Українська правда

КОЛОНКИ

Олег Петровець: "Не зовсім українців" хочуть позбавити виборчого права
14.12.2018 17:30
Залишати все, як є, просто не можна – потрібні законодавчі зміни.

Рік, що минає, виявився вельми дискусійним в контексті інституту українського громадянства.


Зокрема, 6 листопада у Верховній Раді зареєстровано досить цікавий законопроект № 9266 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реалізації виборчого права громадян".


Ним пропонується не лише встановити кримінальну відповідальність за приховування факту набуття громадянства іншої держави, але й заборонити особам з множинним громадянством реалізовувати своє як пасивне, так і активне виборче право на виборах президента та Верховної Ради України.


І хоча даній проблематиці вже не один рік, проте активізацію її обговорення саме зараз можна пов'язати з такими моментами:



Показово, що проблема існує навіть в основному політичному органі країни, який визначає її майбутнє - у парламенті.


Так, через наявність громадянства іншої країни мандату позбавили народного депутата – громадянина України та Канади Артеменка, який, до слова, сам чесно зізнався про цей факт. Відсторонили із займаної посади і очільника ДФС Романа Насірова з нібито британським та угорським паспортами, окрім українського (щоправда, нещодавно суд поновив його на посаді). Ну, а губернатором Дніпропетровщини свого часу без проблем змогла стати людина, яка не соромилась на камеру говорити про своє потрійне громадянство.


Не більш втішна ситуація і на місцях, де іноземне громадянство, до прикладу, виявили у чотирьох місцевих депутатів із Закарпаття й заступника мера міста Чоп.



[BANNER1]У мирний час до питання наявності в українських громадян ще й російських паспортів уваги було не надто багато. Проте наразі ситуація змінилася кардинально. По-перше, через пристрасть Кремля "захищати своїх" зі зброєю навіть на території інших країн. По-друге, через ризики доступу до державної таємниці вовків у овечих шкурах, так би мовити.



Зокрема Угорщина, яка не тільки видавала свої паспорти громадянам України на нашій території, але й інструктувала новоспечених "угорців" щодо приховування цього факту від української влади.


Заради справедливості варто визнати, що проблема лежить не тільки в ідеологічній, але й в юридичній площині.


Адже українське законодавство хоча і закріплює принцип існування у нашій країні єдиного громадянства, проте у житті він "не робочий" через відсутність законодавчого закріплення покарань за порушення. Тому й не дивно, що "білу пляму" в законодавстві охоче використовують, в тому числі й можновладці.


Вирішити цю дилему намагаються вже не один рік. Так, у 2012 році навіть був проголосований законопроект, яким мав вводитись штраф за неповідомлення громадянином про отримання громадянства іншої держави. Але законопроекту так і не судилося стати законом, адже тоді президент повернув його на доопрацювання, яке триває і по сьогодні.


[BANNER2]Можна навести й приклади більш свіжих ініціатив:



Такі зміни значно б полегшили зрушення з мертвої точки цього питання. Адже наразі законодавством встановлено єдиний механізм, після застосування якого громадянин України перестає таким бути – президентський указ.



Зокрема зареєстровані менш радикальні, аніж президентський, законопроекти №6178, №6178-1 та №6178-2, автори яких запропонували зобов’язувати українців повідомляти про свої іноземні паспорти, інакше – кримінальна відповідальність.



Йшлося про узаконення множинного громадянства. Аби поряд з українським ми могли мати будь-який інший паспорт, окрім російського.


А наприкінці листопада Україна передала на розгляд угорської сторони проект угоди, метою якої є налагодження взаємодії сторін для запобігання випадкам множинного громадянства. На жаль, тексту в публічному доступі немає.


[BANNER3]Але остання пропозиція в даному контексті, як на мене, не справедливо була обділена увагою суспільства та ЗМІ. Адже вона дійсно дуже гучна і радикальна – "не лише українців" пропонують карати позбавленням виборчого права!


Так, основні положення законопроекту № 9266 можна звести до наступного:






[BANNER4]Емоційне враження після побіжного аналізу законопроекту залишається досить позитивним. По-перше, в ньому враховані зауваження, через які схожий законопроект було заветовано у 2012 році. По-друге, видається цілком правильним і логічним, що люди, які мають громадянство інших держав, не можуть претендувати на найвищі політичні посади в Україні. Так само як і обирати її керівництво, адже лише патріоти своєї країни мають моральне право визначати її майбутнє.


Крім того, питання громадянства в українському законодавстві не цілком врегульоване, що призводить до випадків, коли нема ані чітких обов'язків в даному контексті, ані покарань за їх невиконання. Тому зрозуміло, що залишати все, як є, просто не можна – потрібні законодавчі зміни.


Але хоча ані висновку до законопроекту профільного комітету, ані оцінки Головного науково-експертного управління на сайті парламенту поки немає, проте деякі його положення все ж викликають певні сумніви і без того. Найголовніше – щодо можливості у такий спосіб обмеження виборчих прав.


Так, відповідно до статті 70 Конституції України "право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення 18 років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними".


Таким чином Основний закон не встановлює будь-якого іншого цензу, який міг би обмежити право виборця окрім двох: вікового та визнання людини недієздатною.


Виходить, що встановлення третього – "громадянського цензу" - не узгоджується з нормами Конституції, яка має вищу юридичну силу в країні. Отже, такий закон у разі його прийняття може бути легко оскаржений в Конституційному суді.


Втім, законопроектом це додаткове обмеження у вигляді відсутності громадянства іншої держави прописане досить хитро – як "підстава реалізації виборцем свого права голосу" поряд з включенням його до списку виборців. В такому контексті запропоновані законодавчі зміни можуть розглядатися не як порушення конституційних норм, а їх деталізація в законі, що цілком допускається.


[BANNER5]Така ж ситуація з пасивним виборчим правом, що, відповідно до Конституції України, не обмежується "громадянським цензом". Так, стаття 76 говорить: "Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років".


В даному випадку хоч Основний закон і апелює до факту наявності громадянства України, проте це фактично не виключає наявності громадянства іншої країни. Але, знову ж таки: в законопроекті це обмеження прописане як "підстава реалізації виборцем свого права бути обраним депутатом". Аналогічна ситуація із запропонованими змінами щодо виборів президента.


Тому, загалом проаналізована пропозиція законотворців досить цікава, хоча і не вирішує всіх проблем, які сьогодні існують в царині громадянства. Але якими будуть висновки до законопроекту профільних інституцій, і головне – як проголосують народні обранці – наразі загадка ще та.


Олег Петровець, спеціально для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"