Українська правда

КОЛОНКИ

Олександр Данилюк: Танці з бубнами навколо податку на виведений капітал
06.10.2018 13:00
Голова профільного комітету та нове керівництво Мінфіну зійшлися на спільній позиції, що єдиною перепоною для введення цього нового механізму оподаткування є Олександр Данилюк.

"А вы, друзья, как ни садитесь, все в музыканты не годитесь..."


За останні дні мені зателефонували декілька друзів та поділилися інформацією про засідання комітету Верховної Ради з податкової та митної політики, яке відбулося у вівторок, 2 жовтня.


На комітеті обговорювалося питання запровадження нової моделі оподаткування прибутку – податку на виведений капітал (ПнВК).


Присутні, серед них глава комітету та нове керівництво Мінфіну, зійшлися на спільній позиції, що єдиною перепоною для введення цього нового механізму оподаткування є Олександр Данилюк.


Саме так!


Виявляється, проблема не в державному бюджеті, який ледве вмістив політичний набір побажань і не залишив місця для запровадження ПнВК, а в тому, що я смикаю за ниточки та маніпулюю Міжнародним валютним фондом, щоб не дати запровадити ПнВК і заблокувати розвиток економіки України.


Звичайно, чим простіше пояснення, тим воно привабливіше, але навряд такі пояснення задовольнять тих, хто хоче розібратися з тим, що відбувається навколо ПнВК.


ПнВК дозволяє не оподатковувати прибуток підприємств до моменту його розподілу між власниками (виведення з бізнесу – звідси й назва моделі).


Це має стимулювати реінвестиції в розвиток бізнесу, зменшувати витрати на ведення обліку та обмежувати можливості Державної фіскальної служби безпідставно тиснути на бізнес.


Цю модель підтримує більшість українського бізнесу, крім тих, у кого за різними обставинами акумульовані збитки, за рахунок яких з’являється право зменшувати суми майбутніх прибутків, а значить і суми податку на прибуток за чинною моделлю.


Іноземний бізнес цю модель сприймає з меншим ентузіазмом, тому що для більшості цих компаній зміняться правила оподаткування операцій з материнськими компаніями та інших іноземних операцій – не завжди у вигідний для них бік.


Державна фіскальна служба, зрозуміло, модель ПнВК не підтримує, бо вона обмежує механізм "впливу" на бізнес та вимагає розробки нових механізмів адміністрування.


Крім того, притаманний Мінфіну консервативний підхід не сприяє підтримці ініціатив, які несуть фіскальні ризики, а досвід інших країн, що замінили податок на прибуток ПнВК, показує, що протягом перших декількох років спостерігається провал у доходах бюджету.


Попри відсутність одностайної позиції серед бізнесу, я як міністр фінансів у минулому році прийняв принципове рішення підтримати запровадження такої моделі.


Не останнім аргументом була можливість добитися скорочення штату та функцій силових органів, а також сприяти детінізації економіки, особливо в сегменті малого та середнього бізнесу.


Я доручив доопрацювати законопроект по ПнВК та забезпечити умови для його впровадження, а саме – передбачити фінансові компенсатори у вигляді скорочення державних видатків, які я публічно озвучив.


Департаментам Мінфіну було також дано доручення готувати бюджетну резолюцію та бюджет з урахуванням запровадження ПнВК.


Розберемося, де б ми мали зараз бути для того, щоб запровадити ПнВК з наступного року. Для цього мало відбутися одно з двох:


Або


1. Розроблена бюджетна декларація та поданий до Ради проект бюджету на 2019 рік мали передбачати в собі запровадження ПнВК та відповідні компенсатори у вигляді зменшення видатків.


При цьому разом із проектом бюджету мав бути внесений законопроект про впровадження ПнВК, який Мінфін розробив ще на початку року.


Або


2. Внесений проект бюджету та бюджетна резолюція хоч і не передбачають введення ПнВК, але мають закладений певний люфт у видатках для передбачення компенсаторів у разі включення ПнВК між першим та другим читанням розгляду бюджету.


Першого не відбулося.


Дохідна частина бюджету передбачає збільшення надходжень від сплати податку на прибуток на більш, ніж 10 мільярдів гривень. Хоча мала б відображати суттєве зменшення.


Це зрозуміло, бо вся ідея в тому, що несплачені до бюджету гроші і мають бути джерелом для реінвестування.


