Українська правда

КОЛОНКИ

Тетяна Курманова: Чи зможе ДБР розслідувати катування?
29.11.2018 08:00
Через надто широку підслідність, недостатність працівників та фінансових ресурсів, велике коло важливих питань залишається за бортом. Наприклад, чи будуть катування і нелюдське поводження у фокусі ДБР?


В кінці листопада слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) склали присягу та розпочали перші кримінальні провадження. Це – чергова спроба нарешті запустити новий правоохоронний орган, який повинен розслідувати злочини високопосадовців.


Із самого початку спосіб створення бюро, призначення його директора, взаємодія керівництва з профільним комітетом, добір персоналу, – супроводжувались скандалами.  


І навіть, якщо ДБР активно запрацює найближчим часом, вже ясно: аналога ФБР, яке розслідує особливі категорії злочинів, не вийшло. Через надто широку підслідність, недостатність працівників та фінансових ресурсів, велике коло важливих питань залишається за бортом.


Наприклад, чи будуть катування і нелюдське поводження у фокусі ДБР?


Край безкарності


20 листопада 2017 року Державне бюро розслідувань повинно було перебрати на себе функції слідства з прокуратури та розслідувати злочини високопосадовців та правоохоронців.


Однак рік тому запуск органу не відбувся, не були навіть набрані керівники управлінь. А органи прокуратури в гібридному режимі продовжують розслідувати катування.


Шлях до створення українського аналога ФБР, який повинен був розслідувати насильницькі злочини, які вчиняють працівники правоохоронних органів (незаконні затримання, вибиття свідчень, катування тощо), почався ще із прийняття Конституції України.


Міжнародні організації неодноразово констатували, наприклад, що в Україні немає ефективної системи розслідування катувань, через що країна програла у Європейському суді з прав людини десятки справ.


Прокуратура, яка була відповідальна за такі розслідування до 2017 року, не могла проводити їх об’єктивно, хоча б через те, що залежала від роботи правоохоронців.


І хоча під тиском українських та міжнародних експертів держава таки почала  незалежний орган розслідування службових злочинів високопосадовців та правоохоронців, щось пішло не так.


Під час голосування за закон про ДБР були прийняті поправки, які розширили підслідність бюро. Зараз ДБР повинно реагувати на всі злочини високопосадовців та правоохоронців. Наприклад, ДТП з постраждалими, у яке потрапить поліцейський, або домашнє насильство у родині прокурора.


Зараз у ДБР – сім теруправлінь та півтори тисячі співробітників, які навіть не набрані. Риторичне питання: як вони будуть розслідувати злочини працівників, наприклад, поліції, яких близько 130 тисяч?


"На жаль, законодавці вирішили не шукати кращих способів, а просто передати всю прокурорську підслідність до ДБР. Є питання, чи впорається 1500 слідчих зі всім валом справ. Коли вони будуть перезавантажені, виникає питання, чи не буде у них спокуси займатися "більш перспективними" справами, тими самими ДТП, де є докази, потерпілі та все необхідне для розкриття, а не тими справами, де є спротив системи", – зазначає виконавчий директор ГО "Правозахисна ініціатива" Михайло Каменєв.


Враховуючи всі проблеми із запуском бюро, експерти побоюються, що ефективне розслідування катувань в країні може взагалі не розпочатись.


Чому тільки ДБР має розслідувати катування?


Говорячи про катування, ми завжди бачимо лише верхівку айсбергу, бо у країні не існує ні системи фіксації слідів та наслідків катування, ні ефективної системи їх розслідувань.


Тільки за офіційними даними, у минулому році майже 2500 осіб звернулися по медичну допомогу через травми, завдані працівниками поліції. Насправді постраждалих може бути набагато більше.


При цьому, органи правопорядку розпочали розслідування лише 22 випадків катувань (за ст. 127 КК України). Середня кількість направлених обвинувальних актів до суду за катування та перевищення службових повноважень із застосування сили із року в рік складає приблизно 30 "справ". Більшість справ просто закриваються.


