| КОЛОНКИ |
Чому потрібно ображати кандидатів ще до того, як вони складуть іспит, пройдуть психологічне тестування і нададуть у прямому ефірі відповіді на дискомфортні питання щодо свого майна?12 листопада відбуваються іспити для кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду.
Знаю, що це подія, на яку чекала і за якою стежитиме вся країна. Знаю, що стежать сьогодні за трансляцією із залу іспитів і судді нового Верховного Суду, адже сьогодні – важливий день для їхніх майбутніх колег, які проходять нині шлях, котрий рік тому завершили вони.
Знаю також, що напередодні в декого з моїх співгромадян було багато сумнівів щодо того, чи відбудеться конкурс відкрито та прозоро, чи візьмуть у ньому участь гідні кандидати, чи буде спостерігати за перебігом конкурсу Громадська рада міжнародних експертів, і чи встигне вона ознайомитися з досьє претендентів.
Багато сумнівів, чимало недовіри і трохи розвінчання конспірологічних "теорій".
Про довіру кандидатів
Сьогоднішній конкурс – реальна і міцна відповідь усім оракулам "зради". 240 з 270 кандидатів, які в результаті перевірки необхідних за процедурою документів були допущені до конкурсних змагань, сьогодні складають першу частину тестування на профпридатність, а 14 листопада ті, хто пройде його успішно, виконуватимуть другу частину – практичне завдання.
Ще кілька років тому ніхто й уявити собі не міг, що в Україні буде Вищий антикорупційний суд, а в часи, коли суддів призначали в "ручному режимі", такі перспективи – обирати суддів на відкритому конкурсі – розцінювалися взагалі як наукова фантастика за мотивами Рея Бредбері.
Але вже другий рік як ми створюємо цю реальність: усіх суддів обирають на конкурсній основі, а "старі" володарі мантій проходять обов’язкове – чого не було раніше – кваліфікаційне оцінювання.
Допускаю, що широкий загал не встиг побачити й усвідомити, як змінився суддівський корпус, але точно встигли правники. Те, що на конкурс до Вищого антикорупційного суду подалося навіть більше правників, ніж на конкурс до Верховного Суду у 2016-2017 роках (6 претендентів на місце проти 5), свідчить, як на мене, про довіру професійної спільноти до конкурсних процедур, до Комісії, що її проводить, і до судової реформи в цілому.
Трохи в тіні цієї історичної події залишається друге коло конкурсу до Верховного Суду, де ми обираємо суддів на 78 посад. Сюди також маємо конкурс 6 осіб на місце – більше, ніж на перший публічний конкурс, за результатами якого ми обрали 118 суддів Верховного Суду.
Судді нового Верховного Суду, вперше в історії нашої країни обрані в результаті відкритого конкурсу, рівно рік тому склали присягу і зараз працюють майже рік, розглядають тисячі справ і ухвалюють рішення, які багато в чому відрізняються від рішень попередників.
Спитайте про це в адвокатів і прокурорів, які вже встигли взяти участь у розгляді справ у новому Верховному Суді. Вони зможуть розказати, наприклад, про нову структуру рішень, яка допомагає зрозуміти логіку і правовий зміст ухваленого рішення, про те, як влучно Верховний Суд застосовує практику Європейського суду з прав людини.
Для мене в цьому контексті показовими є думки правників, відображені в дослідженнях програми USAID – у середньому 70% юристів позитивно оцінюють результати судової реформи, зокрема, 78% – конкурсний добір до Верховного Суду, 64% – факт створення Верховного Суду замість вищих спецсудів, 42% упевнені, що створення Антикорсуду буде сприяти боротьбі з корупцією.
До речі, серед громадян України, які не є юристами і сприймають роботу суддів через телевізор, також збільшується довіра до судів – уже 20% українців сказали, що довіряють судам у 2018 році. А це в чотири рази більше, ніж 2 роки тому.
Про технологію "пророцтва"
Розумію, що переважна більшість моїх співвітчизників, далека від юриспруденції, не може повною мірою дати компетентну оцінку змінам у судовій системі, оскільки особисто не бере участь у судових провадженнях.
Водночас дивуюся, коли окремі громадські організації задовго до закінчення подачі конкурсних заявок офіційно пророкують спершу відсутність великої кількості охочих взяти участь у конкурсі, потім брак "сильних" кандидатів до Антикорупційного суду.
З моральної точки зору нечесно, а з математичної – некоректно давати відповідь у задачі, умови якої ще не остаточно відомі.
