Українська правда

КОЛОНКИ

Мар’яна П’єцух: Чому померла Катя, або Ціна громадського активізму в Україні
04.11.2018 19:01
Куди далі? Скотч на рот і заблокувати самостійно Фейсбук, куди Катерина постійно писала прямо і гостро? А якщо це не варіант, то що – писати заповіт?

Я виключила у неділю на кілька годин телефон, щоб спокійно поспілкуватися з мешканцями будинку, за тридцять метрів від якого будували незаконно автозаправку. Їхня боротьба обійшлися незаконним рішенням суду про арешт їх квартир.


Уявляєте, у вас під вікнами будують автозаправку. Ви, читаючи закони, розумієте, що київська влада незаконно дала дозволи, тому починаєте судитися, бо не хочете мати таку загрозу під будинком. А потім вам підкидають під двері повідомлення, що ваша квартира арештована, бо ви своїм судовим позовом нанесли збитки компанії, яка незаконно будує заправку. 


Так арештували квартири чотирьох активних мешканців. Я можу лише уявити, що вони пережили, коли постфактум дізналися в суді, що це не фейк. Що Святошинський районний суд арештовує їх квартири, при тому, що вони мешканці Дарницького району, де і будується ця горе-заправка.


А потім я увімкнула телефон і побачила новину про смерть Катерини  Гандзюк. І відняло мову. 


Виходить, що втрата квартири як ціна за активізм в Україні – це "Дякую, що взяли квартирами? Дякую, що не вбили?"


І куди далі? Скотч на рот і заблокувати самостійно Фейсбук, куди Катерина постійно писала прямо і гостро? А якщо це не варіант, то що – писати заповіт?


А який ще вихід, якщо через безкарність злочинцям не страшно бити, вбивати, калічити, палити авто, арештовувати квартири тих, хто не мовчить?


Бо з понад п’ятдесяти нападів на громадських активістів не встановлено жодного замовника? І це слова емоційні слова активістів, це вже заява самого генпрокурора.


Бо живеш в неправовій державі, де слідчі, поліція, прокуратура грає дурня і роблять вигляд, що нічого не знає про замовника, бо підозрюваний в організації вбивства мовчить? А потім ріже собі вени? Як зручно все зациклити на одній людині.


Де відверто "топлять" справу, арештовуючи "лівих" людей. При цьому, критикуючи журналістів, що вони, показуючи помилки слідства, лізуть не в свою справу?  


Де в неефективному слідстві звинувачують самих потерпілих, бо вони критикують слідство і "тотально ненавидять владу"?


Де двічі переносять без адекватних пояснень  обіцяні координаційні наради силовиків в Одесі. Переносять, бо Олег Михайлик вижив після клінічної смерті і куля не потрапила в серце, а застрягла в легені? Яку він тепер боїться діставати в Україні, бо можуть підмінити під вигідну слідству версію замаху?   


Так, можна знову нарікати на недовіру до слідства в Україні, що це накручування ситуації, що ту кулю ніхто не збирається підміняти, АЛЕ понад 50 нападів і ЖОДНОГО замовника – це хіба привід для довіри?  


Дуже зручно казати, що активістів б’ють і вбивають в рамках "реалізації чергового плану  дестабілізації України з метою організації обурення і ненависті до своєї держави".


Мовляв, придумали в Кремлі такий план – бити і вбивати найбільш активних, щоб вони, підозрюючи у цьому українську владу, збурювали черговий "майдан".  


Так прапор в руки! Знайдіть бодай одного замовника і доведіть, що він рука Кремля, яка хоче заявами та діями українських активістів повалити нинішню владу.


Але не названо замовника ні з російського боку, ні з боку українського криміналітету, зав’язаного з місцевими політичними елітами.


Відсутність хоча би одного замовника з понад півсотні нападів вказує не на помилки слідства та непрофесійність правоохоронної системи. Бодай би знайти одного замовника з півсотні, тобто добитися двох відсотків позитивної статистики навіть непрофесіонали спроможні.


Це вказує на інше – на чітке прикриття бандитів і на те, що якщо взявся за громадський активізм – то або будь готовий до всього… або не берись. "Чудова" перспектива, точніше вже реальність у державі, яку чомусь вперто на верхах досі називають демократичною.


Мар’яна П’єцух, Центр інформації про права людини, для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"