| ПУБЛИКАЦИИ |
Фактично рік в Україні не працював Конституційний суд. До лютого цього року з 18 суддів було лише 14, зарплата кожного з яких складала щонайменше 120 тис грн. Кілька суддів могли не прийти на засідання, щоб воно не відбулося, а більшість із принципових питань просто не набиралася. Як результат, у 2017 році КС ухвалив всього три рішення, а голосування за нового голову провалив тричі.
Колишній очільник КС Юрій Баулін склав повноваження ще торік у березні. З червня виконуючим обов’язки був Віктор Кривенко, як найстарший за віком. Той самий суддя, який разом із дружиною має 13 ділянок, ТРЦ, готель і дачу біля Буковеля.
21 лютого на таємному голосуванні судді неочікувано обрали нового голову – Станіслава Шевчука. Протягом наступного тижня КС прийняв новий Регламент і ухвалив одразу два рішення. Тоді ж президент Петро Порошенко заповнив свою квоту, призначивши двох нових суддів.
"Українська правда" з’ясовувала, що саме змусило суддів прискоритися, хто бореться за крісла в КС, та чому, щоб захистити Конституцію, потрібна увага громадськості.
Склад КС як ніколи різношерстий: четверо ініціативних суддів, які прийшли на хвилі Революції (серед них – Шевчук), троє осіб, які голосували за узурпацію влади у 2010 році і щодо яких в ГПУ відкриті кримінальні справи. Кілька суддів призначені ще за квотою Януковича, ще частина прийшла вже у 2015-2017 рр.
Чи можна говорити про незалежність трьох суддів, над якими висить дамоклів меч Генпрокуратури, підпорядкованій Банковій? Чи того ж Кривенка, за особистим поданням якого суддів КС часів Януковича нагородили "за зміцнення правосуддя"?
Окремі рішення КС дають підстави стверджувати, що важелі впливу має і одіозний Сергій Ківалов – він фактично контролював судову систему за часів Януковича і досі смикає Феміду за ниточки.
Так, у 2017 році КС дозволив тим, хто голосував за "закони 16 січня", очолювати виші. Завдяки чому Ківалов далі керує Одеською юракадемією. А в лютому визнав мовний закон "Ківалова-Колесніченка" неконституційним у зв’язку з порушенням процедури, а не через його зміст. Найімовірніше – це був компроміс серед суддів.
Із таким складом не дивно, що жоден кандидат на посаду голови не знаходив 10 голосів. Демократичні рішення давалися суддям великою кров’ю, але були можливі. А перемога Шевчука стала сюрпризом чи не для усіх ключових гравців.
"Якби хтось один контролював абсолютну більшість суддів КС, то обрав головою людину, яка однозначно його влаштовувала б. Поки що все вказує на те, що не можна просто нагнути весь суд, як колись нагнув Янукович", – каже директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
Біографія нового голови справді вражає: суддя ad hoc Європейського Суду з прав людини, викладач "Києво-Могилянської академії". Працював експертом в ООН, ОБСЄ, Світовому Банку, стажувався у США, Великій Британії, Бельгії, Німеччині – перелік можна продовжувати.
Студенти НаУКМА його люблять, мовляв, розумний та цікавий викладач, міг і красне слівце сказати на парі, і розповісти анекдот. А експерти в один голос стверджують: це кращий вибір на посаду голови з усіх можливих.
Уперше обрати голову спробували у травні минулого року. Тоді балотувався суддя Володимир Мойсик, але програв, отже, більше не мав права виставляти свою кандидатуру. Інші ж після цього не ризикували балотуватися. Тоді почалося найцікавіше.
Один із суддів КС запевнив УП, що в дійсному складі суду шанси бути обраним залишалися лише у Шевчука та Кривенка, але обидва не мали достатньої підтримки.
