Українська правда

КОЛОНКИ

Людмила Рабчинська: Чому народу потрібен не стільки слуга, скільки робот
13.05.2019 16:00
Автоматизація процесів є рушієм скорочення строків, зменшення корупції та документообігу, здешевлення та підвищення прозорості у прийнятті рішень. Саме названі індикатори мають бути цілями реформи надання державних послуг, досягнення яких створить умови для отримання держпослуг за лічені хвилини.

Незважаючи на складність вимови слова "діджиталізація", чиновникам практично кожної країни світу доводиться не тільки його озвучувати, але й активно впроваджувати у життя.


Вже сьогодні британці мають можливість оплатити державні послуги за допомогою відбитку пальця або системи розпізнавання обличчя, встановлену на власному телефоні. В Індії онлайн надаються більше 3,5 тисяч різновидів державних послуг. М'янма активно використовує хмарні технології для надання швидких електронних послуг своїм громадянам. Нова Зеландія, Сінгапур та Гонконг уже декілька років успішно автоматично реєструють бізнес онлайн.


З початку нульових ідея діджиталізації країни не полишає і вітчизняні плани та стратегії. При цьому за останні роки сприйняття чиновниками онлайн послуг кардинально змінилося з "це не для нас" і "люди ще не готові" до "добре, давайте спробуємо".


Ледь не щомісяця ми чуємо про запуск чергового електронного державного сервісу. На додачу, вже жодна стратегічна сесія у держорганах не проходить без активного обговорення потреби у наданні електронних послуг українцям.


Якість таких дискусій значно поліпшилась з роками. Спочатку чиновники говорили лише про створення "електронних віконечок" для онлайн подачі документів, залишаючи за собою їхнє опрацювання з усіма притаманними "людському фактору" наслідками.


Однак зараз державний сектор вже потроху усвідомлює необхідність переходу на наступний щабель – автоматизацію процесів.


Суть автоматизації полягає у тому, що інформація не тільки подається державному органу в електронному вигляді, але й обробляється не людиною, а спеціальними алгоритмами. У результаті такої процедури, наприклад, рішення про надання дозволу, ліцензії або іншого документу видаватиме не людина, а комп'ютерна програма.



Автоматизація процесів є рушієм скорочення строків, зменшення корупції та документообігу, здешевлення та підвищення прозорості у прийнятті рішень. Саме названі індикатори мають бути цілями реформи надання державних послуг, досягнення яких створить умови для отримання держпослуг за лічені хвилини.



Як сьогодні йдуть справи з автоматизацію послуг у держсекторі?


Наразі в Україні поки існує лише одна автоматизована електронна послуга – реєстрація повідомлення про початок будівельних робіт на підставі будівельного паспорту.


Незалежно від того, звертаєтесь ви онлайн, чи подаєте паперові документи, послуга надається за повідомним (декларативним) принципом. Це означає, що держава вірить на слово тому, що зазначено у повідомленні. Почав будівництво – дай знати органу контролю.


Суттю автоматизації у даному випадку є обробка даних повідомлення за заданим алгоритмом і автоматичне внесення інформації до офіційного реєстру. Тож якщо ви звертаєтесь за цією послугою онлайн, вас обслуговує не жива людина, а комп'ютерна програма, яка має забезпечити отримання чіткого та прогнозованого результату – реєстрацію повідомлення.


За даними моніторингу надання цієї електронної послуги, на більшості території України вона дійсно надається автоматично, а реєстрація повідомлення відбувається утричі швидше максимально встановленого терміну.


Проте у містах-мільйонниках трапляються непоодинокі випадки відсутності реєстрації поданого повідомлення навіть і після спливу максимального 3-денного строку, відведеного на надання цієї послуги.


Причиною, скоріш за все, є втручання чиновників у роботу алгоритму. Тому задля убезпечення роботи алгоритму від компрометації, нещодавно урядом встановлено додаткове регулювання для цієї електронної послуги.


Нові правила мають запрацювати вже з 1 липня, забезпечивши усім, хто скористається електронним кабінетом, незалежно від місця розташування об'єкту будівництва, реєстрацію повідомлень у день звернення. Також хотілося б, щоб і сам алгоритм був чітко унормований у чинному законодавстві, тим самим унеможлививши безкарне втручання в його роботу.


