Українська правда

КОЛОНКИ

Тетяна Сліпачук: Коли ДБР отримає керівників і розпочне працювати?
13.03.2017 10:09
Для вчасного обрання очільників ДБР важливо не так хвилюватися про дипломи двох членів Конкурсної комісії, як невідкладно вносити зміни до закону про ДБР.

Цілком природно, що з наближенням фінальних стадій конкурсного відбору керівників Державного бюро розслідувань стрімко зростає увага до всіх деталей формування нового правоохоронного органу.


Так само закономірно й те, що ця увагу є різною за характером – від конструктивних коментарів і пропозицій до відвертих політизованих інсинуацій. На жаль, працюючи в Конкурсній комісії з обрання керівництва ДБР, часто доводиться зіштовхуватися саме з другим підходом.


Як члена Комісії мене неодноразово запрошували на телебачення або в друковані ЗМІ з проханням прокоментувати хід створення ДБР. Щоправда, часом із тривалих інтерв'ю та розлогих коментарів до широкої аудиторії доходять лише окремі фрази, трансляція яких без контексту створює в суспільстві хибні уявлення про реальність навколо формування ДБР.


Власне, маніпулятивний формат подачі одного з таких інтерв'ю і спонукав більш детально і комплексно поінформувати громадськість про перебіг конкурсного відбору в ДБР.


Вочевидь, розпочати доречно з проблеми, котра викликала чималий інформаційний резонанс та активність навколо теми ДБР – з можливої невідповідності двох членів Конкурсної комісії вимогам законодавства.


На думку окремих активістів і політиків, цей факт в подальшому можуть використати як привід для скасування рішень Комісії в судовому порядку. Однак насправді це малоймовірно, адже для подібного прецеденту сьогодні немає юридичних підстав.


Згідно з нормами чинного законодавства, Конкурсна комісія має чітко визначені критерії повноважності, зокрема й кількісні.


Законом про ДБР передбачено, що Комісія є повноважною, якщо в її складі є принаймні 6 із 9 членів, обраних згідно з вимогами законодавства. Тож наразі, навіть якщо виходити із можливої невідповідності двох членів Конкурсної комісії вимогам законодавства, Комісія працює в правовому полі, а всі її рішення є легітимними, оскільки прийняті як мінімум 5 членами Комісії, щодо яких не має застережень щодо невідповідності, тобто які відповідають профільному закону про ДБР і Регламенту.


Щодо можливості оскарження рішень Комісії, то, якщо опустити питання невизначеності статусу Комісії як такої, то, як бачимо, рішення Комісії можуть бути оскаржені в суді по суті,і, відповідно, в разі наявності законних підстав – відмінені.


На жаль, вищезазначене питання надто політизується, що постійно дискредитує процес конкурсного відбору.


Натомість для вчасного обрання очільників ДБР та продовження конкурсного відбору важливо не так хвилюватися про дипломи двох членів Конкурсної комісії, як невідкладно вносити зміни до закону про ДБР. Про це неодноразово наголошували і члени Комісії, і самі конкурсанти, які розуміються на проблемах створення та запуску роботи ДБР на підставі закону зі значними недоліками та недолугостями.


Якщо слідувати нормам чинної редакції відповідного закону – статті 11 та 13 – діюча Конкурсна комісія зобов'язана обирати не тільки директора ДБР та двох його заступників, а й керівників усіх підрозділів центрального апарату Держбюро та керівників його територіальних управлінь, а також повністю штат підрозділів внутрішнього контролю. Це може скласти сотню чи навіть більше осіб.


І кожного з них треба відбирати за тією ж довготривалою процедурою, що й керівну трійку ДБР.


Тому, щоб не формувати штат нового органу роками, слід оперативно відкоригувати закон.


Наприклад, законом України про НАБУ (орган, який навіть не має регіональних управлінь тощо) для таких цілей передбачено проведення внутрішніх конкурсів. Конкурсні комісії для цього створює директор НАБУ, кваліфікаційні вимоги до працівників також встановлює він.


Натомість у законі про ДБР все це лягає на одну Конкурсну комісію. А критерії відбору начальників територіальних управлінь та керівників підрозділів центрального апарату взагалі не прописані.


