Українська правда

КОЛОНКИ

Дар'я Каленюк: Не обмежує радників Єрмака. Як новий закон про лобіювання стає імітацією роботи нардепів перед ЄС
12.02.2024 15:45


Діамантові каблучки для тих, хто купує їх під час війни, цього року можуть подешевшати. 


Все завдяки нардепам. У грудні вони з другої спроби скасували 10% збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій продажу ювелірних виробів. 


Проштовхнув цю правку нардеп Мотовиловець після того, як ідентичні зміни у 2020 році не вдалося провести зокрема "слузі" Олександру Сові. Останньому належить модний ювелірний бренд SOVA, рекламою якого обвішаний центр Києва.


Завдяки цьому збору у 2023 році на пенсії надійшло 663 млн грн. Через згаданий закон цього року ці гроші отримає не пенсійний фонд, а їх покладуть у кишеню ювеліри та їхні клієнти – включно із нардепом-"слугою".






Це не єдиний випадок, коли Мотовиловець "жаліє" заможний бізнес під час війни. Наразі він проштовхує законопроєкт №9573. Якщо його приймуть, 5 млн грн з бюджету мають бути виплачені конкретній компанії ТІС та деяким її колегам по галузі. Скільки це у дронах для фронту – українці вже точно можуть порахувати самі.


Все це точно важко назвати "створенням умов для ведення бізнесу". Радше – роботою нардепа на конкретні компанії та імена. Ще точніше – типовим прикладом тіньового лобізму в дії. 


Приклади цього явища як на рівні парламенту, так і Офісу президента можна перераховувати нескінченно. Чого лише вартують численні спроби через законодавчі зміни відмазати від відповідальності конкретних фігурантів корупційних схем за вказівками або під керівництвом сумнозвісного заступника голови ОП Олега Татарова.


Зробити такі "схеми" неможливими мав би новий законопроєкт №10337 про лобіювання. У січні Рада вже прийняла його у першому читанні. Проте це лише декларативна ціль. По факту цей законопроєкт не те що не вирішує цю проблему – він створює нові. Про це вже заявили 65 громадських організацій.  


Ми у Центрі протидії корупції (ЦПК) отримали доступ до правок до законопроєкту від представників різних фракцій Ради. Далі ці правки має розглянути профільний комітет з правової політики, після чого народні депутати мають голосувати за законопроєкт у залі.


Отже, пояснимо, що не так із самим законопроєктом та познайомимо вас з найбільш трешовими пропозиціями від народних обранців. 


Читайте також: Суспільний чи приватний інтерес: що має регламентувати держава


Заборона знищувати корупційні схеми як з "яйцями по 17"


Загалом до скромного законопроєкту на 22 сторінки подали понад 1 296 правок. Велика частина з них – так чи інакше має на меті утиск громадських організацій. 


Більшість правок зводиться до того, що до лобіювання прирівнюється в тому числі діяльність громадських організацій, спрямована на просування суспільно корисних ініціатив та реформ (адвокація). Якщо не вивести громадськість з-під дії цього закону, нардепи фактично поставлять будь-які (навіть неформальні – за правкою №2 від Разумкова і компанії) громадські ініціативи в один ряд з тими, хто домовляється за Ахметова та Жеваго. 


На практиці увесь громадський сектор, що просуває важливі реформи, буде реєструватися, подавати звіти та стане об’єктом перевірок. Проте, тіньові приховані лобісти, які просувають свої інтереси завдяки фінансовим ресурсам та навіть підкупу, зможуть банально залишитися поза правилами. 


Іншими правками деякі депутати хочуть просто напросто зробити неможливими викриття корупції на кшталт кейсу із "яйцями по 17". Правильніше кажучи – заборонити громадськості брати участь у вирішення проблем в будь-якій сфері, дотичній до армії. Це правка №600 "слуги" Павла Фролова та №601 його колеги по партії Романа Бабія. 


Нагадаємо, що після вже легендарної статті Юрія Ніколова ми у ЦПК разом з партнерами у парламенті проадвокатували зміни, завдяки яким ціни закупівель речового забезпечення для Сил Оборони тепер публікуються у Prozorro – публічні. Як наслідок – ціни на харчі для військових впали на третину. 


Змін, які потребує армія під час війни – ще безліч. Всі, хто сьогодні служить, розуміють – без публічного включення та тиску вони недосяжні. Влада це добре розуміє. Але досі хоче зберегти все, як є. Як хотіла зберегти Резнікова при посаді. 






