| КОЛОНКИ |
19 травня Верховна Рада провалила голосування, яким мала визначити своїх представників у конкурсній комісії для обрання директора ДБР. Цей орган влади знову залишилося без шансу на легітимне керівництво. Скільки ще ДБР не матиме очільника — невідомо.Скоро мине пів року від "перезапуску" Державного бюро розслідувань. Органу, покликаного припиняти й розслідувати злочини, які вчинили найвищі посадовці (аж від президента), депутати, судді, правоохоронці. Фундаментально важливого і в прямому сенсі дуже дорогого органу, бо тільки у цьому році на нього планується витратити близько 1,5 мільярди гривень.
Що ж там із "перезапуском"? 19 травня Верховна Рада провалила голосування, яким мала визначити своїх представників у конкурсній комісії для обрання директора ДБР.
ДБР знову залишилося без шансу на легітимне керівництво. Скільки ще цей орган не матиме очільника — невідомо.
ДБР взагалі не щастить з кадрами. Спочатку крісло т.в.о. директора цього "незалежного" й "політично нейтрального" органу отримала депутатка "Слуги народу" Ірина Венедіктова.
Потім на роль першого заступника вона не змогла знайти нікого кращого, аніж колишнього адвоката Януковича Олександра Бабікова. Він спочатку спростував, але потім НАЗК підтвердило наявність в нього потенційного конфлікту інтересів в зв'язку із справами Майдану. Він тепер не може навіть тимасово очолювати ДБР, хоча формально обіймає посаду першого заступника.
Читайте також: В.о. директора ДБР Соколов: На нас дивляться, як на мавпу з гранатою
І тут, ніби на замовлення, пані Венедіктова спішно залишає своє крісло заради ще зручнішого — генпрокурорського. Там незалежний конкурс на посаду керівника не передбачався.
З конкурсами Венедіктовій по життю не дуже щастить. Але її спішна евакуація в Генпрокуратуру вимагала вирішення питання подальшого керівництва ДБР. Т.в.о. Бабікову терміново оформлюють чи то відпустку, чи то лікарняний — все задля того, аби новим т.в.о. став не він, а другий заступник, хоча закон прямо передбачав цю роль за Бабіковим.
Але ж завдяки старанням видатних умів інституційного дизайну зі "слуг" крісло т.в.о. директора ДБР — це не Дамоклів меч, а якийсь Дамоклів бумеранг для пана Бабікова.
Кожні 60 днів за відсутності директора й навіть виконуючого обов’язки заступники мають змінювати один одного на цій посаді, так написано в законі. А заступників всього два. І на цьому тижні знову черга Бабікова. Що ж буде тепер? Лікарняний? Відрядження? Декретна відпустка?
За тим, як "нові обличчя" намагаються перехитрити самі себе й втекти від власної тіні, спостерігати пізнавально й весело. Прикро одне — деградація довіри до ДБР. І мова вже не про персоналії, не про прізвища, а про інституцію.
Незважаючи на величезні зусилля і ресурси, які вже було витрачено, ми її втрачаємо. Бо повністю зруйнована суспільна довіра до нового правоохоронного органу. І, на жаль, команда Зеленського не усвідомлює, що саме вона добила її своїми діями, бездіяльністю і управлінською маніпуляцією.
Чи вдастся порятувати і ще раз спробувати перезапустити ДБР, аби привести його діяльність у повну відповідність до закону, — питання поки риторичне.
Андрій Осадчук, для УП
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.