Як стало відомо УП, ще у квітні 2017 року четвірка "постмайданівських" суддів домовилася, що від них буде балотуватися саме Шевчук. Але Кривенко відверто "зливав" конкурента і виставляв його на голосування, бо знав, що той поки не набирає достатнього голосів. Якби Шевчук погодився балотуватися і програв – шанси Кривенка остаточно зросли б. Тому Шевчук просто відмовлявся від "пропозиції", а вибори продовжували переносити.
У лютому надійшла новина з АП: склад КС найближчим часом поповниться двома суддями від Порошенка. Один з них – 63-річний Сергій Головатий. Оскільки він старший на рік за Кривенка, то міг би змінити його на посаді в.о. голови.
Судді не палали бажанням працювати під керівництвом делегата президента. Крім того, як стало відомо УП, у Головатого напружені стосунки щонайменше з кількома суддями КС.
"Указ президента готується в АП принаймні 5 днів. Вони 100% знали про нього і це спонукало до пошуку компромісу", – стверджує Юлія Кириченко, експерт Центру політико-правових реформ і Реанімаційного пакету реформ.
Станіслав Шевчук цю версію заперечує і стверджує, що судді таки усвідомили: "КС має почати приймати рішення, які очікує країна".
У день виборів, 21 лютого, на таємному голосуванні одні судді виставили Кривенка, інші – Шевчука. Перший балотуватися відмовився, другий – погодився. Шевчук у розмові з УП каже, що до останнього не був певний, чи за нього проголосує більшість, але балотувався, оскільки його виставили саме колеги.
За словами одного із суддів КС, далі переносити вибори служителі закону не хотіли, тож неочікувано для Кривенка таки обрали Шевчука. Зазначимо, що хоч останній і готовий сперечатися з колегами, але ніколи не з’ясовує стосунки публічно та вважає, що "голова КС не може бути конфліктною людиною".
У ЗМІ гуляла інформація про різні обіцянки Шевчука в обмін на голоси колег, та підтвердження цьому знайти не вдалося. У вівторок, 13 березня, в КС обиратимуть заступника голови. Можливо, його прізвище засвідчить певну домовленність між суддями.
Насправді, битва за суддівські крісла точилася одразу в кількох владних кабінетах.
Ще в грудні минулого року конкурсна комісія при президентові визначилася із шістьма претендентами, серед яких двоє мали суттєво вищі бали. В експертних колах боялися, що Порошенко призначить людей на свій розсуд, оскільки він не зобов’язаний прислухатися до комісії.
[L]Джерела УП, наближені до комісії, стверджують, що суддею мала стати людина Ківалова, завідувач кафедри Одеської юракадемії Анжеліка Крусян.
Вона провалила конкурс до Верховного Суду і, за даними Фундації DEJURE, невчасно подала декларацію, через що її взагалі не мали допустити до співбесіди.
Все це не завадило Крусян опинитися на третьому місці за балами комісії.
Тоді активісти залучили громадськість. Щонайменше кілька експертів зверталися до міжнародних органів із проханням "повпливати" на АП.
Це дало плоди – обирати Крусян через давнє знайомство Порошенка з Ківаловим стало репутаційно небезпечно. "Давнє", оскільки саме Ківалов організовував Порошенку захист кандидатської дисертації в Одеській юракадемії у 2001 році.
Те, що Ківалов має вплив на АП, яскраво демонструє минулорічний конкурс у Верховий суд, за результатами котрого до його складу потрапили 80% старих суддів. "Кум Ківалова керує оцінками на конкурсі, в якому перемагає [колишній] помічник Ківалова, а програють опоненти Ківалова", – коментував тоді Михайло Жернаков. Усе це не завадило Порошенку назвати конкурс зразковим.
Рішення щодо двох суддів на Банковій відкладали 2 місяці. Врешті, представниками таки стали кандидати з найвищими балами.
Першим за результатами конкурсу став екс-міністр юстиції Сергій Головатий, нардеп шести скликань, у далекому минулому – член КПРС, у недалекому – кандидат у ВР від Блоку Тимошенко, "Нашої України" і навіть "Партії регіонів". Рік тому Порошенко призначив Головатого членом Венеціанської комісії.
