| КОЛОНКИ |
13 травня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №3354, який стосується обов’язку посадовців відповідати на запити народних депутатів. За цей законопроєкт проголосували 312 народних депутатів з усіх фракцій, зокрема й з "Голосу". Але моя колега Олександра Устінова різко виступила проти.13 травня Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №3354, авторами якого є, зокрема, я і перший віце-спікер парламенту, доктор юридичних наук, Руслан Стефанчук.
Наш законопроєкт стосується проблеми, з якою в своєму житті стикався майже кожен із нас. Це свавілля чиновників. Ми не з новин знаємо, як часом вони себе поводять, як ставлять палиці в колеса бізнесу, як зневажають людей і порушують закон.
Що відбувається, коли українці не можуть домогтися справедливості в кабінетах чиновників? Вони йдуть до нас, обраних ними депутатів, і вимагають захистити їхні права. А для цього в нас є передбачений законом інструмент парламентського контролю – депутатські запити і звернення.
Але в суспільстві існує міф про те, що чиновники бояться депутатських звернень більше, ніж діти уколів, і щойно отримують від нас листи, одразу виправляються і починають нормально працювати. Це не так. Дехто з них зневажає депутатів так само, як і людей, які нас обрали.
Чиновники можуть нам зовсім не відповідати або направляти відповідь через півроку, або шлють нам формальні відписки. Вони так роблять, бо знають, що їм за це якщо щось і загрожує, то штраф від 170 до 340 гривень. Тому вони можуть собі дозволити зневажати людей і плювати на офіційні звернення. І не лише на наші, а й членів Рахункової палати, які здійснюють контроль за використанням бюджетних коштів.
Ми не ставимо собі за мету лякати чиновників. Ми йшли до парламенту з іншою метою. Тому хочемо, щоб посадовці добросовісно виконували свої функції і не забували, що вони, якщо не слуги народу, то найняті ними менеджери. І якщо вони не бояться людей, то мають принаймні боятися закону. Тому ми запропонували законопроєкт, що піднімає штрафи аж до 8 500 гривень за невиконання законних вимог народних депутатів і членів Рахункової палати.
За це проголосували 312 народних депутатів з усіх фракцій та груп. За нього голосували зокрема представники партії "Голос". Але моя колега Олександра Устінова різко виступила проти.
Читайте також: Депутати Портнова-Коломойського вигадали новий спосіб позбавлятися реформаторів
Ба більше, в своїй авторській колонці вона звинуватила мене в тому, що нібито я був якимось чином проти того, щоб 13 травня цей законопроєкт був ухвалений за основу та в цілому. Хоча якщо подивитися мій виступ під час його розгляду, то побачите, що я якраз наполягав саме на голосуванні за основу та в цілому. Окрім того, трохи дивно звинувачувати в цьому мене принаймні тому, що я є одним із авторів цього законопроєкту.
А позиція моєї колеги по парламенту чомусь більше нагадує боротьбу за право чиновників не відповідати на запити і звернення контролюючих органів.
Особисто мені не зрозуміло, чому люди, які виступали за прозорість і підзвітність влади, сьогодні докладають зусиль до створення в Україні касти недоторканних – чиновників і топменеджерів державних компаній, які отримують мільйонні зарплати, не подають електронні декларації і можуть собі дозволити не відповідати на офіційні запити Рахункової палати і депутатів парламенту.
[BANNER1]Так само я не вважаю, що особисті образи, навішування ярликів на людей, з чиєю думкою депутат не погоджується, є гідним прикладом цивілізованої парламентської дискусії, до якої постійно апелюють у фракції пані Устінової.
Ми йшли до парламенту для того, щоб будувати чесну і прозору владу, де немає недоторканних. Де патрульний поліції з зарплатою 12 000 гривень такий же підзвітний суспільству, як і член наглядової ради державної корпорації, який отримує 300 000 гривень щомісяця. Де чиновник надає громадянам адміністративні послуги, а не вершить долі людей. Впевнений, що всі ми хочемо жити в такій країні, незалежно від того, хто за яку партію голосував.
Олександр Качура, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.