| КОЛОНКИ |
В міру затягування бойових дій на території України в інформаційному просторі посилюється обговорення можливості проведення виборів до завершення війни.
Як відомо, у зв‘язку з правовим режимом воєнного стану українське законодавство не дозволяє проведення виборів під час його дії. В той же час, Конституція України передбачає інструменти проведення різних типів виборів під час дії воєнного стану. Зокрема, в частині 4 статті 83 йдеться про те, що на час дії воєнного стану неможливо проведення виборів народних депутатів України. Ця стаття демонструє легітимність повноважень народних обранців до моменту проведення першого засідання нового скликання Верховної Ради. Відповідно, це відбувається після завершення дії особливого правового режиму. В той же час, варто зазначити, що частина 2 статті 157 Конституції України забороняє вносити зміни до вищезазначеного пункту в умовах правового режиму воєнного часу.
На сьогодні в Україні діє правовий режим надзвичайного часу у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, що триває.
Відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (частини 1 статті 19) в умовах обмежень, пов’язаних з війною, забороняється проведення виборів Президента України, а також виборів до ВР України, ВР АРК та органів місцевого самоврядування.
У Верховній Раді України ще до повномасштабного вторгнення було 27 вакантних місць, оскільки громади з мажоритарними округами, де мали б обиратися 26 депутатів, були окуповані. Ще на одному окрузі проведення запланованих довиборів було зірване вторгненням рф. З моменту введення особливих заходів безпеки деякі з депутатів пішли на державну службу, а окремі особи втратили українське громадянство. До того ж, чимала кількість членів вже забороненої ОПЗЖ пішли з Ради нібито за власним бажанням. Станом на 26 листопада 2024 року в парламенті нараховується 400 народних обранців з 450 можливих.
Варто розуміти, що вищенаведені обмеження можуть не поширюватися на інші типи виборів. Обмеження передбачені Законом, зазначеним вище та Виборчим кодексом. Проте для проведення виборів Президента України або місцевих виборів під час дії воєнного стану достатньо внести зміни до відповідних законів.
Тут відразу виникають сумніви щодо конституційності нововведених норм, які стосуються проведення позачергових виборів. Стаття 64 Конституції України не регламентує виборчі права громадян серед тих, які не можуть бути обмежені під час надзвичайного або воєнного стану. В той же час, Конституція чітко передбачає дату проведення виборів Президента України та народних депутатів України. Сюди не відносяться місцеві вибори, дата яких – остання неділя відповідно березня та жовтня п’ятого року повноважень.
Наразі ніхто з претендентів на подання не звертався за роз’ясненням до Конституційного Суду України. Однак така можливість є, у разі затягнення військових дій ближче до конституційно передбаченої дати виборів.
Якщо в умовах воєнних дій постане критична необхідність проведення виборів, вони можуть бути проведені через тимчасове скасування або призупинення дії воєнного стану. Такою необхідною може стати потреба в заміщенні вакантних посад народних депутатів України. Реалізація цього полягає у внесені змін до Конституції України, що дасть змогу провести вибори в умовах режиму надзвичайного часу. Проте призупинення дії правового режиму воєнного часу не призупинить російську збройну агресію, а отже ніяк не розв‘яже проблеми дефіциту бюджетних коштів та забезпечення безпеки виборчого процесу.
Якщо судити теоретично, в умовах дії воєнного стану проведення позачергових виборів Президента України та народних обранців можливе. Проте, у разі проведення виборів під час дії обмежень, пов’язаних з війною постають чималі ризики для політичного стану країни.
Щонайменше це неможливість забезпечити повну безпеку проведення виборів, враховуючи той факт, що обстріли відбуваються по всій території країни.
Проблема масового переміщення осіб, частина з яких виїхала за межі України та не стала на консульський облік, фактично унеможливлює внесення актуальної інформації до Реєстру виборців. За даними МЗС України, лише 5% переселенців за кордоном стали на консульський облік. Якщо говорити про голосування серед громадян, які перебувають в ЗСУ, це дуже складно організувати.
Читайте також: Вибирай-те! Ребрендинг "Слуги", вагання Зеленського, Тимошенко і спонсори
Окремо варто відзначити фінансову складність проведення виборів. До прикладу, на проведення виборів у 2019 році з Держбюджету було витрачено майже 2 млрд грн, а на вибори Президента України – 2,3 млрд грн. Якщо врахувати інфляцію, на сьогодні вартість виборів обійдеться значно дорожче, що буквально небезпечно для вітчизняної економіки.
Також варто відмітити підвищений ризик внутрішньополітичних конфліктів та поширення популістських управлінських рішень в умовах воєнного стану.
Враховуючи все наведене вище та реалії сьогодення, шанси того, що в Україні буде тимчасово скасовано особливі заходи безпеки для проведення виборів є низькими. Є певна можливість для проведення виборів Президента України. Проте для цього потрібно найближчим часом оновити інформацію в Реєстрі виборців та внести відповідні зміни до виборчого законодавства.
Аронович Фелікс, партнер юридичної компанії Syrota Dzis Melnyk & Partners