На додачу, нардепка колишньої ОПЗЖ Антоніна Славицька, відома своїми звʼязками з ексголовою ОАСК Вовком, у своїх правках пропонує автоматично віднести до лобістів ті громадські організації, які фінансуються з проєктів міжнародної технічної допомоги (правка №32).  


А в іншій своїй правці вона разом зі "слугою" Ткаченком пропонує позбавити громадськість права брати участь у конкурсних комісіях, громадських радах або інших колегіальних органах (правка №559). В підсумку прийняття такої правки делегітимізує Громадську раду доброчесності, яка наразі обрана відповідно до закону та готує висновки в тому числі щодо Павла Вовка та його соратників з ОАСК. 


Це питання взагалі не має жодного відношення до лобіювання. Проте точно повертає нас у порядки часів Януковича, коли громадяни взагалі не знали, що відбувається всередині органів влади та хто і як обирає кандидатів на будь-які державні посади.  


Хто відповідатиме за порушення?


Окремою правкою №1144 "слуга" Роман Бабій пропонує також запровадити і адміністративну відповідальність, а саме штрафи за порушення здійснення лобіювання, або здійснення  лобізму без реєстрації. Проте самі суми штрафів, які не перевищують 3400 гривень – смішні для великого бізнесу чи олігархів і точно не будуть стримувати лобізм поза законом.


Проте, якщо депутати таки визнають лобістами громадськість – відкриють для влади  нові можливості тиску на активістів. Без СБУ та його департаментів. 


Варто відмітити, що окрім правок щодо відповідальності в цей закон, у Раді зареєстрований цілий окремий проєкт стосовно відповідальності за порушення, пов’язані з лобізмом – №10373. Наразі він ще не розглядався ні профільним правоохоронним комітетом, ні парламентом навіть у першому читанні. Проте він може може перетворитися на окрему платформу для створення каральних інструментів для критиків влади.


Наприклад, протягнуть кримінальну відповідальність саме для ГО за дрібні порушення в звітах. Як вже протягували обовʼязкове декларування для активістів. 


Після історії з тиском на команду BIHUS.info, а до того така історія точно не виглядає, як фантастична. 


Так що ж там із радниками Єрмака? 


Законопроєкт про лобіювання жодним чином не регулює діяльність тіньових лобістів.  Наприклад, численних радників Офісу президента. І ось чому це велика проблема. 


Як вже писали наші колеги з ЧЕСНО, більшість з цих радників є позаштатними. Вони не отримують офіційної зарплатні з бюджету і не подають декларації. Простіше кажучи – ми жодним чином не знаємо, на кого та за які гроші вони працюють. Та як використовують свій доступ до будівлі Офісу президента і "телефонне право".






При цьому деякі позаштатні радники Єрмака в реальних умовах мають такі ж або навіть більші повноваження, ніж деякі із міністрів. 


Яскравий приклад – участь позаштатних радників Дарії Зарівної та Владислава Власюка у зустріч з держсекретарем США Блінкеном на рівні з послом, міністром та заступниками міністрів. 


Їхнє "перебування" в той період у США, підтвердили нам і в МЗС, щоправда – поза будь-якою офіційною делегацією. Хто оплатив цю поїздку для позаштатних радників – невідомо. Тож, за чий рахунок Зарівна та Власюк їздили на зустріч до Блінкена – лишається загадкою. 


Повертаючись до законопроєкту. Він зобовʼязує так званих "лобістів" звітувати про проведені зустрічі з представниками влади та чітко декларувати – чиї інтереси вони представляють. На відміну від позаштатних радників Єрмака. А також будь-який державних службовців, на яких законопроєкт покладає хіба обовʼязок повідомляти керівника про порушення з боку лобістів. 


Без декларування доходів та інтересів таких "позаштатних радників" із незрозумілими інтересами законопроєкт, на нашу думку, є не більше ніж імітацією вирішення проблеми.


***


Найгірше тут – що цей законопроєкт-імітацію запропонують ЄС як виконання однієї із їхніх вимог для подальшої інтеграції. 


І це не вперше, коли наша Рада намагається "продати" пустушку ЄС. У 2022 році депутати вже переголосовували законопроєкт про Конституційний Суд, коли у першому читанні намагалися протягнути з положеннями, які б забезпечили контроль над КСУ з ОП. 


Тож подібний "фокус" вдруге ЄС точно не пропускатиме. 


Очільниця представництва Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова вже прямо заявила – ЄС буде слідувати, щоб законопроєкт не завдав шкоди громадянському суспільству. 


Лишається лише сподіватися, що депутатам стане розуму знову не ганьбити країну. 


Дарʼя Каленюк, виконавча директорка ЦПК 






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"