[BANNER1]


Чи є надія, що з'являться автоматизовані державні послуги, які зараз мають високий корупційний ризик?


Реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що вважається однією з найбільш корумпованих адмінпослуг у сфері будівництва, може бути автоматизована вже до середини літа. Реєстрація декларації є найпопулярнішою послугою у будівельній галузі. Її отримують більше 40 тисяч осіб щороку.


Декларація подається по закінченню будівництва нескладних об'єктів (приватних будинків, складських приміщень, гаражів тощо). Проте на сьогодні простота об'єктів будівництва зовсім не робить простою в отриманні саму послугу.


Парадокс полягає у тому, що дана послуга по ідеї має надаватись також за повідомним (декларативним) принципом. Тобто орган контролю повинен вірити тому, що написано у декларації, і просто зареєструвати її.


Проте щороку мешканцям Києва не вдається зареєструвати до 70% своїх декларацій. По Україні цей показник менший, але цифра також суттєва – 34% становить кількість відмов у реєстрації.


Органи ДАБІ вважають за можливе відмовити, наприклад, через "помилки" у пунктуації чи синтаксисі декларації. На жаль, відмовляючи, вони не вказують на усі так звані "помилки". Тому виправши лише ті, що були у першій відмові, скоріш за все ви отримаєте другу вже із вказівкою на нові "помилки".


Два роки тому колишнє керівництво ДАБІ України погодилось автоматизувати надання цієї послуги. І ось наприкінці березня урядом нарешті були схвалені необхідні зміни до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.


Автоматизація дозволить зменшити строк отримання результату у 10 разів, надавши можливість зареєструвати декларацію у той же день, коли її подали, через електронний кабінет.


Планується, що крім автоматизованої обробки даних та внесення інформації до реєстру програмне забезпечення також передбачатиме: рекомендації-підказки по заповненню полів декларації, а також автоматичне співставлення даних про об'єкт з даними реєстру ДАБІ, що разом мають унеможливити здійснення помилок під час заповнення декларації.


Разом із декларацією також мають бути автоматизовані і ще дві послуги: реєстрація повідомлень про початок виконання підготовчих робіт та про початок будівельних робіт об'єктів класу СС1. Робота алгоритмів їх надання базуватиметься на оновленому алгоритмі реєстрації повідомлення, мова про яке йшла вище.


Тому з нетерпінням чекаємо 1 липня – день, обраний урядом, для старту роботи 3 нових автоматизованих послуг.


Автоматична реєстрація бізнесу: фантастика чи неминуче майбутнє?


В Україні реєстрацію юридичних осіб здійснюють державні реєстратори, а сама процедура реєстрації залежить від організаційної форми, кількості засновників та решти дрібних, але не менш важливих нюансів.


Повністю замінити роботу держреєстратора, прописавши алгоритми дій програми під кожну процедуру можливо, але чи варто?


Розвинені країни йдуть шляхом автоматизації найбільш популярних державних послуг, попередньо зробивши cost benefit analysis (аналіз зисків і витрат).


На жаль, в Україні прийняття державних рішень на підставі аналізу зисків і витрат поки не користується попитом у чиновників, але популярні послуги, на яких варто сконцентрувати зусилля, все ж можливо виокремити.


Найчастіше підприємці започатковують юридичну особу у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Майже 618 тисяч ТОВ зареєстровані в Україні.


Процедуру створення ТОВ регулюють декілька нормативних актів, які в деякій мірі суперечать один одному. Одним з найконтраверсійніших з них є закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".


Цей закон майже рік тому ввів вимогу обов'язкового нотаріального посвідчення підписів учасників на статуті товариства, накинувши цим самим зашморг на онлайн реєстрацію ТОВ за власним статутом. Потреби у такій жорсткій регламентації немає, оскільки кваліфікований електронний підпис повністю гарантує ідентифікацію учасника, а електронного нотаріату в Україні досі не існує.


