Українська правда

КОЛОНКИ

Ярослав Жукровський: 10 помилок Мін’юсту під час звільнення керівника львівської юстиції
09.03.2018 12:00
Інструкція про те, як цинічно позбуватися диваків не з системи, які стали незручними, бо ніколи нікому не возили хабарів, завжди мали власну думку та державницьку позицію.

Моє звільнення з посади начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області й досі викликає більше запитань, аніж відповідей.


Воно як за формою, так і за змістом є некоректним і незрозумілим.


Отже, у переддень новорічних свят, 28 грудня 2017 року, державний секретар Міністерства юстиції Олена Косолапова підписала щодо мене наказ "Про накладення дисциплінарного стягнення" № 5097/к та звільнення з 29 грудня 2017 року за перевищення службових повноважень.


Матеріали про звільнення – тут. Сам наказ урочисто привезли троє представників міністерства.


Мені вдалося нарахувати щонайменше 10 юридичних помилок, яких припустився апарат Міністерства юстиції під час мого звільнення:


1. Відкриття дисциплінарного провадження відбулося на підставі анонімного звернення.


Звернення, яке надійшло до Міністерства юстиції, оформлене без дотримання вимог статті 5 закону України "Про звернення громадян", оскільки в ньому, для прикладу, не зазначено місце проживання заявника.


Це звернення необхідно було визнати анонімним та повернути громадянину як таке, що не підлягало розгляду. Зрештою, так завжди роблять чиновники, неухильно дотримуючись букви закону.


2. Прийняття висновку дисциплінарної комісії стосовно нечинної редакції нормативного акту.


Мін’юст вважає, що виданням наказу "Про деякі питання роботи з Державними реєстрами посадовими особами ГТУЮ у Львівській області" від 3 травня 2017 року мною перевищено службові повноваження.


Предметом оцінки і висновку комісії був, зокрема, перший пункт цього наказу, який у липні 2017-го на підставі іншого наказу викладено в новій редакції. Цілком очевидно і не для юриста, що первинна редакція втратила чинність, тобто вона не діє.


3. Наявність фактів незаконного пошуку підлеглими інформації в державних реєстрах.


Передумовою для видання розпорядчого акту були службові записки працівників двох відділів управління державної реєстрації ГТУЮ у Львівській області, у яких вони наводять факти отримання незаконних вказівок про здійснення моніторингу реєстраційних дій реєстраторів та нотаріусів, а також отримання незаконних вказівок про змушування до написання від невідомих громадян фейкових скарг у сфері державної реєстрації – банально для підвищення показників роботи.


Як би ви на це відреагували?


Я безпосередньо повідомив вищий орган, вніс подання про звільнення відповідного посадовця, ухвалив жорстке управлінське рішення і взяв на себе персональну відповідальність за кожне входження до реєстру, а згодом і звернувся до правоохоронних органів.


А що зробило міністерство? Вирішило покарати мене за ухвалення відповідного наказу, звільнивши із займаної посади.


4. Непропорційне застосування дисциплінарного стягнення.


Винятковий вид дисциплінарного стягнення – звільнення, окрім зауваження, догани чи неповної службової, може застосовуватись у випадках наявності умислу, настання шкідливих наслідків, зрештою, і в ситуаціях очевидних зловживань, порушення присяги чи етики державного службовця.


А які шкідливі наслідки настали від встановлення обов’язку письмового обґрунтування чи інформування вищого керівництва про входження до державних реєстрів?


Навпаки – саме таке рішення ліквідувало потенційну корупційну складову для "доїння" державних реєстраторів та нотаріусів.


5. Підписання наказу про звільнення без дотримання 10-денного строку від ухвалення рішення дисциплінарною комісією.


Дисциплінарна комісія ухвалила висновок 15 грудня 2017 року, а державний секретар 28 грудня 2017-го підписав наказ про звільнення.


Як зазначено в частині 11 статті 69 закону України "Про державну службу", суб’єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов’язаний ухвалити рішення на підставі пропозиції комісії або подання дисциплінарної комісії.


Отже, як не крути, але 15 додати 10 – ну ніяк не вийде 28.


6. Пропуск шестимісячного строку застосування дисциплінарного стягнення.


Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку (частина 5 статті 74 закону України "Про державну службу").


Текст відповідного наказу публічно обговорювався 22 червня 2017 року на засіданні колегії Міністерства юстиції України.


Відповідно строк притягнення до дисциплінарної відповідальності закінчувався 22 грудня, а сам наказ чомусь видано аж 28 грудня.


Тож як можна було взагалі підписати такий наказ, не врахувавши відповідні строки, залишається не зрозумілим.


7. Помилковий висновок про зміну підпорядкування через запровадження особливого порядку роботи.


Забезпечення особливого порядку роботи структурних підрозділів, посадових осіб управління і виконання невідкладних письмових доручень з функціонування оперативного антирейдерського штабу теж розуміється як перевищення службових повноважень.


Міністерські чиновники вважають, що першочерговою у виконанні повноважень має бути аморфна бюрократична вертикаль, а створення в межах структури "групи швидкого реагування" на факти рейдерства – це очевидне перевищення повноважень.


8. Неправильне розуміння поняття "використання даних" як виключно "заборони" для доступу до державних реєстрів.


Дисциплінарна комісія, розглядаючи нечинну норму нормативного акту, у якій визначається процедура "використання даних", однозначно сприймає і кваліфікує її як "заборону" входження в реєстр.


Навіть елементарний філологічний аналіз понять "використання даних реєстру" і "заборона входження в реєстр" вказує, що вони різні за змістом.


9. Видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення в період тимчасової непрацездатності.


Відповідно до частини 3 статті 40 КЗпП України, звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності не допускається.


Але для Мін’юсту й факт тимчасової непрацездатності для видання такого наказу про звільнення не мав жодного значення.


10. Невиплата розрахункових коштів у день звільнення.


Строки розрахунку під час звільнення визначено статтею 116 КЗпП України. Із працівником, якого звільнили, мають повністю розрахуватися в день його звільнення.


Фактичне отримання належних розрахункових коштів відбулося через два тижні після дати звільнення.


Отже, станом на сьогодні триває судовий процес про визнання наказу про моє звільнення необґрунтованим та незаконним.


Ця "інструкція" насправді буде корисною як для самого міністерства, так і для його підлеглих, яких може бути просто звільнено – без жодних юридичних підстав за нібито "перевищення службових повноважень".


Виключно за те, що вони мають свою позицію.


Як таке міністерство може відстоювати справедливість, якщо й саме допускає ухвалення несправедливих і незаконних рішень?


Ярослав Жукровський, екс-начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області (2015-2018 роки), спеціально для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"