| КОЛОНКИ |
Верховна Рада має зробити повноцінним доступ журналістів до будівлі парламенту, відновити прямі трансляції засідань, а парламентські комітети без виключень мають інформувати про свою діяльність. Цього вимагає Рух ЧЕСНО разом із низкою інших профільних організацій та ЗМІ, які розробили рекомендації для забезпечення прозорості роботи парламенту та відновлення громадського контролю.
Проблема допуску журналістів до засідань Верховної Ради залишається вкрай актуальною, попри те, що у 2024 році частині представників ЗМІ відновили частковий доступ до будівлі парламенту. Журналісти досі не можуть потрапити в кулуари ВРУ та у ложу преси, натомість працюють лише у пресцентрі.
Такий формат роботи досить влучно охарактеризував один з українських медійників: парламентська журналістика в Україні сьогодні — це люди, які сидять в окремій кімнаті в будівлі Ради і на екрані спостерігають за роботою депутатів, але повідомити про це вони можуть лише після закінчення засідання.
Журналісти продовжують стикатися з обмеженнями, які ускладнюють їхню роботу та знижують довіру суспільства до парламенту. Це негативно впливає на якість і оперативність інформаційного висвітлення.
Громадськість закликає керівництво парламенту та Апарату ВРУ, голів фракцій та груп, а також народних депутатів, до спільної роботи, щоб:
Безперечно, безпекові ризики накладають на всіх низку важливих обмежень, проте все ж необхідний пошук балансу для збереження демократичних здобутків України, відновлення та зміцнення громадського контролю. Інформація про роботу парламенту, дату та час засідання давно вже не є секретною, ба більше — з мандатами досі залишаються кілька десятків нардепів від колишньої (нині забороненої) проросійської партії ОПЗЖ.
Крім того, вкрай дивним є те, що засідання Верховної Ради не транслюються наживо на парламентських майданчиках, але водночас це безперешкодно робить низка депутатів у своїх соцмережах. Також існує парламентський телеканал, який першочергово має інформувати громадян про діяльність парламенту.
Читайте також: "Куди TikTok можна — журналістам зась": чому ЗМІ досі не пускають у Раду
Крім того, навіть під час повномасштабної війни парламентські комітети мають працювати відкрито, аби не було спекуляцій, натомість була підзвітність, залучення громадян та діалог.
Рух ЧЕСНО кілька років поспіль проводить моніторинг прозорості комітетів, і в перші роки повномасштабного вторгнення ми робили винятки для Комітету з питань нацбезпеки та Комітету правоохоронної діяльності, адже, на наш погляд, їхня закритість була виправданою.
Проте на третьому році великої війни це має бути змінено (виняток — засідання комітетів з обговоренням питань державної таємниці). Суспільство має знати, як і чому нардепи-втікачі доєднуються дистанційно до засідань комітетів ВРУ, беруть участь в обговоренні законодавчих ініціатив та голосують. Про їхнє формальне право робити це до втрати мандата ми знаємо, однак є етичний бік питання, репутаційний удар по парламенту залишається актуальним.
Що може бути більш абсурдним, ніж ситуація, коли нардеп, оголошений у розшук правоохоронними органами, голосує за зміни до Кримінального кодексу (!). Або коли нардеп-утікач, який розшукується антикорупційними органами і майже два роки фізично не був у парламенті, спокійно за обідом доєднується до засідання комітету і голосує…
Відсутність журналістів у стінах Верховної Ради та онлайн-трансляцій засідань не лише погіршує доступ до інформації, а й впливає на ефективність роботи парламентарів. Раніше журналісти відігравали одну із ключових ролей у підвищенні прозорості ухвалення рішень і запобіганні корупційним ризикам. Обмеження доступу журналістів до парламенту та до народних депутатів суттєво послабило зв’язок між парламентом і громадськістю, що, у свою чергу, створює ризики зниження довіри до демократичних інститутів.
Олександр Саліженко, головний редактор Руху ЧЕСНО