Ігор Луценко: Чи стане Україна криптомайнінговим тигром?



Іван Полтавець, керуючий партнер Fipra Ukraine

Ігор Луценко, нардеп 8 скликання

Заворушення у Казахстані дають Україні унікальний шанс залучити іноземні інвестиції. Відключення інтернету та непередбачувана безпекова ситуація штовхають бізнесменів до переїзду. При цьому Казахстан – друга після США країна за обсягами майнінгу криптовалюти у світі.

Загалом галузь майнингу цієї країни може заробляти приблизно 2.5 млрд доларів США за рік, при збереженні поточної цінової кон'юнктури. При цьому позитивний економічний ефект для держави, до сумних подій, оцінювався експертами у 1.5 млрд долл США за наступні 5 років. І нині Україна може стати альтернативним місцем, де ці гроші зароблятимуться.

Наша держава має порівняно дешеву електроенергію – головну "сировину" для майнерів. І, більше того, Україна має атомну енергію, що не викидає парникових газів. Наша країна може запропонувати світові екологічно чисті криптоактиви.

За різними оцінками, майже третина майнерів у світі потенційно знаходяться у пошуку нових локацій і готові розглядати варіанти переїзду. Чому б Україні не стати їхньою базою? Це і нові робочі місця, і податкові надходження, і залучення до інноваційної глобальної інфраструктури.

Залучення криптомайнінгу до України може допомогти вирішити і проблеми енергосектору, розблокувавши його повний потенціал. В Україні протягом десятиліть існує потенційний надлишок електроенергії, яку можуть генерувати атомні станції.

Станції дають постійний обсяг, але вночі споживається менше енергії, ніж удень. Для балансування цієї різниці використовуються, зокрема, гідроелектростанції. Але для цього ж можно використати і майнінгові ферми, які споживатимуть надлишки енергії вночі.

Пропозиція України майнінговим компаніям може бути досить простою. В обмін на доступ до відносно дешевої електрики з атомних енергоблоків майнери зобов'язуються виконувати функції балансуючих потужностей.

Така схема може знизити середню вартість електроенергії в Україні. Адже у пікові години традиційно включають найбільш дорогі за собівартістю генеруючі блоки. Вночі, коли споживання падає, майнери працюватимуть у звичайному режимі, беручи на себе надлишок електроенергії. А вдень, в залежності від потреби, на кілька годин відключатимуть усі чи частину своїх потужностей, щоб забезпечити електрикою піки споживання.

Але навіть і без використання майнингу для балансування енергосистеми на ньому може заробляти "Енергоатом", маючи гарантованого покупця з рівним графіком споживання – адже це обладнання відрізняється рівномірним споживанням протягом доби.

Ну а що стосується зменшення залежності від імпорту електроенергії, то тут взагалі ефект буде безцінний.

Що може стати сигналом для того, щоб, розглядаючи глобус, представники майнінгових компаній знайшли на ньому Україну?

Українська держава має продемонструвати розуміння і лояльність до передових інформаційних та фінансових технологій, внести корективи до роботи ринку електроенергії, гарантувати стале податкове середовище.

Приміром, одним із маркерів може стати здатність України ухвалити законодавство щодо віртуальних активів. На жаль, тут ми маємо поки що негативний приклад.

Заветований президентом законопроект про віртуальні активи на сьогодні так і не став законом. Навіть якщо абстрагуватися від неповноти і недостатності тих змін, котрі мав принести цей законопроект, сам факт "зависання" цього законодавства свідчить, що українська влада ще не знайшла своє місце у нинішній системі нової економіки.

Сектор криптоактивів є гнучким і такі шанси, як зараз із загрозами казахській генерації, можуть швидко зникати. Вчасні зміни у законодавчому полі та стратегічна комунікація до майнінгових компаній може дозволити Україні скористатися чудовим шансом поставити себе на мапі вагомих інноваційних гравців.

-