Виктор Карвацкий: Римський статут: час для ратифікації Що відбувається, що таке Римський статут і чи слід його ратифікувати?

У четвер 15-го серпня заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка на засіданні групи з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи, заявив про намір ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.

У дослідженні "Європейської Правди", у межах якого тодішні головні партії-претендентки на потрапляння у Верховну Раду ІХ-го скликання висловлювали свої погляди щодо зовнішньої політики, не тільки "Слуга народу", а й "Голос", "Батьківщина" та "ЄС" заявили про свою готовність ратифікувати Стамбульську конвенцію, тобто конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, та Римський Статут Міжнародного кримінального суду.

Незважаючи на це, 15-го серпня після заяви Рябошапки у медіапросторі з'явилися десятки коментарів щодо того, що ратифікація Римського статуту начебто зашкодить українським військовим, а наші захисники можуть потрапити на лаву підсудних Гаазького трибуналу.

То що ж відбувається, що таке Римський статут і чи слід його ратифікувати?

Коротка відповідь: Так, слід.

Згідно зі статтею 8 Угоди про асоціацію України з ЄС, "Сторони співробітничають з метою зміцнення миру та міжнародного правосуддя шляхом ратифікації та імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) 1998 року та пов'язаних з ним документів".

ВРУ ратифікувала Угоду про асоціацію України з ЄС 16-го вересня 2014 року, тобто, керуючись статтею 9 Конституції України, що "Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України", Україна зобов'язана ратифікувати Римський статут.

Навколо статуту МКС у медіапросторі крутиться справді багато міфів, про які можна прочитати у статті експерта аналітичного центру "Ad Astra" Владислава Фарапонова, які не витримують й поверхової критики.

Як нагадав громадськості постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич, у межах другої заяви ВРУ від 4 лютого 2015 року Україна взяла на себе зобов'язання про визнання юрисдикції МКС за пунктом 3 статті 12 Римського статуту.

Крім цього Україна визнавала Римський Статус і у квітні 2014-го року щодо злочинів, скоєних на Майдані у період з 21-го листопада 2013 року по 22-е лютого 2014 року. Незважаючи на той факт, що юрисдикція МКС поширюється на Україну вже 4 роки, українських військових на лаву підсудних Гаазького трибуналу ще не посадили.

Римський статут, що передбачав створення Міжнародного кримінального Суду, який замінив собою інститут Міжнародних трибуналів та отримав повноваження виносити покарання за 4 найважчі види злочину (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини агресії), був підписаний у 1998 році та набув чинності 1 липня 2002 року.

Україна підписала Статут 20 січня 2000 року, але ВРУ його не ратифікувала, керуючись рішенням Конституційного суду від 11 липня 2001 року. Там ішлося про те, що положення 10-го абзацу преамбули та статті 1-ої Статуту не відповідають Конституції України через те, що "Міжнародний кримінальний суд доповнює національні органи кримінальної юстиції". 30-го червня 2019 року вступила в силу поправка до частини 6 статті 124 Конституції, що нарешті дозволяє українському парламенту ратифікувати Римський статут.

[BANNER1]

ВРУ може ратифікувати Римський статут МКС, а чи треба?

Коротка відповідь: Так, треба.

Перебуваючи "однією ногою" у Міжнародному кримінальному суді, Україна визнає юрисдикцію МКС, але не отримує жодних переваг членства.

Ратифікація РС МКС розширить можливості прокуратури МКС щодо покарання винних та притягнення до відповідальності комбатантів так званих самопроголошених республік "ДНР" та "ЛНР" за порушення міжнародного гуманітарного права. Україна зможе мати свого представника у МКС. А також Україна зможе ставити питання на порядок денний Асамблеї держав-учасниць МКС.

Потрібно пам'ятати, що Україна з 2014 року є головним бенефіціаром системи сучасного міжнародного права. Тому рішення відмовлятись від повноцінної ратифікації, переваг членства та покращення міжнародного іміджу – точно не збігається з українськими національними інтересами.

Віктор Карвацький, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.