| КОЛОНКИ |
Фінал у Києві відбудеться вже 26 травня. І зовсім скоро на перший план поміж проблем поганих комунікацій, доріг та нереальних цін у київських готелях вийде питання безпеки в Києві.Фінал Ліги чемпіонів УЄФА в Києві відбудеться вже 26 травня. І зовсім скоро на перший план поміж проблем поганих комунікацій, доріг та нереальних цін у київських готелях вийде питання безпеки в Києві.
Ми всі адекватно розуміємо, що завданням для правоохоронних органів і перш за все для Нацполіції стане запобігання надзвичайним подіям, терактам, сутичкам уболівальників.
І дуже хочеться сподіватися, що поліція до цього готова.
Адже єдину напівофіційну інформацію про цю готовність громадяни можуть отримати переважно з коментарів переважно радників міністра внутрішніх справ. Офіційні ж особи, на жаль, коментують ситуацію доволі мало.
Не планую перелічувати повний список сталих норм безпеки проведення футбольних матчів, які мають бути в арсеналі поліції. Але, ознайомившись із вищезгаданими спільними PR-заявами представників поліції та тих, хто їм "співчуває", виникає кілька ключових запитань.
Перше. Чи існує зараз єдиний Штаб по координації міжнародної взаємодії та безпеці проведення цієї спортивної події? Саме такий Штаб було створено під час проведення Євро-2012, з чітким персональним складом та керівником.
Це не проста формальність. У разі надзвичайних подій, повинна бути чітка координація та зони відповідальності. А також саме керівник такого Штабу несе повну відповідальність за гарантування безпеки.
Що маємо наразі? Є оргкомітет, який очолюється представником Адміністрації президента. А також ситуативні засідання по безпеці, на яких головують різні чиновники.
Тож можна прогнозувати, що апріорі адекватної та злагодженої координації дій у такій ситуації не може бути. А глобальна мета в разі надзвичайних подій – колективна БЕЗвідповідальність.
Друге. З 14 травня весь центр Києва став на двотижневі затори. Відcутність планування об’їздів, одночасний ремонт трас на Подолі та перекриття руху на Хрещатику, відсутність інформаційних повідомлень для киян – усе це вчергове говорить про "геніальність" київських чиновників.
Але в контексті безпеки важливо звернути увагу на фан-зони. Їхнє облаштування вже почалося. На Хрещатику почали виставляти… решітки.
Не робиться головне – поліцейські патрулі вже повинні взяти на постійне патрулювання території навкруги них і перш за все виявити слабкі та небезпечні місця.
Другий аспект – злагоджена робота спецслужб, поліції та МНС під час надзвичайної події у фан-зоні (пожежа, масова бійка, теракт). Для такої злагодженості треба провести хоча б кілька спільних навчань з координації дій у фан-зонах. Чи будуть вони?
Третє. Поліція заявляє, що вона планує (!) обмінюватися інформацією з іншими країнами щодо вболівальників, які приїдуть у Київ.
Як показує практика, у сучасному світі безпека на спортивних об'єктах не може бути повністю забезпечена зусиллями окремо взятої держави. Тому велике значення у справі боротьби з хуліганами й учасниками несанкціонованих акцій протесту набуває ефективно налагоджене міжнародне співробітництво.
Однією з команд-учасниць фіналу є британський "Ліверпуль". У Міністерстві внутрішніх справ Британії вже давно створено підрозділ для координації діяльності, пов'язаної з уболівальниками. Він підпорядковується міністру внутрішніх справ та здійснює нагляд за "футбольним законодавством".
За кожним футбольним клубом закріплені два співробітника поліції, один з яких веде оперативну роботу, другий – проводить комунікацію з футбольним клубом і фанатами.
Британський футбольний розвідувальний відділ NSIC здійснює збір, аналіз і передачу оперативних відомостей про "закоренілих" і організованих футбольних хуліганів, які їздять по Сполученому Королівству і в інші країни.
