Українська правда

КОЛОНКИ

Марія Берлінська: Залужний був найкращим Головнокомандувачем в історії України
08.02.2024 23:14


Прямо сьогодні ціла епоха стає історією.


ГК (Головнокомандувач ЗСУ Залужний – ред.) – без перебільшення особистість світового масштабу.


Можу це сказати як людина, яка бачила його особисто, насамперед як друга і побратима. Не через призму медіа. 


Ми тісно співрацювали весь цей час, бачились доволі часто по ключовим робочим процесам. Всі стратегічні проєкти на посилення армії я звіряла з ним особисто. 


Підготовка з напрямку технологій, аналітика, адвокація зброї, розвиток галузі роботизованих систем тощо..


Я бачила ГК в різні періоди війни, в різних, в тому числі й найскладніших ситуаціях, бачила як приймались визначальні для всіх нас рішення.


Я досі пам'ятаю нашу розмову за кілька місяців до вторгнення. Все так і сталось.


Багато чого не можна розповідати ще довго, можливо, якщо доживу, опишу в якихось мемуарах.


Але вже зараз можу сказати з повною відповідальністю – це був найкращий ГК в історії країни. А рішення про призначення було одним з кращих кадрових рішень президента.


І навпаки.


Яким він запам'ятався мені в перші роки вторгнення?


Щоразу, скільки пам'ятаю, зустрічав тепло усміхаючись, братерським: "Привіт, песестро! Ну як ти?".


Виключна доброта, воля завжди говорити правду, навіть коли від тебе чекають лише "гарних новин", сміливість попри все відстоювати простих військових, своїх солдатів і офіцерів.


Блискуче стратегічне бачення, вміння охопити повну картину і дивитись далеко за горизонт.


Простота в спілкуванні: він по-батьківськи, невимушено розмовляв зі всіма, не оглядаючись на звання чи посади.


Міг легко бути на зв'язку зі звичайними солдатами і сержантами.


Гострота мислення і тонке почуття гумору. Дисципліна, вимогливість, справедливість.


Людяність. Йому було боляче за кожну втрату. Він розумів і часто проходив цей біль разом з близькими, підтримував сім'ї загиблих.


Я  мала за честь в процесі спільної роботи дуже багато чому в ГК навчитись.


Я бачила, як титанічно важко було в тих умовах, з тими силами і засобами, при тих геополітичних рішеннях, втримати удар. 


Ми були за міліметри від повного хаосу, терору і втрати державності. Він був одним з кількох, хто статегічно втримав ситуацію. Зробивши все можливе, а головне і  неможливе.


Зробивши так, що деякі навіть не помітили масштаб катастрофи, а деякі й досі успішно не помічають.


Кілька днів тому, представляючи мене Вадиму Сухаревському ГК сказав приблизно наступне:


"Ти напевне знаєш, це Марія Берлінська, матір нашої безпілотної авіації. Людина, яка колись для нас це створила, і зараз продовжує дуже масштабно розвивати. З нею точно варто разом працювати, будьте на зв'язку".


Я загалом спокійно ставлюсь як до критики, так і до похвали.


Однак вдруге за два роки повномасштабної війни, мені було настільки по-людськи приємно.


Вперше, коли біля лінії фронту до мене якось підійшли побратими сфотографуватись, підписати прапор і в кінці сказали: "Те, що ви зробили, спасло нам життя".


Те що він зробив, врятувало життя сотням тисяч людей.


Наостанок країна має зробити всього дві речі – щиро подякувати своєму генералу і виконувати те, що він системно втілював, підкреслюючи в своїх статтях.


Ставка на технології, весь ресурс в підготовку людей і розвиток роботизованих систем.


Це наш єдиний шанс.


Прямо сьогодні ціла епоха стає історією. Честь!


Марія Берлінська






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"