Українська правда

КОЛОНКИ

Сергій Козьяков: Феміда розправить плечі
12.03.2019 17:00
Вважаю категорично некоретним подальше застосування категорії "недоброчесні" до тих кандидатів, які успішно використали своє право на відповідь під час процедури будь-якого з конкурсів.

6 березня 2019 року увійде в історію світового суддівства як дата, коли Україна зафіксувала рекорд зі створення одночасно двох найвищих судових інстанцій – Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду.


Саме у цей день найбільша в світі кадрова агенція для судових органів – Вища кваліфікаційна комісія суддів України – ухвалила доленосні рішення для 78 та 39 кандидатів, які більше 200 днів доводили всій країні, що гідні кардинально змінити своє життя заради верховенства права.


Верховні судоми* по-українськи


Україна завершила кадрове формування Верховного Суду, який вже рік демонструє нову якість правосуддя. Другий конкурс відбувся ще динамічніше і так само публічно, як перший, хоча й менш цікаво для ЗМІ – до нового і хорошого звикають швидко.


Втім, цей конкурс був ще більш цікавим для правників, які намагались скористатись другим шансом, який надала держава суддям, адвокатам та науковцям для кар'єрного стрибка.


У 2018 році за місце у Верховному Суді починали змагатись 8,4 кандидатів проти 7 кандидатів у 2016 році.


Дуже добре пам'ятаю перші струмки розпачу навколо конкурсу у вересні, коли мало хто крім нас вірив, що попри колючу критику Комісії і сміливців з першого конкурсу, на другий підуть ще більше правників.


566 юристів розпочали кваліфікаційне оцінювання, 189 успішно його пройшли. Без перебільшення скажу, що жодна інша державна посада не виборюється в Україні так складно і публічно, як суддівська – за участі Комісії, спеціальних органів, психологів, громадськості та під прицілом ЗМІ.


Країна має знати, що до нас знову прийшли фахово сильні кандидати – 73% з них в обидвох конкурсах успішно складали іспит, хоча випробування документами на стадії їх подання цього разу було помітно вдалим – його пройшли 86% кандидатів проти 78% раніше.


Громадська рада доброчесності теж попрацювала. Як і минулого разу, вона видала висновки для 33% кандидатів, які дійшли до співбесід.


Хочу тут розставити крапки над "ї" щодо нашого ставлення до цих документів. Комісія врахувала кожен висновок, проаналізувала кожен аргумент і кожне припущення. Вислухала пояснення кандидатів, отримала додаткові документи від кандидатів, а також від чисельних органів, у тому числі НАБУ і НАЗК.


Рішення, прийняті Комісією, є виваженими і обґрунтованими. Тому вважаю категорично некоретним подальше застосування категорії "недоброчесні" до тих кандидатів, які успішно використали своє право на відповідь під час процедури будь-якого з конкурсів.


Комісія з відповідальністю підтримала 55% висновків. Під час першого конкурсу – 40% висновків. А далі був фінальний рейтинг, в якому перемогли ще більше кандидатів-несуддів, ніж раніше.


Тепер ми маємо ще 31% нової крові, яка посилить ті 24%, що вперше вдягнули суддівські мантії у 2017 році. І станеться це зовсім швидко.


[BANNER1]Здавалось би, це – успіх?


Так – якщо оцінювати об'єктивно. А також зважати, що у підсумковому рейтингу Комісія врахувала 77% висновків Громадської ради доброчесності.


Ні – якщо вплутувати політику. Саме тому з перших днів фіналу результати конкурсу фарбують у чорні кольори. Громадян, які не стежили за конкурсом, лякають "кричущими" заголовками із призвищами відомих політиків поряд з прізвищами переможців.


Так виглядає "зрозуміліше", що "все пропало" і що "зрада". Адже ймовірна мета таких заяв – засіяти саме "зраду" у найважливішу реформу на ґрунті передвиборчого хайпу.


Але це "все" так само "пропадало"вже рік тому. Тоді я пропонував зачекати із висновками щодо переможців. За рік роботи новий Верховний Суд підтвердив мої слова.


Штамп і мантра "недоброчесний" втратили силу популізму, коли люди отримали справедливі рішення, що вже створили прецеденти. Їх виносять колегії суддів, яких клеймили. Колегії суддів, яким казали, що адвокати і науковці не зможуть фахово судити. А вони попри зневіру, вже драйвують зміни.


Підвалини антикорупційного суду


Впевнений, що ми посилимо зміни з початком роботи Вищого антикорупційного суду. Під час конкурсу до цього суду на нас було сконцентровано погляди країн Великої сімки та МВФ.


Дискурс щодо цього конкурсу із самого початку відбувався в надзвичайно політизованому полі. Йому пророчили провал, а на нашу адресу фантазували "інструкції з маніпуляцій".


Втім, у конкурсі взяла участь рекордна кількість учасників (9 осіб на місце), а українська кваліфікаційна комісія увійшла в історію як перша інституція у світі, яка побудувала унікальні процедури добору суддів із успішним залученням фахівців найвищого рівня з декількох країн одночасно.


