемінітиви – посміховиськом.
Кравець постійно повторює російські тези про "зовнішнє управління". Він вважає, що керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) обирали іноземці. Вони ж нібито незаконно працюють в етичній раді ВРП. Також ознакою "зовнішнього управління" адвокат вважає санкції проти трьох проросійських телеканалів того самого Віктора Медведчука.
Клопотання про запобіжний захід слідчий подав в суд лише через кілька днів після вручення підозри. Ймовірно, чекаючи коли в авторозподіл потрапить "потрібний" суддя, адже за обставин коли Юшко вирішив захищатися, лише це могло врятувати ситуацію. У результаті обрання запобіжного заходу випало скандальному судді Сергію Вовку з Печерського суду міста Києва.
Саме тому судді Вовку, який:
За останнє, до речі, Офіс Генерального прокурора подав на Вовка скаргу до Вищої ради правосуддя (ВРП). Цікаво, що розгляд цієї скарги прокуратури було призначено на наступний день після обрання підозри Юшку, що додатково може свідчити про те, що Вовк – "в кишені" у прокуратури.
Крім того, Вовк є явно упередженим щодо Шабуніна та ЦПК. Він неодноразово розглядав справи за позовами до Шабуніна та ЦПК, і у всіх випадках задовольняв позови, однак, його рішення надалі скасовувались судами вищих інстанцій. Через це захисниця Юшка заявила судді відвід. Проте захисниці відмовили у відводі.
При цьому, у Печерському суді протягом тижня не могли призначити суддю для розгляду клопотання адвокатки Юшка про відвід судді Вовка. Коли ж суддю нарешті визначили, того ж дня відбувся перерозподіл справи на іншого суддю – Романа Новака.
Суддя Новак розглянув відвід без участі як захисниці, так і самого Юшка, хоча вони перебували в приміщенні суду. Цей факт був відомий і секретарю суду, і прокурору, однак, сторону захисту свідомо не повідомили про початок засідання та розглянули заяву без них.
Таким чином з моменту підозри і до обрання запобіжного заходу пройшло понад 2 тижні. Тоді як за законом питання запобіжного заходу має розглянутися за 72 години. За цей час ні прокурор ні слідчий не зафіксували ніяких ризиків з боку Юшка. Тобто не було ні спроб ухилитися від процесу, вплинути на свідків чи знищити докази. Сама по собі вже ця ситуація яскраво демонструвала, що ризиків які прокурор має підтвердити для такого суворого запобіжного заходу як застава просто немає.
Крім того, під час розгляду клопотання прокурор не навів жодного доказу, який підтверджує наявність ризиків. Ба більше, прокурор зазначив, що у нього немає доказів наявності ризиків, але такі ризики є.
Але попри те, в судовому засіданні прокурор продовжив наполягати на заставі в розмірі 224 тис грн. Ця сума – учетверо більша за максимально дозволену законодавством для не тяжкого злочину, який інкримінують Юшку.
Враховуючи необґрунтованість підозри, про що ми писали вище, суд мав узагалі не обирати запобіжний захід.
Проте в підсумку – незважаючи на всі аргументи сторони захисту Вовк частково задовольнив клопотання прокурора та обрав заставу Юшку у 60 тис. грн та поклав на нього обов’язки:
До намальованих кримінальних справ і правового свавілля з боку ДБР та Печерського суду не звикати, проте в цьому кримінальному провадженні останні перевершили самі себе.
Адже на фоні величезних проблем з розслідуваннями кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби ключовий правоохоронний орган у цій сфері – ДБР – під час війни банально переслідує військового командира тільки для того, аби змусити останнього дати неправдиві свідчення проти неугодного владі активіста.
Марина Гаврилюк, адвокат, керуючий партнер АО "Юнімайндс"