| КОЛОНКИ |
У лютому 2017 року Кабмін зареєстрував у парламенті законопроект Мін’юсту про реєстрацію актів цивільного стану. Відтоді проект не рухається. А просувати його має міністр юстиції.Однією з причин, що зумовили Революцію Гідності в Україні, були численні намагання режиму Віктора Януковича узурпувати владу.
Президент-утікач та його оточення дозволяли собі багато: то глава держави наділяв себе не передбаченими Конституцією повноваженнями, то його команда вирішила забрати в органів місцевого самоврядування більшість повноважень та передати їх до центральних органів влади. Наприклад, реєстрація бізнесу, нерухомості тощо.
Саме тому в постмайданний період актуальності набув процес децентралізації повноважень, тобто їх передачі з центру на місця, особливо у сфері надання адміністративних послуг.
Наразі органам місцевого самоврядування вже передано такі повноваження, як реєстрація бізнесу, нерухомості, місця проживання. Відповідно, і кошти за ці послуги надходять до місцевих бюджетів, а якість послуг є відповідальністю громад.
На черзі – децентралізація послуг з видачі паспортних документів, посвідчення водія, реєстрації транспортних засобів. Та, звичайно, таких популярних послуг, як реєстрація шлюбу, розлучення, смерті, а також реєстрація народження дитини (тобто акти цивільного стану).
Якщо перші три групи послуг влада поки категорично не налаштована передавати до відання місцевого самоврядування, то щодо послуг з реєстрації актів цивільного стану вже ніби з’явився промінь надії. Так, ще в лютому 2017 року Кабмін зареєстрував у парламенті розроблений Мін’юстом проект закону про реєстрацію актів цивільного стану.
Законопроект передбачає передання більшості повноважень у сфері реєстрації актів цивільного стану від органів Мін’юсту (РАЦС) до виконкомів місцевих рад. Зокрема, у містах обласного значення та в райцентрах.
Адже парадокс полягає в тому, що сьогодні сфера РАЦС у сільських громадах – це традиційно відповідальність органів місцевого самоврядування. А от у містах і селищах (райцентрах) – це відповідальність цілого Міністерства юстиції.
Однак з лютого 2017 року прогрес із законопроектом на цьому зупинився. Уже зареєстрований, він застряг у Верховній Раді та не рухається далі. Хоча його вже давно можна було б ухвалити принаймні у першому читанні.
Виникає запитання: то хто ж блокує його розгляд та хто повинен прискорити процес? Запитання залишається відкритим, хоча для нас очевидно, що урядовий законопроект повинен просувати сам уряд (у цьому разі – міністр юстиції).
Через зволікання з ухваленням цього закону громадяни й надалі вистоюють черги в приміщеннях РАЦС, де часто ремонт не проводився ще з радянських часів, а послуги надаються протягом обмежених годин прийому.
Проте основна проблема навіть не в приміщеннях, а в тому, що ці послуги без децентралізації майже неможливо надавати у великих містах через центри надання адмінпослуг (ЦНАП) на основі моделі життєвих ситуацій (пакет послуг при народженні дитини тощо) та з відповідним комплексним підходом.
Тому сьогодні навіть у ЦНАП найпрогресивніших міст уже можна зареєструвати місце проживання дитини, замовити державну допомогу, але перед цим треба окремо відвідувати РАЦС.
Що дає ухвалення закону?
Законопроект дозволив би всюди наблизити послуги з реєстрації актів цивільного стану до громадян та зробити їх зручнішими. Так, кожен міг би отримати ці послуги у виконкомі місцевої ради. А якщо в місті чи селі/селищі є належний центр надання адмінпослуг – то саме там.
У ЦНАП забезпечуються гнучкі й широкі години прийому, електронна черга, пристосоване приміщення тощо. Уряду треба прагнути, щоб весь комплекс адміністративних послуг надавався лише через ЦНАП.
Таким чином, особа зможе швидко та зручно замовити широкий пакет різних послуг в одному "прозорому офісі". А про якість самих ЦНАП обов’язково має дбати місцева влада.
До речі, те, що послуги РАЦС повинні надаватися через ЦНАП, підтверджено і свіжим рішенням уряду від 11 жовтня 2017 року щодо розширення переліку адмінпослуг центральних органів виконавчої влади, які громадяни України можуть отримати у ЦНАП (зокрема, з реєстрації актів цивільного стану).
Але децентралізація цих повноважень усім органам місцевого самоврядування на рівні закону значно полегшила та прискорила б цей процес. Адже практика показала, що вищезазначений перелік не забезпечує обов’язкову та швидку передачу послуг до центрів.
Що треба виправити в законопроекті?
Хоча зареєстрований законопроект містить позитивні новації, є й низка недоліків, яка потребує доопрацювання (можливо, вже перед другим читанням). Зокрема, це такі проблемні аспекти:
– Децентралізація передбачається лише часткова та є розтягнутою в часі (на 5 років). Так, за територіальними органами юстиції мають лишитися повноваження щодо: внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання; проведення державної реєстрації актів цивільного стану в містах обласного значення внаслідок утворення відділів державної реєстрації актів цивільного стану.
Органам місцевого самоврядування необхідно передати всі повноваження. Не розтягуючи цей процес на 5 років, а якомога швидше. Наприклад, протягом одного року. Якщо самоврядування впоралося з реєстрацією нерухомості та бізнесу, то не існує жодних причин не довіряти у значно простішій сфері.
– Специфіковано назву посадової особи, що надаватиме ці адмінпослуги (державний реєстратор) та встановлено вимоги щодо юридичної освіти для таких осіб. Наразі ж для здійснення цих повноважень у селах і селищах, де це дозволено законодавством, місцеві ради самостійно визначають посадову особу. Наприклад, це секретарі місцевих рад, спеціалісти, старости.
При цьому більшість посадових осіб, що працюють зі сферою РАЦС у селах та селищах, не мають юридичної освіти. І особливих нарікань на їх роботу немає. Запропонований законопроектом підхід не надасть їм можливості гнучко та ефективно виконувати ці повноваження без зайвих організаційних перешкод;
– Деякі запропоновані законопроектом розміри адміністративного збору є завищеними. Зокрема, за реєстрацію шлюбу в скорочені строки. Адміністративний збір має покривати витрати щодо здійснення всіх необхідних дій для належного надання адміністративної послуги, а не бути засобом заробляння грошей на громадянах. Тому такі збори варто зменшити.
Отже, уряду та парламентській більшості необхідно якомога швидше ухвалити цей законопроект у першому читанні. Надалі його треба доопрацювати до другого читання із залученням асоціацій місцевого самоврядування.
Таким чином, процес децентралізації адміністративних послуг ще на крок наблизиться до завершення. А громадяни матимуть змогу реєструвати акти цивільного стану швидко та зручно.
Євген Школьний, Центр політико-правових реформ, спеціально для УП