Українська правда

КОЛОНКИ

Наталія Кононенко: Про що мовчить влада?
30.11.2019 11:00
Аналітики NOKS FISHES традиційно аналізують політичний дискурс країни, що формується владою, оскільки переконані: те, що говорять (а особливо – не говорять) українські політики, і є нашою політичною реальністю.

Проаналізувавши наприкінці весни контент президентської кампанії, ми дали політикам спокій, зачекали, доки почнуть працювати нові парламент та уряд, і у вересні повернулися до справ. 


У центрі нашої уваги 36 політиків (перелік – на слайдах 2-7), згадки про яких аналізуються в контенті 100 найбільш впливових та рейтингових медіа (за класифікацію Factum Group) у розрізі 10 тематичних напрямків (перелік – на слайді 1).


Предметом аналізу були лише тексти, назви яких містили згадки політиків. 


Отже, підсумки наших спостережень свідчать про те, що, очікувано, найбільш активними в медійному сенсі політиками в жовтні та вересні були представники нової влади: президент, його Офіс, його більшість у парламенті, його уряд. 


Серед політиків, у кого кількість акцентованих згадок (таких, де їхні прізвища були в назві) в топ-100 українських медіа перевищує одну тисячу: Володимир Зеленський, Олексій Гончарук, Андрій Богдан, Вадим Пристайко, Дмитро Разумков, Руслан Рябошапка та Давид Арахамія (Див. слайд 2). Отже, ними задається структура вітчизняного політичного дискурсу, оскільки сумарна активність представників "старої влади" не перевищує 10% в масиві, що аналізується (Див. слайд 2-7). 


Топова тема, яка мала у вересні-жовтні найбільшу кількість фокусованих публікацій (таких, де в заголовку згадується політик), стосується війни на сході України та окупації Криму (Див. слайд 1). 


Майже втричі менше медійної уваги політиків приділялося темам зростання економіки, антикорупції та розвитку демократії. 


І абсолютна тематична периферія – це зростання якості життя українців, подолання соціальної нерівності та права жінок. 



Топ-тема у вересні-жовтні війна на сході України та окупація Криму. Тоді як зростання якості життя українців, подолання соціальної нерівності та права жінок опинилися на периферії

клікніть на зображенні, щоб відкрити у більшому розмірі



Єдина тема, де участь президента Зеленського є помітною, стосується війни та окупації



Така фактична ієрархія публічного дискурсу нової влади не релевантна програмним документам, з якими йшли на вибори президент Володимир Зеленський та його партія "Слуга народу" і в центрі яких були розвиток та збереження людського капіталу в країні. 


Майже 50% текстів – це так званий "білий шум" медіаполя нових політиків у жовтні (і вересні), згадки, що не стосувалися жодної теми, у розрізі яких дослідники NOKS FISHES аналізували політичний дискурс країни. (Див. слайд 1).


Теми війни та окупації Криму, економічного розвитку та антикорупції мають високий рівень персоніфікації (акцентованої участі політиків) дискурсу. 


Майже не персоніфікованою є розмова влади із суспільством на теми якості життя, соціальної рівності, рівності можливостей, покращення екологічної ситуації та прав жінок (Див. слайд 1).




Акцентованим хедлайнером теми розвитку економіки та економічного зростання є міністр економіки Тимофій Милованов




Хоч за Конституцією президент є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО, хедлайнером цієї теми в публічному полі є віцепрем'єр Дмитро Кулеба



Низький рівень акцентованої тематичної участі президента Володимира Зеленського – ще одна характеристика українського політичного дискурсу жовтня і вересня 2019 року. 


Судячи з даних, навіть 14-годинний пресмарафон президента, що відбувся 10 жовтня, не вплинув на зростання фокусних згадок Володимира Зеленського у медіа в розрізі тем, які ми досліджуємо. 


Єдина тема, де участь президента є помітною, стосується війни та окупації (Див. слайд 1). Втім, навіть тут хедлайнерами акцентованого дискурсу від влади були міністри Вадим Пристайко, Оксана Коляда, Андрій Загороднюк та Арсен Аваков. 


Розвиток економіки, демократії та антикорупція – на рівні 10% від всіх персоніфікованих згадок президента (Див. слайд 2). 


Цікаво, що, якщо за Конституцією (стаття 103) президент є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та НАТО, то хедлайнером цієї теми в публічному полі є не Володимир Зеленський, а віцепрем'єр-міністр Дмитро Кулеба.  


Оригінальною є комунікаційна модель українського уряду. 


[BANNER1]Акцентованим хедлайнером теми розвитку економіки та економічного зростання є міністр економіки Тимофій Милованов: 88% згадок за темою у нього. 


Участь голови уряду Олексія Гончарука в цій темі менша в 2,5 рази, ніж у керівника МЕРТ (36%). (Див. слайд 1). 


Акцентована участь міністра фінансів Оксани Маркарової в темі економічного зростання – 39%. 


І ще. Теми, які були фокусом політичної передвиборчої програми президента та його партії "Слуга народу", є майже не персоніфікованими (зростання якості людського життя), або просто не персоніфікованими (рівні можливості, соціальна справедливість) в комунікаціях урядовців. (Див. слайд 1).


Максим Нефьодов, Владислав Криклій, Данило Гетьманцев, Олександр Корнієнко, Айварас Абромавичус, Сергій Верланов, Михайло Федоров, Альона Бабак – досліджувані представники влади, тематична структура медіаполя яких у жовтні змінилася порівняно з вереснем. (Див. слайд 2-7)


У решти представників влади структура медіаполя в жовтні демонструє сталість порівняно з вереснем. 










Серед політиків, які не представляють чинну владу, тематична структура медійного дискурсу поступово змінюється в жовтні у Юлії Тимошенко та Юрія Бойка. (Див. слайди 2-7)


Традиційно абсолютно неоднорідним залишається регіональний дискурс (Див. слайд 8). 


Медіа Східного регіону (Донецьк, Луганськ, Харків) значну перевагу віддають темі війни та окупації. 


У Північній Україні (Київ, Житомир, Суми, Чернігів) темі війни було присвячено значно менше уваги, проте частка текстів за темою була гуманітарна та соціокультурна політика. 


Медіа Західного регіону більше уваги, ніж в середньому по країні, приділяють темам оцінки якості життя. 







Абсолютно неоднорідним залишається регіональний дискурс



Отже, дуже стислі підсумки комунікацій у вересні-жовтні 2019 року дають нам зрозуміти, що теми покращення життя українців та вирівнювання соціальних диспропорцій залишаються по факту важкими для нової влади так само, як для її попередників. 


Серед нових "фішок" – непублічність президента з усіх досліджуваних тем (за винятком війни та окупації), вища за прем'єра тематична медійність окремих міністрів та зникнення з медійних радарів влади теми гендерної рівності. 


Отже, спостерігаємо за комунікаціями в стилі "front office говорить", доки керівники держави "збираються з думками".  


Наталія Кононенко, ІПіЕНД НАНУ; Олеся Черниш, аналітик NOKS FISHES, для УП


Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"