Українська правда

КОЛОНКИ

Юрій Марченко: Дерева – вбивці: хто і навіщо залякує українців
11.02.2024 09:00


Дерева – вбивці: хто і навіщо залякує українців


"Україну засаджують деревами-чужинцями!", "Природна екосистема під загрозою знищення!", " Дерева-вбивці витісняють українські ліси!".


З такими алармічними галсами у ЗМІ час від часу виходять схожі публікації на тему інтродукованих видів дерев.


Істерію підживлюють деякі активісти, переконуючи, нібито лісівники масово засаджують Україну "шкідливими" та "забороненими" деревами. 


Науковці вже неодноразово це спростовували, але, звісно, складні наукові трактати з незрозумілою термінологію не для масового читача. 


Тож, спробуємо популярно все пояснити. Почнемо із страшного слова "рослини – інтродуценти". 


Що таке інтродукція? 


Це переселення окремих видів живих організмів за межі їхнього природного ареалу. В Україні в колекціях ботанічних садів і дендропарків таких видів багато. І саме з таких колекцій за потреби підбиралися рослини для використання в господарських цілях. До речі, можливо не всі знають, але практично всі сільгоспкультури в Україні – інтродуценти.


Чи дійсно є міжнародно визнані "шкідливі" дерева?


Ні, немає. Конвенція ООН про біологічне різноманіття зобов’язує країни пом’якшувати вплив чужорідних та агресивних видів дерев на екосистему. Але кожна країна має самостійно визначити, які види дерев є інвазійними! Наприклад, дуб червоний представлений у 24 країнах ЄС, але має статус інвазійного виду лише у 4. Уточню, що інвазія – це неконтрольоване поширення (приклад, ваточник сірійський, золотарник канадський, борщівник Сосновського).


Чи є в Україні офіційно затверджений перелік дерев, які не можна висаджувати?


Ні, немає. Перша спроба створити перелік із 13 інвазійних дерев викликала бурхливу дискусію в науковому середовищі. Ключова претензія – в  Україні є різні кліматичні умови та декілька природних зон. Це обов’язково потрібно врахувати. Наприклад, у початковому переліку опинився горіх чорний, який не включений до списків інвазійних видів жодної країни Європи. За результатами досліджень, проведеними українськими вченими у Тернопільській, Вінницькій, Кіровоградській, Полтавській і Харківській областях, інвазійної активності горіху не виявлено.


Щоб припинити суперечки, Міндовкілля поступило дуже мудро. Створена міжвідомча робоча група, яка наразі напрацьовує критерії визначення чужорідних видів рослин чи тварин.


Чи дійсно лісівники масово засаджують Україну деревами-чужинцями?


Ні, це неправда. Держпідприємство "Ліси України" у наступному році планує висадити понад 207 млн саджанців дерев. Понад 99% – це українські місцеві види. 116 млн – сосна звичайна, 72 млн – дуб звичайний, 6,2 млн – ялина, 4,1 млн – ялиця, 2,1 млн – бук, 2,1 млн – модрина. Частка інтродуцентів мізерна, не дотягує і до одного відсотка. Масштабна висадка дерев-чужинців у рамках програми "Зелена країна" ніколи не планувалася, це фейк! 


Чому лісівникам взагалі не відмовитися від дерев-чужинців?


Лісівники використовують "чужинців" як допоміжні види, виключно у випадках, коли іншого вибору дійсно немає. 


Перша ситуація. Треба висадити ліс на деградованих землях на Півдні, де жоден інший вид дерев не зможе прижитися, якщо не провести крапельний полив. 


Не висаджувати нічого – лишиться пустеля, яка з часом внаслідок зміни клімату буде лише збільшуватися. І це значно більша загроза екосистемі, ніж висадка дерев-чужинців. В 50-60-х роках минулого століття лісівники на Півдні створили до 400 тис. га полезахисних смуг, які зупинили вітрову ерозію і зробили Південь базовим аграрним регіоном. Тоді вперше широко використали робінію псевдоакацію (акацію білу), гледичію триколючкову. Вперше в Європі була заліснена найбільша піщана пустеля (100 тис. га) – Олешківські піски.


Друга ситуація. Чисті соснові насадження, які вкрай вразливі для пожеж. Проблема вирішується додаванням листяних видів. Окрім того, соснові насадження на Поліссі часто хворіли від зараження кореневою губкою, яка практично вбивала кореневу систему і саме на цих місцях наука рекомендувала висаджувати дуб червоний, який підтримував стійкість лісової екосистеми, бо на бідних ґрунтах наш дуб не росте. Береза останній час масово гине. А червоний дуб більш стійкий до хвороб, менш вибагливий до ґрунтів. Масові пожежі у хвойних лісах – значно більша загроза, ніж обмежене та контрольоване використання дерев-чужинців. Тим більше, що лісівничими заходами ми це контролюємо.


Третій випадок – укріплення схилів, захисні насадження. Тут навіть пояснювати нічого не потрібно. Маслинка вузьколиста, яку активісти "записали" до шкідливих, не включена до переліків інвазійних видів країн Європи. В Україні її використовують у захисних насадженнях – це деревце може рости навіть на неродючих кам’янистих схилах, до речі, як і клен ясенелистий та робінія псевдоакація.


Отже, ДП "Ліси України" НЕ ВИКОРИСТОВУЄ чужинні види, якщо є можливість використання місцевих видів дерев. Навпаки, створення насаджень із рідних аборигенних видів є пріоритетом.


Читайте також: Заповітний мільярд. Чому в Україні стає менше справжніх лісів, коли садять так багато дерев


Чи є загроза від дерев-чужинців людям, які відвідують ліси?


Звісно, ні! Це звичайні дерева, які походять з інших частин світу та, як правило, більш стійкі до кліматичних умов, більш активно ростуть. Нагадаємо, що кукурудза чи картопля також завезені в Європу. І що з того?


Чи є ризик поширення дерев-чужинців та втрати наших природніх лісів?


Ні, немає. Дерева-чужинці – це не якийсь новий, невідомий науковцям штам вірусу. Лісівники працюють із ними десятки років. Чудово знають їхні властивості. Поширення таких дерев як в Україні, так і в країнах ЄС контролюється лісогосподарськими та лісокультурними технологіями. Крім того, здатність до агресивного поширення цих деревних видів значно перебільшена. Жолуді й горіхи вітром не розносяться. Тож, в українців немає жодного приводу для хвилювання. І саме таку думку про контрольованість використання інтродуцентів виключно в певних природніх умовах підтримали науково-технічна рада з лісового господарства НАН України. Нам ще потрібно відновити порушені війною ліси і полезахисні смуги півдня і сходу України. І саме тоді окремі інтродуценти стануть у нагоді.


 Юрій Марчук, голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України 






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"