Понад те, нещодавно ухвалений парламентом законопроект №5395, яким вносилися зміни до базового закону, жодним чином не вирішив цю проблему.


Крім зазначених коректив, повноцінний запуск ДБР вимагає також внесення змін до закону "Про оперативно-розшукову діяльність". Зокрема, мова йде про розширення кола суб'єктів оперативно-розшукової діяльності та права на зняття інформації з телекомунікаційних мереж. Своєю чергою, це потребує і змін до Кримінального процесуального кодексу.


Також не варто забувати й про ті нововведення, які дозволять ДБР більш ефективно виконувати свою роботу – зокрема, спрощення процедури затримання і притягнення до відповідальності народних депутатів тощо.


В контексті існуючих проблем одним з найважливіших питань є термін початку роботи ДБР. Тут є два аспекти.


1. Обрання директора Держбюро та його заступників.


На даний момент в ході попередніх етапів конкурсу Комісія відібрала 19 кандидатів, які нині майже пройшли спеціальну перевірку згідно із законом "Про запобігання корупції" та законом "Про очищення влади". Останнім рубежем на цьому шляху є перевірка з боку Державної фіскальної служби, котру майже за місяць часу пройшли тільки два кандидати.


Цей процес розпочався ще в кінці грудня минулого року. І хоч формально відведений на нього час (60 діб) ще не сплив, відсутність остаточних результатів формально заважає Комісії рухатись далі. Якщо ж не враховувати ДФС, то відомо, що всі претенденти на керівні посади в ДБР успішно пройшли цей етап відбору.


Так чи інакше, результати по всім кандидатам фіскали обіцяють протягом поточного тижня.


Після спецперевірки на кандидатів чекає психофізіологічне дослідження на поліграфі, яке в подібних конкурсах проводитиметься вперше.


Його мета прямо виписана в законі – виявлення того, чи не вчиняли кандидати кримінальних правопорушень у минулому. Усі 19 конкурсантів дали згоду на участь у дослідженні.


Між тим, закон вимагає проведення дослідження відповідно до порядку, прийнятого кабміном. Однак цього порядку немає, хоча вже близько півроку він розробляється під егідою МОЗ. Навіть для оголошення тендеру на закупівлю відповідних послуг необхідно розробити порядок проведення і критерії дослідження на поліграфі, аби компанії-провайдери розуміли специфіку послуг саме для цього конкурсу.


Тобто зараз Комісія має "штовхати" МОЗ і КМУ для прискорення процедури прийняття порядку.


Далі – саме дослідження на поліграфі, а після нього – фінальна співбесіда, за результатами якої в ході рейтингових голосувань Комісія визначить трійку переможців.


З урахуванням зазначених нюансів, реалістично очікувати обрання керівництва ДБР – приблизно в травні цього року.


2. Початок повноцінної роботи Держбюро загалом.


Очевидно, Бюро не розпочне виконувати правоохоронні функції лише за наявності директора і двох заступників. У даному випадку до вищезазначених проблем конкурсного відбору додаються і труднощі формування досить розгалуженої структури ДБР: 7 територіальних управлінь, слідчі, оперативні, спеціальні та інші підрозділи центрального апарату тощо.


Загалом штат співробітників Бюро налічуватиме 1500 осіб, що більш як удвічі перевищує граничну кількість працівників того ж НАБУ.


І все це має запрацювати не пізніше 20 листопада 2017 року – або всього лише через вісім місяців.


Відтак, сьогодні ми мусимо зробити все для того, щоб якнайшвидше завершити перший етап створення ДБР – обрати його очільників. Без оперативного втручання парламенту, фахової роботи уряду та центральних органів державної влади досягти цього неможливо, як би ефективно не працювала Конкурсна комісія.


Усе вищезазначене – лише викладення сухих фактів. З етичних міркувань, за рамки оповіді винесено цілу епопею штучно створених навколо Комісії спекуляцій, що переслідують яку завгодно мету, окрім сприяння створенню ДБР.


Тетяна Сліпачук, спеціально для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"