Дмитро Тузов: Дещо про продуктову безпеку країни

Компанія "Глобино" спростовує співпрацю з російським бізнесом

Мабуть, не варто пояснювати, що ринок продовольства – це стратегічний ресурс держави. Під час війни цінова стабільність і забезпеченість країни продуктами харчування має особливе значення. Адже пам'ятаймо, що країна має забезпечувати продуктові потреби як тилу, так і фронту. Не дивно, що пристрасті навколо забезпечення Сил Оборони продуктами харчування вирують буквально щодня. І це той параметр нашої стійкості, який, здебільшого, не забезпечують іноземні партнери (окрім гуманітарної допомоги). Бо Україна має розвинений ринок і здатна прогодувати як цивільне населення, так і Збройні Сили. Але російські диверсії щодо ринку продуктів в Україні є однією з цілей російського вторгнення. Згадайте спалені ударами російських ракет і дронів продуктові логістичні центри, бази, елеватори. Знищений росіянами продуктовий ринок під Броварами міг би прогодувати містечко середніх розмірів впродовж кількох місяців. Згадую вцілілий банер на тлі згарища, що залишилось від величезної продуктової бази: "Тут є свіже м'ясо". Свіже м'ясо, як і сотні тон інших продуктів було спалено російськими військовими, які виконували наказ свого політичного керівництва із створення чергового штучного голоду в тилу воюючої України. Ми вистояли. Але стабільність продуктового ринку є однією з найголовніших завдань. Поруч з отриманням від партнерів і від власних заводів зброї і боєприпасів. Тим більше, що Україна стикнулася з іншою масштабною бідою: поширенням серед поголів'я свиней африканської чуми. Але це – інша тема, яка потребує окремого дослідження.

Продуктова безпека країни

Враховуючи це, важливо зберегти керованість і відносну стабільність продуктових ринків країни. Власне, тому мою увагу привернули повідомлення в медіа про те, що один з продуктових гігантів України – компанія Глобино, нібито, співпрацює з російським бізнесом. Як то кажуть, ще й цього нам не вистачало! В медіа йшлося про обшуки, які проводили представники СБУ: "Служба безпеки України у середу, 27 листопада, навідалася до офісу ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат" у місті Глобино Полтавської області. Співробітники служби вилучали документи. За інформацією джерел, все через кримінальне провадження за статтею 111-2 КПК України, яка передбачає покарання за пособництво державі-агресору".

Я й раніше займався цією темою – співпраці українських й іноземних компаній з країною-агресором. І навіть збираю у свою колекцію приклади кооперації різних компаній з російським бізнесом. Особливо актуально це після передачі реєстру спонсорів війни від НАЗК до інших держструктур, оскільки подібна інформація повинна мати статус публічної. Бо цілком зрозумілими є наступні мотивації: щоб зупинити російське вторгнення, потрібно бити по російській економіці, яка є базою фінансування збройних сил російської федерації. І Україна у цьому процесі має бути взірцем для урядів країн-партнерів, які запровадили економічні санкції проти російського Мордору. А санкції, щоб там не казали, роблять свою справу.

Оболонка для упаковки продукції

У публікаціях, фактично йшлося про те, що компанія Глобино використовує російську плівку, яку росіяни приховують під брендом компанії з Латвії: "За даними джерел видання у правоохоронних органах, "Глобино" імпортувало поліамідну ковбасну оболонку "Amiflex T-3 Print", яка за характеристиками ідентична російській оболонці "Аміцел" виробництва компанії "Атлантіс-Пак". На упаковці зазначено, що продукцію виготовляє латвійська компанія SIA "DCL", однак, за даними слідства, маркування фіктивне".

