| КОЛОНКИ |
Законопроект є адекватною реакцією української влади на пропозицію Держдепу. Самооборона з можливістю військової відповіді, замість АТО, – ось новий формат. Чітка мета – деокупація ОРДЛО.Відтоді як президент та секретар РНБО висловились щодо скасування АТО та введення нового формату повернення тимчасово неконтрольованих територій Донбасу, усі ми живемо інтригою – що ж то насправді буде? Єдине, про що знаємо напевно, що той формат буде встановлено новим законом.
Спробую прочинити двері і розвіяти інтригу. Джерела, з яких почерпнув інформацію, надійні.
Узагальнено: законопроект є рамковий, що встановлює принципи.
Отже, Україна визначила ціллю зовнішньої політики вступ до НАТО. Цей альянс є оборонний. НАТО не ставить за мету чинити агресію, хоча, відповідно до їх Статуту, Альянс має право на військову відповідь.
Той же принцип закладається і в законопроекті про реінтеграцію ОРДЛО. Саме так – про реінтеграцію. Хоча інтрига щодо назви зберігається. Можливо, в остаточному вигляді буде застосовано слово "деокупація".
Самооборона з можливістю військової відповіді, замість АТО, – ось новий формат, який буде встановлено законом. Окрім принципів НАТО, за основу взято принципи ООН, зокрема стаття 51 Статуту, а також національне законодавство у сфері безпеки та оборони.
Законопроект встановлює чітку мету – повернення неконтрольованих територій, тобто ОРДЛО. Робити це будемо політико-дипломатичним шляхом, у цьому контексті змін не буде, і інтриги, як бачимо, теж. Тим самим Україна підтверджує прихильність мінському і нормандському процесам.
До речі, Мінські угоди – це ще один документ, принципи якого лягли в основу законопроекту. Відведення озброєння, розмінування, звільнення заручників, роззброєння сепаратистів, виведення за кордон іноземних військ – усе це буде прописано у новому документі.
Також передбачається закріпити діючу спостережну місію ОБСЄ на законодавчому рівні та передбачити можливість її посилення до статусу озброєної поліцейської місії.
Окремими рядками буде прописано порядок надання державних послуг населенню з неконтрольованих територій. Йдеться про медичні, освітні, соціальні та адміністративні послуги (видача паспортів, свідоцтв, довідок, документів).
Триває дискусія про можливість отримання тамтешнім населенням біометричних паспортів України для безвізових поїздок у ЄС. Хотілося б, щоб це стало реальністю і для мешканців ОРДЛО, які б змогли подивитись, куди рухається Україна, і запрошує їх теж.
Законопроектом буде чітко визначено підстави для запровадження надзвичайного чи військового стану на територіях, які прилягають до ОРДЛО.
Буде прописано, як здійснюватимуться військові операції з метою самооборони.
Зміна формату АТО на формат самооборони потрібна як реакція на останні виклики з боку Росії, яка продовжує порушувати Мінські угоди та міжнародне право: введення паспортів так званих "республік", введення рубльової зони, налагодження банківських транзакцій з Москвою через Осетію, захоплення українських підприємств, збирання податків через створені фіскальні органи, примус громадян до вступу у "збройні сили", використання дітей тощо.
Зміна формату збільшить шанси України отримати летальну оборонну зброю від наших стратегічних партнерів – США. Маємо дати американцям, німцям, французам та усім іншим нашим партнерам чіткий меседж – ми обороняємось з правом на військову відповідь агресору.
Держсекретар Тіллерсон нещодавно коректно дав зрозуміти, що будь-який формат буде прийнятним, якщо він призведе до вирішення конфлікту та повернення територій.
Цей законопроект – це адекватна реакція української влади на пропозицію держдепартаменту.
Запропонований формат зміцнить міжнародну проукраїнську коаліцію, підніме авторитет нашої країни у світі як країни-миротворця, поглибить співробітництво з НАТО, наблизить Україну до Європейського Союзу.
Перехід від АТО до самооборони надсилає сигнал міжнародним фінансовим інституція та інвесторам – активніше вкладати кошти у мирну та безпечну Україну.
Законопроект планується винести на розгляд Верховної Ради президентом вже на цьому парламентському тижні. У випадку затримок, з огляду на те, що це останній парламентський тиждень перед перервою – можливо, буде проведено позачергове засідання.
Володимир Манько, політичний експерт, спеціально для УП