Віталій Шабунін: Кандидатство в ЄС: де ми ризикуємо зривом єврошляху України

Одночасно із затвердженням статусу кандидата Брюссель висунув на адресу Києва вимоги щодо проведення реформ. Ми в ЦПК цей час адвокатували або ж моніторили кілька реформ із цього списку. Розповім детальніше, на якому етапі вони зараз:

Продовження судової реформи

Ключова ціль зараз – нові члени Вищої ради правосуддя, яких мають набрати на конкурсі з допомогою Етичної ради.

Щоб відновити роботу ВРП, треба призначити ще десять нових членів. Вони будуть відібрані Етичної радою за результатами співбесід, які були поновлені. Для цього також треба, щоб Верховна Рада дозволила суддям та іншим суб'єктам призначення членів ВРП проводити голосування онлайн. Відповідне рішення у травні ми разом із ГО Автомайдан та Фундація DEJURE представили законодавцям.

Також треба провести конкурс на посади у Вищій кваліфкомісії суддів. За його проведення відповідальна незалежна Конкурсна комісія із міжнародними експертами у складі. Вона має відібрати найкращих кандидатів та подати їх на затвердження Вищій раді правосуддя. Аби суспільство довіряло процесу відбору нових членів до судової влади, співбесіди з ними мають відбуватись публічно.

Наскільки важливою є ця реформа для України, можна усвідомити, згадавши цитату з лютневого звернення путіна: "По требованию Запада киевские власти отдали представителям международных организаций преимущественное право отбора членов высших судебных органов – Совета правосудия и Квалифкомиссии судей".

Ці слова передували новому вторгненню росії, яким вона "пояснила" свою "спецоперацію".

Антикорупція, включно з призначенням керівника САП

Конкурс на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури був перетворений на справжній хаос. Ще минулорічного травня журналісти виявили зв'язки заступника керівника Офісу президента Олега Татарова з деякими членами комісії, яка обирала антикорпрокурора. Попри низку перипетій, один з кандидатів таки був визначений за найбільшою кількістю балів. Але комісія загальмувала процес його призначення: переможець – детектив НАБУ Олександр Клименко – очолював слідчу групу у справі за звинуваченням у корупції Татарова.

Чому навколо конкурсу зав'язалася політична боротьба – очевидно. Керівник САП має низку виняткових повноважень в кримінальних провадженнях щодо топкорупції в Україні. Він може й розпочати будь-яку справу, і заблокувати розслідування. За своєю вагою та рівнем впливу керівник САП є фактично генеральним прокурором у сфері антикорупції.

Незабаром розповімо детальніше, як до зриву конкурсу долучилися зашкварені суди. Є всі підстави прогнозувати, що відбір можуть знести. Якщо це станеться, влада покаже своє ставлення до думки громадян. А 87% громадян, нагадаю, підтримують вступ України до Євросоюзу. І ця підтримка одностайна серед усіх регіонів та вікових груп.

Щодо конкурсу НАБУ. У лютому уряд видав незаконне рішення про визначення складу конкурсної комісії. Він фактично заборонив одному із членів конкурсної комісії – Драго Косу – брати участь у її роботі, поки той не вийде із конкурсної комісії САП.

Щоб уможливити конкурс, треба виключити цю умову із урядового розпорядження.

Реформа Конституційного суду

Нині більшість суддів Конституційного Суду – це представники залежної та корумпованої суддівської системи. Просто нагадаю, як у 2020 році КСУ вирішив з подачі ОПЗЖ знищити антикорупційні реформи, скасувавши відповідальність за брехню в деклараціях чиновників та інструмент е-декларування. Та і без того до КСУ запитань багато.

В чому полягає модель реформи КСУ? Треба змінити процедури призначення суддів. У цьому процесі важливу роль мають відіграти міжнародні та громадські експерти.

Чинна процедура не передбачає реального конкурсу та перевірок майбутніх суддів на доброчесність. Проблема в тому, що кожен суб'єкт призначення формально проводить свої "конкурси", що дозволяє політичні впливи.

Боротьба з відмиванням коштів

Цей пункт передбачає виконання Україною рекомендацій FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей): станом на літо 2020, міжнародні експерти оцінили, що Україна лише частково виконує 6 із 40 рекомендацій FATF, ще 22 із 40 рекомендацій – виконувались значною мірою.

В цьому контексті також важливим буде зберегти в законодавстві вимогу до юридичних осіб систематично підтверджувати інформацію про бенефіціарного власника. Цю вимогу в парламенті неодноразово намагалися прибрати ще до війни.

Стратегія реформування правоохоронних органів

Попри усі попередні спроби реформ, система кримінальної юстиції все ще не функціонує ефективно. Тому ЄС очікує, що ми продовжимо реформи правоохоронних органів, а першим кроком на цьому шляху стане затвердження стратегії їхнього реформування.

Експерти ЦПК вважають, цей документ повинен спрямовуватись на ключові проблеми перед правоохоронними органами і насамперед на проблему їхньої незалежності від політичних впливів та втручань. Недостатньо лише затвердити цю стратегію: більш важливим буде те, як втілюватиметься написане у ній, а з цим завжди були проблеми.

Втілення антиолігархічного закону

Тут ключовою буде оцінка із висновку Венеціанської комісії, який запланований на цей рік. Ймовірно, після висновку треба буде вносити зміни до "антиолігархічного" закону.

Уже зараз зрозуміло: щоб зменшити вплив олігархів, минулорічного "антиолігархічного" закону замало. Україні треба також продовжити складні реформи, завдяки яким держава зможе зменшити надмірний вплив олігархів, А ключовими для цього є судова реформа, реформа антимонопольного законодавства і незалежний Антимонопольний комітет.

Як бачите, робота над кандидатством до ЄС лише починається. І це великий виклик і для суспільства, і для влади.