Це виглядало дивно. Упаковка для ковбаси – це не щось ексклюзивно високотехнологічне. Це не мікрочипи і не газові турбіни для "Газпрому". Тож якою була потреба ставити великий бізнес (Глобино фігурує у списках Форбс найбільших виробників України) під загрозу бути заплямованими співпрацею з компаніями країни-окупанта? Заради поліетиленової оболонки для ковбаси? І наскільки критично залежним від цього не високотехнологічного продукту з росії є вся європейська цивілізація? Чи існують компанії, які замінять продукцію з російським шлейфом? Навіть, якщо вона має товарні накладні з Латвії? Зґясувалося, що росіяни, на щастя, не є монополістами на російському ринку. І заміна російським полімерним оболонкам існує. Від компанії Глобино на свій запит, я отримав наступні роз'яснення: "З даного приводу зазначаємо, що ГК "Глобино" (1) не використовує у своїй діяльності ковбасну оболонку "Amiflex T-3 Print", а також (2) не купувала та не купує будь-яку продукцію латвійської компанії SIA "DCL", яка нібито використовується для ввезення в Україну ковбасної оболонки російського походження... Повідомляємо, що ГК "Глобино" дійсно співпрацювало з ТОВ "Торговий дім "ДТС" з 2015 року як з постачальником ковбасної оболонки від різних заводів-виробників. За цей період ми купували у ТОВ "Торговий дім "ДТС" поліамідні ковбасні оболонки виробництва Podanfol (Польща) ', Heka Ltd (Польща), Excellpack (Болгарія) та "Біган" (Білорусь). Кожен з цих виробників є відомим представником своєї індустрії".

Фрагмент скрін-шоту відповіді

До речі, в Глобино заперечили, що в компанії відбувались обшуки працівниками СБУ. Ось що вони повідомили: "Окремо хочемо відзначити, що всупереч зазначеній у статті "Апострофа" та в інших медіа інформації, на підприємствах ГК "Глобино" не проводились обшуки. Натомість СБУ направило на адресу нашого підприємства ухвалу про тимчасовий доступ до документів. У відповідь ми підготовили усю запитувану інформацію, а також усно повідомили, що не закупляли в ТОВ "Торговий дім "ДТС" продукцію латвійської компанії SIA "DCL". Як результат – ухвала, строк дії якої був встановлений до 1 січня 2025 року, так і не була реалізована правоохоронцями. У звʼязку з цим ми дійшли висновків, що в СБУ відсутні питання щодо законності діяльності наших підприємств. До того ж зазначаємо, що з моменту отримання інформації про кримінальне провадження щодо посадових осіб ТОВ "Торговий дім "ДТС", ГК "Глобино" припинило співпрацю з цією компанією та закуповує продукції в інших постачальників".

В експертному середовищі мені сформулювали суть цієї справи наступним чином: "Подібними справами мають займатись правоохоронні органи, якщо такі факти мали місце. Якщо підтвердження таких фактів немає – це цілком може виглядати як інформаційна атака проти одного з найбільших виробників".

Війна росії проти України давно вийшла з фази бліцкригу в стилі "Киев за 3 дня". Вже третій рік триває війна на виснаження. Частиною якої є й війна економік. До речі, за об'єктивними показниками і цифрами, російська економіка впевнено рухається у напрямку глибокого провалля, порятунку з якого для нинішнього режиму не передбачається. Зокрема, це підтверджують й російські економісти, частина з яких змушена була тікати з росії. Путін блефує, намагаючись переконати Захід, що здатен вести цю війну нескінченно довго. Це є один з елементів російської дезінформаційної війни. Водночас, російський диктатор намагається завдавати ударів українській економіці в надії, що економічно Україна сколапсує першою. Такими діями є удари росіян по енергетиці, газовій інфраструктурі, підприємствам оборонки України. І, як я писав на початку, важливою складовою українського опору є життєздатність економічного сегменту харчової промисловості України і компаній, які таку стійкість підтримують і забезпечують. Тож треба дотримуватись не лише загальновизнаних стандартів журналістики й інформаційної гігієни. А й принципів доброчесної конкуренції. Це посилить не лише нашу економіку. А й здатність чинити опір ворогу і перемагати.