Олексій Мінаков: Тимчасова слідча комісія щодо вбивства Гандзюк: піар на крові чи вимушена необхідність? Ключове питання в тому, наскільки ця комісія взагалі зможе реально допомогти в розслідуванні вбивства, враховуючи її склад та долю інших ТСК.

Вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк сколихнуло українське суспільство. Відповідно, політики і державні діячі не могли не відреагувати на цю резонансну подію.

Але слів співчуття та ввічливої стурбованості з боку високопосадовців недостатньо.

Суспільство очікує більшого – ефективного розслідування і реальних результатів від правоохоронних органів із покаранням усіх винних, включаючи замовника.

Допомогти у встановленні справедливості покликана новостворена Тимчасова слідча комісія (ТСК). Вимогу про її створення активісти висували ще 27 вересня під час акції "Ніч на Банковій", а в жовтні ініціативу про створення цієї комісії надіслали всім керівникам парламентських фракцій. Але лише 6 листопада, вже після вбивства Гандзюк, вдалося її створити.

Тому не можна стверджувати, що створення ТСК є спекуляцією на смерті чи політичним піаром на крові. Цей інструмент пропонували активісти ще до вбивства Катерини Гандзюк, коли вона була жива.

Однак ключове питання в тому, наскільки ця комісія взагалі зможе реально допомогти в розслідуванні вбивства, враховуючи її склад та долю інших ТСК.

Створення ТСК теоретично доречне, але на практиці є декілька важливих "але".  

Вбивство Гандзюк викликало суспільний резонанс. А завданням будь-якої ТСК є здійснення парламентського контролю над питаннями, які якраз становлять "суспільний інтерес".

Однак, і це дуже важливе уточнення, профільний закон про ТСК визнаний неконституційним ще в 2009 році, тож їхня діяльність регулюється недостатньо – статтями 85-86 регламенту Верховної Ради, а також статтею 89 Конституції України.

Необхідність втручання парламенту можна обґрунтувати ще й тим, що правоохоронні органи продемонстрували свою повну непрофесійність – починаючи від кваліфікації інциденту як хуліганство, продовжуючи помилковим затриманням невинної особи і закінчуючи неспроможністю знайти замовника вбивства Гандзюк. Це закономірно підірвало довіру до правоохоронних органів у цій справі.

Але чи зможе ТСК створити ефективний публічний контроль над розслідуванням, змушуючи правоохоронців працювати за законом і не саботувати справу? Це відкрите питання.

Більше того, додаткова увага до справи Гандзюк завдяки ТСК має свою ціну – суспільна увага відтепер фокусуватиметься не на МВС чи СБУ, а саме на ТСК, від якої будуть очікувати знахідок і відкриттів. Попри те, що ця ТСК не має жодних прав щодо втручання в розслідування.

Тобто ТСК робить послугу голові МВС Арсену Авакову та іншим відповідальним високопосадовцям, перебираючи увагу до себе.

Якими можуть бути практичні наслідки роботи ТСК?

Як показує досвід інших ТСК, процес роботи ТСК може тривати протягом декількох місяців. Ми почуємо і проміжні звіти, і зрештою комісія підготує висновки рекомендаційного характеру.

Наприклад, ТСК може запропонувати кадрові рішення щодо зміни керівництва херсонської поліції та прокуратури, які до сих пір залишаються на своїх посадах.

Для більшого розуміння, пропоную короткий огляд роботи деяких попередніх ТСК:

– ТСК із розслідування масових убивств 18-20 лютого 2014 року поклала відповідальність за розстріл людей на Майдані на злочинну організацію на чолі з Віктором Януковичем і направила відповідні матеріали до Генеральної прокуратури.

– ТСК із розслідування загибелі Олександра Музичка (Сашка Білого) радила тимчасово відсторонити голову МВС Арсена Авакова на період роботи ТСК, але цього не сталося. 

– ТСК із розслідування фактів загибелі громадян в Одесі, Маріуполі та в інших містах Донецької та Луганської областей направила листи до МВС з проханням залучити європейських експертів для експертизи тіл загиблих в Одесі 2 травня. Також ТСК просила прем’єр-міністра звернутися до генсека ООН щодо сприяння залученню відповідних європейських експертів.

– ТСК із розслідування обставин трагедії біля Іловайська відзначила в попередніх висновках, що до цих подій призвели помилкові кадрові призначення в силовому блоці, неадекватні дії міністра оборони Валерія Гелетея та начальника Генштабу Віктора Муженка, а також те, що президент не ввів воєнний стан.

– ТСК із розслідування порушень під час виборів мера в Кривому Розі рекомендувала парламенту призначити нові вибори, якнайшвидше замінити Центрвиборчком та покарати відповідальних за фальсифікації.

У результаті, Верховна Рада достроково припинила повноваження мера Юрія Вілкула і призначила позачергові вибори криворізького міського голови.

До чого можуть призвести баталії довкола складу Тимчасової слідчої комісії щодо вбивства Гандзюк?

Відповідно до парламентського регламенту, "кількісний склад тимчасової спеціальної комісії формується з урахуванням принципу пропорційного представництва депутатських фракцій (депутатських груп)".

Тобто більшість членів ТСК апріорі завжди буде від коаліції. Будь-яка ТСК заангажована.

Тому незрозумілими виглядали спекуляції опозиційних сил щодо контролю ТСК з боку влади, мовляв, "ручна комісія" – вибачте, але такі вже норми чинного регламенту.

Потрібно приймати профільний закон про діяльність ТСК, який би передбачав створення ТСК на інших, більш справедливих, умовах. А поки маємо те, що маємо.

Тож не дивно, що виникли труднощі з включенням до ТСК Мустафи Найєма як представника "Блоку Петра Порошенка", якого партія не хотіла делегувати. Формальна відмова – "конфлікт інтересів", ніби брат Мустафи Найєма був адвокатом Гандзюк.

Дійшло до того, що, як повідомив Олег Ляшко, протягом трьох годин на консультації голови парламенту з керівниками фракцій вирішували, включати Мустафу Найєма до складу ТСК чи не включати. Зрештою, Найєма все ж таки включили до складу комісії.

Але на Найємі суперечки щодо складу комісії не закінчилися. До складу комісії включили Антона Геращенка, "токсичність" якого є принципово неприйнятною для участі в роботі комісії.

Як повідомляється у фейсбук-групі "Хто замовив Катю Гандзюк?", він протягом слідства свідомо дезінформував суспільство.

І адвокат Катерини Гандзюк – Євгенія Закревська – вже заявила, що це знущання й образа пам’яті Гандзюк, тому "особисто зробить усе, щоб ТСК в такому складі не отримала ніякої інформації про розслідування".

Отже, у чинному складі ТСК не має підтримки активістів, а тому ця комісія приречена на відсутність довіри з боку суспільства.

Олексій Мінаков, спеціально для УП