Ігор Попов: Як нам зупинити зростання комунальних тарифів

Ріст комунальних тарифів – найбільший виклик цієї осені як для влади, так і для кожного домогосподарства. Світові ціни на природний газ та вугілля б'ють історичні рекорди. Україна критично залежить від імпортних поставок. Великі запаси енергетичного вугілля залишилися на непідконтрольних територіях, торгівля з якими заборонена. Атомна енергетика працює на межі потужностей, на станціях не встигають робити планові профілактичні заходи. В таких умовах завдання держави – пом'якшити ціновий удар для населення і запобігти різкому зростанню тарифів. Гасла про необхідність ринкового формування ціни не заспокоять розгніваних користувачів, і мабуть міжнародним місіям не варто ставити питання "конкурентних тарифів" при обговоренні чергових траншів.

Найбільш нагальний напрямок – безперебійні виплати субсидій. В бюджеті цього року кошти на субсидії вже закінчилися, і тому Верховна Рада ухвалила зміни про збільшення відповідної бюджетної статті на 12 млрд. грн. У бюджеті на 2022 рік на субсидії передбачили лише 35 млрд. грн., чого явно буде недостатньо. При підготовці до другого читання суму варто збільшити, мінімум до 60 млрд. Цього року закладали 35 млрд., і вже збільшують до 47 млрд. Оновлений порядок призначення субсидій викликав критику та потребує перегляду за результатами його застосування. До прикладу, якщо причиною боргів за комуналку є заборгованості перед громадянином по зарплаті – він логічно не повинен би втрачати право на нарахування субсидії.

Найбільш вагома стаття у платіжці середнього домогосподарства – опалення. Минулого тижня представники уряду і мери міст уклали меморандум про те, як будуть формуватися тарифи. Центр гарантує поставку газу для виробників тепла для населення по 7,42 грн. за куб. Найменш забезпеченим громадам нададуть додаткову субсидію. У місцеві бюджети віддають додатково +4% від ПДФО. Але питання компенсації тарифів для населення після цього – відповідальність місцевої влади. Меморандум – результат тривалих переговорів, які модерував керівник Мінрегіону О.Чернишов. Було ухвалено компромісний варіант, при якому відповідальність за тарифну проблему розподіляється між центральною та місцевою владою. Меморандум – це політична перемога Президента В.Зеленського, тому що виборці очікують від влади ефективних рішень по розв'язанню тарифної проблеми. Але це поки що лише проміжне досягнення, далі має бути виконання умов договору. В тому числі, з боку міст.

На засідання уряду цього тижня виноситься План дій щодо виконання меморандуму. План передбачатиме завдання як для Верховної Ради, так і для органів виконавчої влади. Потрібно вносити зміни до бюджету-2021, до Бюджетного кодексу, ухвалювати ряд організаційних рішень, і все це робити невідкладно.

Нафтогаз уже включився в регулювання цін на газ на своєму рівні. Створено балансуючу групу із 30 компаній, які уповноважені поставляти газ населенню, із жорстким контролем для унеможливлення гри на різниці цін для різних категорій споживачів. Планується перехід оплати на одну платіжку замість двох, а контракти підписуються одразу до кінця опалювального сезону.

Одна із причин різкого зростання біржових цін на газ в Європі – російські ігри із обсягом поставок. В таких умовах Газпрому інколи легше платити штрафні санкції за недостатні об'єми прокачки, і розганяти ціну. Тактична мета російської гри – прискорена сертифікація "Північного потоку-2", після цього ціни можуть припинити зростання. Проте, газовий тиск на Україну буде продовжуватися. Президент В.Зеленський має тут зіграти на два фронти. З одного боку, надавати повне сприяння Уряду і Нафтогазу для реалізації всіх заходів по стримуванню росту тарифів. З іншого боку – вести складні міжнародні переговори. Приєднання України до європейської енергомережі переноситься на кінець 2022, і в цьому році в разі виникнення проблем з потужностями перетоки можуть забезпечити лише Росія і Білорусь. Кремль також прямо пропонує укласти довгостроковий договір на постачання газу та купувати вугілля у ОРДЛО.

Очевидно, що все це подається у пакеті з політичними пунктами – зняття міжнародних санкцій, гальмування Кримської платформи, переговори з ОРДЛО та перегляд зовнішньої політики. Тому енергетика цієї зими ще і визначальний фактор геополітики.

Якщо вчасно реалізувати всі заходи по стримуванню росту тарифів і компенсації для вразливих категорій – це допоможе і у захисті інтересів України на міжнародному рівні. А на майбутнє – потрібно вирішувати глобальне питання продовження транзиту після 2024 року, інтегруватися в європейську енергомережу, нарощувати видобуток власного газу та форсувати програми економії енергоносіїв. До речі, позитивно, що у проекті бюджету на 2022 рік закладають велику суму на Фонд енергоефективності – 5,3 млрд. грн. Для порівняння, цього року там було лише 100 мільйонів. Ці кошти будуть використані на програми утеплення будинків, економію енергоносіїв, що в результаті дасть довготривалий ефект по зниженню сум на оплату опалення.

Зима може бути гарячою політично. Проте, за умов швидкої і злагодженої роботи всіх органів влади, та хоча би розуміння з боку західних партнерів – її можна пройти з мінімальними втратами.