Співробітниками в роботі використовуються як особисте спостереження, так і матеріали, отримані під час зйомок прихованими камерами. Інформація накопичується й узагальнюється з урахуванням конкретних осіб.
Усі ці дані зберігаються в комп'ютерах відповідно до вимог закону "Про захист інформації". За запитом, відомості передаються окремим службам і відповідальним за матч посадовим особам у Британії та в інших країнах, які ухвалюють рішення щодо вжиття заходів поліцейського контролю.
Ключове запитання: що з цього арсеналу можливостей спробує використати Національна поліція України? І чи взагалі вона про нього знає?
Більше того, футбольні клуби самі надають активну допомогу у виявленні хуліганів-уболівальників. Той самий фан-клуб ФК "Ліверпуль" налічує близько 20 тисяч офіційних членів.
За порушення на стадіоні вболівальник Радою клубу може бути позбавлений членства. Одночасно виноситься рішення про заборону виїзду на матчі за кордоном. Вживаються інші заходи попереджувального характеру. У них є свої бази даних.
Цікаво, Національна поліція України додумалася сконтактувати з цими фан-клубами для розуміння , хто може в’їхати до України?
Постає також питання: чи взагалі здогадалася Нацполіція залучити до взаємодії фан-клуби вітчизняних футбольних клубів?
Четверте. У всьому цивілізованому світі, щоб зайвий раз не дратувати вболівальників, поліція керується методом "немає видимого контролю – немає приводу для конфліктів". У день гри практично всі сили поліції сконцентровані на забезпечення безпеки поза стадіоном.
Керівництво київської поліції заявляє (всупереч вимогам УЄФА), що на стадіонах перебуватимуть кілька патрулів усередині огорожі. Відповідно, виникає запитання: міжнародні норми, у тому числі й УЕФА, які зазначають, що люди у формі провокують фанатів на агресію – це порожній звук для української поліції?
У деяких країнах, наприклад Німеччині, створюються спеціалізовані оперативно-слідчі бригади і групи негайного реагування, але вони повинні мати навички збору, обробки, передачі інформації під час вчинення правопорушень на стадіонах і швидкого документування протиправних дій.
Адже подальша робота слідчого, прокурора і суду будується в основному на інформації співробітників поліції та відеозаписі. Знову ж таки, залишається сподіватися, що в нинішній поліції України знайдуться такі спеціалісти.
П'яте. Одне з основних завдань поліції має бути роз’єднання та забезпечення не пересікання потоків уболівальників двох різних клубів.
Але з огляду на те, як це "вдалося" (розвести дві протилежно налаштовані групи) на 9 травня нашій поліції, виникають серйозні сумніви, чи здатні вони будуть це зробити з буйними футбольними фанатами.
У європейських країнах, щоб уникнути конфліктів між футбольними вболівальниками, співробітники поліції зустрічають групи вболівальників на залізничних і автовокзалах, в аеро-, морських (річкових) портах, здійснюють їхній супровід до стадіону.
Для цього, а також для забезпечення безпеки і правопорядку на прилеглій до стадіону території залучаються сили поліції найближчих районів і міст. Про планування подібних заходів – "ані пари з вуст" української поліції.
І наостанок.
Для забезпечення міжнародної інформаційної взаємодії створено Національний футбольний інформаційний пункт.
Також видано Довідник рекомендацій для міжнародного співробітництва поліції з попередження футбольного хуліганства, у якому є рекомендації щодо створення та діяльності Інформаційного центру, продажу квитків на футбольні матчі, попередження насильства на стадіонах тощо.
Дуже хочеться вірити, що "реформована" українська поліція буде здатна хоча б ознайомитися з цим Довідником та здогадається максимально скористатися базами даних щодо небезпечних закордонних ультрас, які вже за тиждень будуть розважатися на вулицях Києва.
Григорій Мамка, заступник начальника Головного слідчого управління МВС України у 2016 році, заслужений юрист України
Спеціально для УП