Українська правда

КОЛОНКИ

Андрій Солодько: Внутрішньо переміщені особи: інтегрувати не можна покинути
03.11.2018 09:00
Інтеграція відбувається на рівні конкретної людини в конкретній громаді. Не національними законами, а у співпраці з місцевою владою, громадянським суспільством та просто мешканцями.

Минуло вже чотири роки від першої хвилі вимушених переселенців. Але проблему досі не вирішено.


Тільки близько половини внутрішньо переміщених осіб вважають себе інтегрованими в приймаючі громади, повідомляє Міжнародна організація з міграції.


За даними тієї ж МОМ, частка переселенців, які працюють, – 48%. Це все ще нижче за частку працюючих серед населення України (56%) та відчутно нижче за частку ВПО, які працювали до переїзду, – 64%.


У сфері житла переселенці і решта населення – у дуже різних умовах. Адже 94,6% населення України мають житло у власності. Серез ВПО таких тільки 12%.


Тому ми в аналітичному центрі CEDOS говоримо: працювати над інтеграцією ВПО все ще потрібно.


Інтеграція – це коли ті, хто переїхали, живуть так само, як ті, хто давно нікуди не переїздив. Вільно володіють місцевою мовою, мають у середньому такий самий рівень зарплати, як місцеві.


Але це не все. Мігранти, які інтегрувалися, з такою самою імовірністю знаходять роботу, як місцеві.


Вони отримують ту саму соціальну допомогу, так само, як місцеві, мають житло у власності або орендують його на тих самих умовах, так само взаємодіють із сусідами та беруть участь у місцевих виборах.


У країнах, де міграцію досліджують, дізналися: повна інтеграція займає від п'яти до десяти років. Тож навіть теоретично не дивно, що працювати над інтеграцією через чотири роки після першої хвилі мігрантів потрібно.


Казати, що ВПО мають самі себе інтегрувати, неправильно. І мігранти, і місцеві мають робити кроки назустріч одне одному.


Інтеграція відбувається на рівні конкретної людини в конкретній громаді. Не національними законами, а у співпраці з місцевою владою, громадянським суспільством та просто мешканцями.


Три чверті ВПО проживають у містах, тож ідеться саме про міські владу та спільноти.


Що конкретно треба покращити в українських містах, щоб інтеграція відбулася?


По-перше, змінювати соціальну інфраструктуру. Тобто створити в містах можливості для перекваліфікації дорослих. Забезпечити пільги для ВПО на навчання для дорослих.


Хороша практика – створити робочі місця спеціально для мігрантів. Можна ще сприяти підвищенню середньої зарплати, щоб переселенці могли орендувати житло. Треба також давати ВПО можливість першочергового отримання житла.


Окремо варто покращити інфраструктуру для дітей. Забезпечити доступ дітей-ВПО до дошкільної та середньої освіти. Фінансувати харчування для дітей-ВПО в навчальних закладах.


Також треба попрацювати над медичним забезпеченням. Більше людей – більше лікарів, навіть якщо ВПО "не прописані". Потрібно виділити місцевий бюджет або національну субвенцію, щоб забезпечити декретовані групи ліками та платити за медицину для ВПО на диспансерному обліку.


І ще треба робити культурні заходи, однаково цікаві всім жителям, незалежно від нещодавнього переїзду.


Друга група чинників – це спроможність міської влади. Щоб влада працювала для інтеграції, потрібно створити місцеві політики інтеграції ВПО. Потім відкрито звітувати про їхнє виконання, перевіряючи якість вимірюваними показниками.


Не обійтися без публічної позиції влади щодо ВПО. І ще треба впроваджувати організаційні зміни, щоб ВПО фактично могли отримати послуги.


Міжнародний досвід показує: без третьої групи чинників інтеграції не буває. Тобто без залучення переселенців до управління.


Потрібно створити та підтримувати постійний консультативний орган, який включає представництво муніципалітету, організації переселенців, інші громадські організації, донорів та бізнес.


Також працює інформування ВПО про можливості в місті. Необхідно наймати ВПО на роботу в органи влади і нарешті дати ВПО право голосу на місцевих виборах.


Інтеграцію в містах можуть забезпечити установи: освітні заклади, управління соціального захисту тощо. Їхні правила, структура, знання та навички працівників – все це впливає на можливість для ВПО інтегруватися.


Та приймаюча громада – це не тільки установи. Це також місцеві жителі та громадянське суспільство.


Ви всі, хто читає цей текст, – ви також маєте можливість зробити крок назустріч.


Андрій Солодько, міграційний експерт Аналітичного центру CEDOS


Спеціально для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"