У першому випадку – пророцтва, як ми бачили, не справдились. Це саме можна сказати і про нагнітання страхів про те, що в конкурсі беруть участь переважно "сірі" кандидати.
Пропоную у відповідь відслідкувати, скільки кандидатів та докторів юридичних наук подало документи для участі в конкурсі. Серед допущених до іспиту до Антикорупційного суду таких 69, з них 39 беруть участь як кандидати з науковим стажем.
До Верховного Суду таких осіб – 197. Усі ці дані містяться в досьє кандидатів, які оперативно були опубліковані на сайті Комісії.
Незрозуміло, чому потрібно ображати кандидатів ще до того, як вони складуть іспит, пройдуть психологічне тестування і нададуть у прямому ефірі відповіді на дискомфортні питання щодо свого майна під час співбесід?
Коли бачу такі "прогнози", мені здається, що певна сила змушує деяких людей не вірити в себе і власну державу та переносити свою невпевненість та недовіру – визнаю, нерідко обґрунтовану – на ті ділянки, де робота триває contra spem spero.
Про те, хто така Громадська рада міжнародних експертів і як її обирали
Отож хочу сказати, що Громадська рада міжнародних експертів (ГРМЕ) – а це шість фахівців найвищого класу з Данії, Великої Британії, Канади, Литви, Македонії – стає до роботи.
Це унікальний орган. Я не знаю жодної іншої країни у світі, де на обрання судді до такої важливої інституції, якою буде Вищий антикорупційний суд, впливають громадські експерти, та ще й іноземці.
ГРМЕ буде додатковим "фільтром" для виявлення недоброчесних кандидатів. Під час співбесід трьох із шести голосів членів ГРМЕ достатньо, щоб заблокувати проходження до Антикорсуду претендента, щодо якого вони матимуть обґрунтовані сумніви в доброчесності чи походженні його статків.
І, згідно з законом, ВККС не може подолати вето Громадської ради міжнародних експертів.
Дату співбесіди ми маємо оголосити через 30 днів після оприлюднення результатів письмових іспитів кандидатів, тобто, скоріше за все, в січні. Цього часу вистачить для того, щоб члени ГРМЕ вивчили матеріали щодо кандидатів в Антикорсуд.
Нагадаю, що ВККС публічно призначила склад ГРМЕ 6 листопада, хоча завершила спілкування з останнім кандидатом лише напередодні. До цього ми півтора місяця вивчали біографії 12-ти кандидатів, яких запропонували міжнародні організації, матеріали про них у зарубіжних джерелах, провели з кожним скайп-конференцію.
Це була справді нелегка місія – з 12 найкращих обрати 6 найкращих фахівців своєї справи – прокурорів, суддів, адвокатів із солідним досвідом викриття корупції на міжнародному рівні.
Наприклад, данець Флеммінг Крістіан Денкер до сьогодні був членом експертної місії ЄС з питань уникнення корупційних ризиків у Чорногорії, Албанії, Македонії, входив у групу GRECO.
81-річний британець суддя сер Ентоні Гупер головував у гучній справі щодо корупції президента Замбії, працював із департаментом з повернення викрадених активів Світового банку та Управління ООН з наркотиків і злочинності…
Подивіться на біографії, зважте на вік, репутацію та "послужний список" цих фахівців і потім скажіть: хтось справді вважає, що цих експертів можна ошукати, замилити їм очі, крадькома вивести за межі процедури?
І головне – навіщо це нам?
Про верховенство права в Україні
Судова влада, яка, за визначенням, змінюється вкрай повільно, вже отимала багато нового та прогресивного. Реформа рухається далі, причому в темпі, що дивує не тільки посвячених фахівців в Україні, а й наших зарубіжних партнерів.
З огляду на нові практики роботи Верховного Суду впродовж 11-ти місяців, що задають тон усій судовій системі, можна говорити про певну результативність змін.
Сподіваюся, що й Антикорупійний суд стане історією успіху. Перший крок уже зроблено.
Так, помилки на шляху можливі, але попереду реальні результати, за якими стоїть об’ємне і життєво необхідне для країни поняття "верховенство права".
І я бажаю успіхів кандидатам-правникам, які знайшли сили спробувати себе і зробити непростий і поважний крок у цьому напрямку.
Сергій Козьяков, голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів
Спеціально для УП
поважноий крок у цьому напрямку.поважноий крок у цьому напрямку.