Ті, хто говорить, що рівень надходжень збережеться, самі собі суперечать – бо тоді сенс у цій моделі значно зменшується. Ця логіка, як зазначено вище, працює принаймні для перших декількох років після запровадження ПнВК.


Скорочення видатків також не передбачено. Аргументи Мінфіну, що бюджет готується тільки на чинній законодавчій базі, а значить без прийнятого закону про ПнВК включати його в бюджет не дозволяється – маніпулювання через безвихідь.


Дивіться бюджетну резолюцію та бюджет, підготовлені в минулому та позаминулому роках – там включено ініціативи, які ще не були прийняті законодавчо, але визначені урядом як важливі та подані разом із бюджетом до парламенту.


Другого також не відбулося.


Навпаки, уряд та президент включили до бюджету свої пріоритети, деякі з яких популістичні та точно не сприятимуть зростанню економіки.


Також уряду знадобилося компенсувати прорахунки з Пенсійним фондом та платити за попередній популізм і за майбутні вибори.


Зрозуміло, що з такими цілями очікувати скорочення видатків марно. Більше того, з цими видатками в проекті бюджету вже досягнуто верхньої дозволеної межі дефіциту.


На початку року я запропонував такі пріоритетні компенсатори для впровадження ПнВК: скорочення штатної чисельності та відповідного фінансування прокуратури та СБУ (зокрема за рахунок департаменту "К"), ліквідація податкової міліції.


Логіка скорочення силового блоку очевидна – запровадження ПнВК надасть вагомого ефекту тільки, якщо силовики не зможуть продовжувати тиснути на бізнес.


Дивимося на проект бюджету, що поданий до Верховної Ради:


Прокуратура – видатки залишилися на рівні минулого року, незважаючи на законодавчі зобов’язання скоротити штатну чисельність, а також на те, що у 2019 році передбачено початок роботи Державного бюро розслідувань, яке має перебрати на себе значні функції ГПУ. Проект бюджету передбачає на фінансування ДБР у 2019 році 1,1 мільярда гривень.  


СБУ +1,2 мільярда гривень у порівнянні з 2018 роком.


Ліквідації Податкової міліції не передбачено.


Крім того, Пенсійний фонд + 27 мільярдів гривень у порівнянні з 2018 роком. І так далі...


Про що думали, коли закладали це в бюджет? Звичайно, за таких обставин для запровадження ПнВК необхідно шукати інші компенсатори.


Варіантів небагато, вони є дуже непопулярними і, за інших обставин, неприйнятними.


Наприклад, це може бути перегляд параметрів фінансової децентралізації, скорочення видатків розвитку, збільшення ставок або запровадження нових непрямих податків (збільшення податкового навантаження я категорично не підтримую).


Парламент, уряд та президент стали заручниками своїх непродуманих обіцянок: одним пообіцяли ПнВК, іншим вищі зарплати та соціальні видатки – а доходів від цього більше не стало.


Типовий цугцванг.


Залишається танцювати з бубнами та створювати шумну ілюзію дій та шукати ворогів.


Серед ворогів у першу чергу вказують на МВФ. Я не є адвокатом МВФ і не хочу коментувати різноманітні звинувачення на адресу фонду.


Хочу наголосити тільки на одному – не варто придумувати конспірологічні теорії. МВФ цікавить тільки збалансований бюджет, і все.


Зміна моделей оподаткування, зокрема запровадження ПнВК, є внутрішньою справою України. МВФ підтримає ПнВК, якщо бюджет буде реалістично збалансований.


Насправді збалансованість бюджету потрібна насамперед Україні – бо розбалансування призведе, серед іншого, до ризику невиконання державою своїх зобов’язань та неконтрольованого зростання дефіциту, який доведеться фінансувати за рахунок додаткових запозичень, тобто збільшення боргового навантаження.


Важливо розуміти, що скорочення видатків – це політичне, а не технічне рішення. Параметри внесеного проекту бюджету говорять про те, що рішення прийнято свідомо не на користь запровадження ПнВК.


Ситуацію можливо виправити. Зараз проект бюджету перебуває у сфері контролю уряду та парламенту, які можуть внести необхідні зміни.


Тим більше, що бізнес готовий до компромісів і запропонував заходи, спрямовані на зменшення суми втрати доходів бюджету, зокрема готовність на початковому етапі сплачувати податки на рівні 50% попереднього року.


Визначайтеся: або ви до "розумних", або до "красивих". Сумісництво карається Бюджетним кодексом…


Олександр Данилюк, міністр фінансів України 2016-2018 років


Спеціально для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"