Українська правда

КОЛОНКИ

Сергій Демедюк: 8 причин, чому варто перейти на безкоштовну операційну систему з відкритим кодом уже зараз
19.11.2020 21:00
Про альтернативну операційну систему, її переваги та покроковий план можливого переходу держави на іншу ОС на кшталт Linux.

Сьогодні держава витрачає багато коштів на дороговартісні програмні продукти, які використовуються лише на 25% від їх призначення.


Водночас, велика вартість таких продуктів, а також неспроможність держави забезпечити необхідними ліцензіями усі державні установи і організації, підштовхує працівників використовувати в роботі піратські версії програмного забезпечення.


Це також впливає на захист державних інформаційних систем. Однак, незважаючи на це, чиновники, які повинні перейматися матеріальним забезпеченням, не звертають уваги на наявні дешевші або взагалі безкоштовні альтернативні програмні продукти.


Як замінити ОС, захистити дані, оптимізувати роботу та як на державному рівні це можливо зробити відносно швидко і дешево? 


Наведу беззаперечні переваги операційних систем з відкритим кодом на прикладі Linux, яка входить до трійки систем, що масово використовуються у світі.


Безпека


Сімейство ОС на основі Linux з’явилось дуже давно та має розгалужене дерево дистрибутивів.


Варто згадати з найвідоміших FreeBSD, MacOS, а також сотні дистрибутивів на основі ядра Linux, наприклад, Debian, Red Hat та їх похідні Ubuntu, LinuxMint, CentOS, Fedora та ще багато інших варіантів.


Вдала архітектура та велика різноманітність (а для BSD гілки, ще й закритість) стали важливим компонентом безпеки. І цей аргумент дійсно вагомий, зокрема для державних органів, у яких майже всі використовують єдину всесвітньовідому комерційну операційну систему.


При цьому ця ОС не завжди є ліцензійною, так як зазвичай комп’ютерна техніка поставляється вже із встановленою ОС, а після закінчення дії її безкоштовної версії — продовжують використовувати її без ліцензії й офіційної підтримки.


Саме через це такі користувачі перебувають під потенційною загрозою. Ви ж пам’ятаєте атаку вірусом Ransom: Win32/Petya/NotPetya, кібератаки на українські енергетичні компанії чи хакерські атаки на урядові сайти у 2016 році?


Плюс до того, сам принцип роботи будь-якого дистрибутиву Linux має підвищену безпеку. Для певних дій з системними файлами потрібні права root. Отримати їх можна тільки з дозволу користувача, і тому ймовірність зараження шкідливими програмами дуже сильно знижується.


Водночас стандартні налаштування найпоширеніших Linux-дистрибутивів обмежують мережеву активність, тож ваш комп’ютер не відповідатиме на зовнішні мережеві запити, якщо тільки ви самі їх зініціюєте. 


Звісно, є факти атак, і навіть вдалих, на Linux-системи, але у порівнянні з кількістю та якістю атак на робочі станції під керуванням інших комерційних операційних систем, їх кількість та якість значно менша.


Це повинно бути вагомим аргументом, чому слід використовувати такі операційні системи вже. Тому що цифри та статистика — кращі аргументи, ніж будь-які кейси чи теорія. 


Разом з тим, відповідальність за втрату інформації або несанкціонованого втручання у внутрішні системи організації, зазвичай несуть керівники.


Керівництво найчастіше не пам’ятає, а то й взагалі, не знає про наявність доступних та надійніших операційних систем.


Тож задля раціонального використання бюджетних коштів та забезпечення безпеки звичайних користувачів варто почати використовувати безкоштовні альтернативні ОС з невеликих державних організацій до КМУ. 


Конфіденційність


Ще одна вагома перевага — збереження ваших даних. І для державних органів — у першу чергу. Бо на другому місці причин, через які трапляються кібератаки, після неуважності та недбалості стоїть легкість доступу до ваших даних. 


І якщо політика інших операційних систем може передбачати, наприклад, розкриття деяких даних користувачів, то в політиці відкритого програмного забезпечення, до якого і відноситься Linux, закладається повага до особистого простору кожного.


Усі програми, що збирають метадані для свого покращення, зазвичай запитують на це дозвіл у користувача і не відправляють жодних даних, якщо ви такого дозволу не надавали. І для багатьох юзерів це одна з головних причин перейти на Linux. 


Тож можна вже тут поставити крапку та не приводити більше аргументів, але якщо і це вас не переконало — є ще шість причин. 


Вартість


Більшість дистрибутивів Linux поширюється під вільною ліцензією, тобто ви законно можете інсталювати його і вільно використовувати. Адже на сьогодні вже є україномовна версія Ubuntu чи Linux, а також дистрибутиви, які підтримуються на державному рівні.


Єдине — на початковому етапі може сплачуватися лише комерційна підтримка. Якщо ж ви вирішили самостійно займатися підтримкою — вся необхідна інформація англійською мовою є у відкритому доступі. Тут уже Google та бажання стануть вам у нагоді.


Але якщо не хочете розбиратися самостійно, що частіше притаманне на державній службі, коли треба просто виконати завдання — підтримку можна замовити. Але все одно вона буде коштувати в сотню разів дешевше (приблизно), ніж ліцензійна підтримка, наприклад, Windows.