Але немає лиха без добра. Закон про ТОВ створив потребу оновити текст модельного статуту, що дало можливість перевести модельний статут на принципово новий рівень надання держпослуг.


Поліваріантні умови обрання моделі управління, найменування, керівництва, видів діяльності, порядку виплати дивідендів, зміни розміру статутного капіталу, скликання загальних зборів та багато іншого мають задовольнити потреби вибагливого українського бізнесу.


Більше того, затвердивши модельний статут у формі алгоритму, Україна стала першою країною у світі, яка виклала свій нормативний акт у машинозчитуваному форматі.


Усе це разом із автоматизованим формуванням протоколу рішення засновників та заявки на реєстрацію має запрацювати вже з 15-го травня на порталі "Онлайн будинку юстиції".


А найголовніше те, що електронний сервіс забезпечить реєстрацію змін установчих документів вже існуючих ТОВ. Дана потреба особливо актуальна через ще одну новелу закону про ТОВ.


До 16-го червня 2019 року усі ТОВ мають привести свої статути у відповідність до вимог згаданого закону. Після цієї дати дійсність старих статутів буде вкрай сумнівною, а перереєстрація коштуватиме 580 гривень. Натомість електронний сервіс до 16 червня працюватиме безкоштовно.


Але реінжиніринг реєстрації ТОВ онлайн на цьому не завершується, оскільки послуга поки повністю не автоматизована. Якщо створити та подати документи на реєстрацію можна буде швидко та без проблем, то їхня обробка та реєстрація все ще потребуватиме втручання чиновника.


Крім цього, автоматизації потребує і реєстрація ТОВ в якості платника податків, платника податку на додану вартість та єдиного податку, і реєстрація в Пенсійному фонді та Державній службі статистики, і зміна КВЕД та інших даних про ТОВ, які регулярно змінюють підприємці.


І, звичайно ж, онлайн відкриття рахунку у банку, без якого неможливо вести бізнес у сучасному світі. Все це – майбутнє. Але головне, що вже сьогодні в чиновницьких кабінетах ми дискутуємо про те, як зробити таке майбутнє неминучим.


За даними Світового банку одна країна у світі (Нова Зеландія) уже спромоглася забезпечити, щоб від моменту звернення до моменту повноцінного зайняття бізнесом спливало не більше, ніж півдня. Нам є, на кого рівнятися і до чого прагнути.


[BANNER2]


Не бізнесом єдиним


На жаль, поки осторонь автоматизації в Україні ще залишаються послуги, якими ми усі користуємося ледь не щодня. Реєстрація місця проживання, призначення та перепризначення пенсії, отримання закордонного та ID паспорту, реєстрація авто і отримання посвідчення водія – кожну з цих послуг щороку отримують мільйони українців. Реінжиніринг хоча б однієї з них зробить щасливішими мільйони.


Досвід Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії, Канади, Сінгапуру засвідчує, що неможливе – можливе. Надавати ці послуги дистанційно, швидко, максимально автоматизовано, без жодних корупційних чинників і зайвої бюрократії – реально.


На щастя, в Україні є люди, які знають і вміють впроваджувати такі послуги. Вони працюють щодня, витрачаючи більшість свого часу на подолання бюрократичних перепон.


Два роки уже було витрачено на декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, два з половиною – на комплексну послугу єМалятко, щоб надавати 10 послуг, пов'язаних з народженням дитини за 1 звернення в пологовому чи онлайн.


З онлайн зверненням для реєстрації/перереєстрації ТОВ вдалося впоратись неймовірно швидко – лише 5 місяців вмовлянь і погоджень.


Україна твердо крокує у бік автоматизації державних процесів. Проте ці тверді кроки є занадто повільним, щоб їх справді відчули українці, які живуть у світі, що швидко змінюється.


Дуже сподіваюсь, що машинозчитуваний статут буде першим, але не останнім внеском України до світових здобутків у сфері електронного урядування. А українці з кожним днем все більше відчуватимуть реальне піклування держави про їхній комфорт і добробут.


Людмила Рабчинська, спеціально для УП


Стаття є особистою думкою автора, яка може не співпадати з позицією Офісу реформи адміністративних послуг та організацій, які його фінансують


Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"