Його біографія свідчить про одне – він завжди тримається "сильних світу цього". Наближені до Головатого люди пояснюють це великими амбіціями екс-депутата.
Навіть ті експерти, які сумніваються в його незалежності, визнають професійність Головатого, називаючи безсумнівно одним з найкращих конституціоналістів країни.
Іншим суддею став завкафедри Ужгородського національного університету Василь Лемак. Судячи з його минулих заяв, він має доволі проєвропейські погляди, але часто займає пропрезидентську позицію.
Зокрема, авторка цього тексту особисто бачила висновок, написаний Лемаком, в якому призначення суддів Антикорупційного суду міжнародними експертами він називає неконституційними діями.
"Очевидно, що певні домовленості є. Президент на сьогодні не займає державницьку позицію, він, як і попередні президенти, намагається призначати людей близьких. Але ці кандидати 100% підсилюють КС", – стверджує Юлія Кириченко.
Загалом експерти сходяться на думці, що з кандидатів, обраних комісією, ці прізвища були найкращими. Інше питання – чому відбір відбувався за закритими дверима, а його критерії приховувалися.
На сьогодні КС майже укомплектований – з 18-ти суддів є 16. Обрати двох кандидатів залишилося тільки Верховній Раді.
Розглядаються чотири прізвища від трьох фракцій – по одній людині від "Батьківщини" і "Народного фронту", ще дві – від БПП. Щонайменше троє кандидатів викликають запитання.
Їхні дані саме відправили на спецперевірку, після чого відбудеться номінальна співбесіда в комітеті, де головує Руслан Князевич.
"Згідно із законодавством, комітет не має повноважень ухвалювати рішення по кандидатам і просто передасть їх до парламенту. Думаю, найближчим часом відбудеться голосування", – каже перший заступник голови комітету Леонід Ємець.
Офіційно – усі чекають на результати спецперевірки та співбесіди. Неофіційно – депутатам відомо, що дві найбільші фракції парламенту БПП і НФ просто проголосують за кандидатів один одного. Тому деякі інші фракції навіть не висували кандидатів, зокрема, "Самопоміч". Мовляв, навіщо шукати презентабельну людину, яка приречена на провал.
Претендували на суддівство і троє самовисуванців, та їх не допустив комітет. Аргументували тим, що у сумнозвістному законі 2017 року чітко визначено: кандидати висуваються фракціями.
Юлія Кириченко обурюється: "Нова редакція закону про КС фактично нівелювала конкурс. Ми говоримо про партійний нейтралітет, але самостійний кандидат не може податися. Якщо я хочу бути кандидатом, спочатку повинна піти до партії і домовитися. Це політичний вплив на неполітичну посаду".
"Без підтримки фракцій жодне рішення в парламенті неможливе, – коментує один із депутатів НФ. – Самовисування когось означало б лише, що ця людина має підтримку фракції, але таємно. Я теж не задоволений нашим кандидатом (Олегом Первомайським – УП). Це мав би бути досвідчений професор, натомість подали колишнього працівника штабу. Позиція фракції – його підтримати, і ніхто не може з цим щось зробити".
Вже очевидно, що різкого оновлення судової системи не відбудеться: якби суддів КС часів Януковича хотіли звільнити – це вже давно зробили б. Тож доведеться чекати їхнього переобрання, а суддям КС – шукати компроміс.
Конституційний суд – колегіальний орган, його голова не має повноважень блокувати рішення. Навіть найдемократичніший очільник не зможе суттєво вплинути на результати голосувань. Тому боротися потрібно за прізвище кожного окремого судді у складі КС. Подальші дії прості: не відводити очей від нових кандидатів.
Чому це важливо? Усього два заповітних слова: конституційна скарга. Віднедавна будь-який українець може оскаржити в КС закон, який, на його думку, не відповідає Конституції. Це своєрідний аналог звернення до Європейського суду з прав людини. Подібний механізм вдало працює в Німеччині. У руках чесних українських суддів він може стати революційним.
Наталія Судакова, УП