І тут ті, хто розмірковує логічно, задає собі питання: "Чи справді для тих, хто встановив піратське програмне забезпечення, аргумент вартості — дієвий?". Ні, до тих пір, поки не настає потреба підтвердити ліцензійну чистоту систем. 


Наприклад, після наймасштабнішої вірусної атаки, скористатись посиланням на форс-мажорні обставини змогли лише ті компанії та організації, що могли підтвердити ліцензійність власних систем. Інші ж несли багатомільйонні втрати, у тому числі через санкції за угодами, що не покрились форс-мажором.


Але головним у питанні вартості є те, що ви за неї отримуєте. У випадку з Linux — це операційна система у приватну власність (на відміну від іншої, яку ви тимчасово орендуєте).


А якщо оберете дистрибутив з платною підтримкою, то це ще й конструктивні консультації, як правило, від вітчизняних компаній, що надають таку підтримку. Хто звертався за підтримкою вірус-позитивної ОС, той знає як мало від неї користі. 


Якщо навіть питання ціни вас не переконало — переходимо до технічних аргументів. 


Вільне програмне забезпечення


Більшість програм для Linux поширюється безкоштовно. До того ж, воно розробляється і підтримується професійною спільнотою, і має відкритий вихідний код.


Так ви, з мінімальними знаннями в програмуванні, можете бути впевнені в тому, що програма виконує ту чи іншу функцію, і там немає ніяких "сюрпризів".


Це чудовий бонус для державних органів, які особисто можуть контролювати "втручання" та зміни. 


Відкритий вихідний код


Як я вже говорив, велика частина дистрибутивів Linux має відкритий вихідний код. Це означає, що абсолютно будь-який користувач може подивитися, як працює той чи інший елемент операційної системи.


Також це означає, що користувачі можуть контролювати розробників, не даючи їм впроваджувати якісь дивні функції в дистрибутив. Це допоможе відстежувати та запобігати безлічі кіберзлочинів ще на стадії посягання. 


Звісно, для звичайних юзерів це не має великого значення, але для тих, хто відповідає за кібербезпеку — це не просто полегшення роботи. Це можливість тримати руку на пульсі! 


Економія 


Linux продуктивніший від інших операційних систем (саме тому його часто використовують на серверах).


Ба більше, якщо, ми говоримо про комп'ютер десятирічної давності (а такі, на жаль, іще наявні в регіонах) на якому нові версії інших ОС вже дуже сильно гальмують, а комп’ютер вмикається 10 хвилин, то легкий дистрибутив Linux — з графічною оболонкою xfce або mate — вдихне в нього нове життя.


Його можна використовувати навіть на старому залізі.


Це потрійна економія грошей на ліцензійну ОС, на нове обладнання і на нерви та час працівників, які, чекаючи завантаження комп'ютера, займаються своїми справами. 


Крім того, використання програмного забезпечення з відкритим кодом дасть можливість нашій професійній спільності поштовх для створення своїх дистрибутивів для різних потреб.


Адаптивність


За весь час існування Linux з'явилася величезна кількість дистрибутивів. Усі вони дуже схожі один на одного, і водночас дуже відрізняються.


Наприклад, там можуть бути встановлені різні менеджери пакетів, різні оболонки (під будь-який смак), і навіть різна пакетна база. Загалом, вибирати є з чого, і саме з цієї причини багато користувачів зупиняються на операційних системах Linux.


Це найкращий варіант для користувачів, бо забезпечення чудово підійде під будь-який вид та рід діяльності. 


Також завдяки такій адаптивності, ви можете змінити всю операційну систему, зробивши з неї все, що забажаєте. Навіть можете самостійно редагувати вихідний код ядра Linux.


Тим паче, якщо говорити саме про роботу в державному секторі, для більшості працівників достатньо ПЗ для базових потреб — на кшталт використання браузерів для пошуку необхідної інформації та текстових редакторів.


Стабільність


Кожен правильно налаштований дистрибутив Linux працює стабільно. Вам не доведеться встановлювати його знову кожні півроку-рік, тому що "засмітився".


Сама система побудована таким чином, що всі її елементи працюють стабільно і якісно навіть через 5 років після установки.


Замість висновку 


На жаль, ми звикли до того, що найпростіше, і що нам уже запропонували. Зміни, особливо масштабні — це морально та фінансово важко й виснажливо. Але починати треба, а коли мова заходить про безпеку — й поготів. 


І починати запроваджувати зміни в бік безпеки треба з державних органів, які найчастіше опиняються під прицілом хакерів та кіберзлочинців. 


Тож для початку треба усвідомити й визнати проблему на державному рівні серед усіх працівників та керівників, які несуть відповідальність за безпеку.


Наступне питання — регламент, згідно якого будуть встановлені правила щодо програмного забезпечення, яке використовують працівники на державній службі. Сьогодні його немає: ні в теорії, ні на папері.


Але давайте почнемо з себе. Чи на ліцензійному програмному забезпеченні працює ваш комп’ютер? 


Сергій Демедюк, для УП


Колонка — матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"