Чого тільки не було у публічному полі. Нас звинувачували у намаганні втаємничити інформацію. В результаті конкурс, як завжди, пройшов надзвичайно публічно, на що неодноразово вказували міжнародні спостерігачі та учасники.


На початку конкурсу лунали заяви, що Комісія ховає досьє суддів та практичні роботи від членів Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Натомість за згодою всіх учасників ми знайшли можливість забезпечити доступ експертів до всіх документів та надати їм всебічну підтримку.


Особисто мене звинуватили у тому, що буду намагатись обрати найслабших кандидатів до ГРМЕ. Не пам'ятаю, щоб були у когось нарікання до "немочі" бодай одного з обраних Комісією під час спібесід членів ГРМЕ.


"Я маю великий і цікавий досвід, але те, що ми зробили з ВККСУ під час добору суддів до Антикорупційного суду – неймовірно. Україна розробила унікальні процедури добору суддів і може цим пишатися. Ще жодна країна не запрошувала міжнародних експертів, і мати більшої підтримки, ніж ми отримали з боку комісії у цьому процесі, просто неможливо", – ці слова голови Громадської ради міжнародних експертів сера Ентоні Хупера, колишнього судді апеляційного суду Великої Британії, є мірилом нашої роботи.


Це дійсно був чудовий досвід та результативна співпраця. Хочу висловити глибоку та щиру задоволеність фаховістю роботи Громадської ради міжнародних експертів. Шість фахівців з різних країн показали високий професіоналізм, розуміння процедур та реальний досвід у проведенні оцінювання кандидатів на доброчесність, професійність та етику.


Коли є спільна робота, то і відповідальність спільна. І я зараз кажу не про відповідальність юридичну. А про глибоке розуміння чутливого до слів процесу державотворення та поваги до процесів та процедур, учасником яких є громадський експерт.


Цей прецедент в масштабах світу наочно показав, якою дійсно важливою є допомога експертів з інших держав, що не мають жодних, у тому числі політичних, інтересів у такій фаховій роботі як добір суддівських кадрів.



Читайте також:


Історичний експеримент з суддями: у пошуках правосуддя


Як іноземці рятують незалежність українського антикорсуду


Вища рада правосуддя: вибори без вибору




Абсолютно всі досьє кандидатів були досліджені міжнародними експертами. До 43% з них виникли питання у членів ГРМЕ щодо доброчесності та професійності – це більше, ніж у ГРД під час конкурсу до Верховного Суду.


Результатами якісних юридичних дискусій, які тривали в залі та нарадчій кімнаті, сімом з них вдалося успішно відповісти на питання та зняти з себе будь-які сумніви експертів.


Це означає, що всі переможці конкурсу до Антикорупційного суду отримали "зелене світло" від міжнародних експертів. Тим дивнішими мені видаються спроби деяких громадських спостерігачів після ретельної роботи уповноважених експертів знову і знову називати прізвища кандидатів, яких вони вважають "недоброчесними".


Компетентні органи вже сказали своє слово. До Вищого антикорупційного суду рекомендовані 19 суддів (48%), 4 науковці (10%), 12 адвокатів (31%), 4 кандидати із сукупним стажем (10%). З них до Апеляційної палати цього суду увійшли 12 осіб, половина з яких – судді, половина – адвокати та науковці.


Впевнений, що така синергія забезпечить високопрофесійну роботу нового судового органу та підвищить довіру до судової влади.


Треба нарешті нам, українцям, припинити шукати проблеми у власній домівці, а бачити речі, якими можна пишатись і в яких бути прикладом іншим країнам. Особливо, коли ці країни самі вже визнають нас за зразок.


Демократія полягає зовсім не в тому, щоб цькувати людей, які мали мужність взяти участь у конкурсі на державну посаду, який, вірогідно, є найбільш прозорим у світі.


До речі, постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, автор книги "Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот", яка щойно вийшла з друку, пропонує викинути зі свого словника словосполучення "зрада-перемога". Просто викинути, забути і поруч ці слова ніколи не використовувати, як абсолютно нав'язану нам російськими політтехнологами модель.



Читайте також:


"Верховенство права" на службі корупції


ВККС назвала 39 переможців на посади до антикорсуду



Якщо ми не навчимося бачити свої успіхи, які вже є в історії нового Верховного Суду, ще довго не побудуємо сталий розвиток власних поколінь. Адже будівництво чесного суду не може змінюватися з кожними виборами та політичними вподобаннями кандидатів у президенти.


За будь-яких політичних умов необхідно пам'ятати, що Феміда таки розправить плечі, адже новий суд по своїй суті ми вже збудували: в суди прийшли і зараз прийдуть нові судді, які створять нову якість правосуддя.


*Назва легкого гумористичного роману американського письменника Кристофера Баклі про пригоди нової судді у Верховному суді США.


Сергій Козьяков, спеціально для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"