Тому Україні треба якнайшвидше створити незалежний орган, який візьме ці злочини на себе.. При цьому, кажуть правозахисники, ті, хто проводить розслідування, повинні бути незалежними інституційно та ієрархічно від поліції. І тут на сцену повинно вийти саме ДБР.


"Лише у цих 30 випадках є реальна можливість засудити правоохоронців, які катували підслідних. Вся ця система побудована на принципах залежності, корпоративної солідарності. Найбільше катувань відбувається у поліції, оскільки це найбільший правоохоронний орган.


У прокуратури немає оперативних підрозділів, тому вона доручає оперативним підрозділам внутрішньої безпеки проводити дії в рамках провадження, або навіть слідчим поліції, де ці катування і відбулись. Урешті-решт, ніхто не бачить жодних порушень. Тому і є сподівання, що саме незалежне ДБР зможе змінити ситуацію", впевнений експерт Асоціації УМДПЛ та Реанімаційного пакету реформ Євген Крапівін.


Що заважає і що робити?


Водночас, наголошують експерти, для того, щоб новостворене бюро почало ефективно розслідувати, катування за  міжнародними стандартами, треба розв’язати головні проблеми:



  1. Широка підслідність.


Як вже говорилось, ДБР розслідує всі злочини правоохоронців, суддів, чиновників, зокрема загальнокримінальні – крадіжки, тілесні ушкодження.


Верховна Рада могла би звузити підслідність бюро хоча б до службових злочинів, до яких повинно бути віднесено і катування. Але депутати вже довгий час не можуть ухвалити хоча б мінімальні зміни до законодавства



  1. Недостатність ресурсів.


Півтори тисячі співробітників просто фізично не зможуть розслідувати всі злочини.


"Наприклад, стається ДТП у Херсонській області, а теруправління ДБР там немає, слідчий витратить декілька годин, щоб тільки доїхати і зібрати первинну інформацію. В умовах широкої підслідності у органу буде недостатньо ресурсів для розслідування катувань по всій країні", вважає Михайло Каменєв.



  1. Відсутність пріоритетів.


Наразі ДБР не має стратегічних документів своєї діяльності, окрім Стратегії на 5 років самого Директора.


"Це не відображено ні в стратегічних документах, ні у підготовці до запуску. Є і об’єктивні причини – широка підслідність, недостатність ресурсів. Але, урешті-решт, ми можемо залишитись у ситуації, коли розслідування катувань будуть відкладені у далекий кошик. І знову всі міжнародні інституції будуть говорити про системні проблеми і про те, що свавілля правоохоронців з реформами не зникло", вважає Євген Крапивін



  1. В Україні немає дієвих механізмів фіксації ушкоджень, отриманих жертвами катувань – необхідне ухвалення Стамбульського протоколу (механізм фіксації наслідків тортур).


"Бюро мало покласти край тортурам в поліції, але в Україні ніхто не користується Стамбульським протоколом, в якому описані стандарти адекватного розслідування цього злочину. Відповідно, є ризик того, що бюро не буде формувати власну практику, а буде користуватися методами прокуратури - тобто перекладати розслідування тортур в поліції на службові розслідування самої поліції. Або робити вигляд, що підозрюваний заявляє про катування, бо хоче уникнути покарання за свій злочин. Важливо, щоб бюро зосередилося на катуваннях, і було максимально нетолерантним до цього явища, бо інакше тортури будуть тільки множитися, а довіра до правоохоронної системи буде лише падати", каже координаторка проектів Центру інформації про права людини Маргарита Тарасова.


Повноцінну діяльність Державного бюро розслідувань очікують і у комітеті міністрів Ради Європи. Нещодавно комітет розглядав питання виконання рішень Європейського суду з прав людини щодо катувань та жорстокого поводження.


"Влада повинна робити подальші кроки у забезпеченні адекватних ресурсів для того, щоб цей орган повноцінно функціонував без подальшої затримки, з тим, щоб Бюро могло проводити ефективне розслідування справ, пов’язаних із застосуванням катувань та жорстоким поводженням", – йдеться у рішенні Комітету.


Тетяна Курманова, Центр інформації про права людини, спецыально для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"