Українська правда

БЛОГИ

Галина Янченко: Уповноважені з питань запобігання корупції різко розкритикували НАЗК
08.11.2018 14:48


Два роки назад в Україні були подані перші електронні декларації. З того часу відбулось три хвилі е-декларування, а система накопичила понад 2 млн декларацій. Кожна хвиля декларування супроводжувалась проблемами і скандалами як в Україні, так і за її межами, а із загального масиву декларацій перевірено лише кілька сот. Тим не менше, керівництво НАЗК залишається на своїх посадах і продовжує насолоджуватись солідними заробітними платами.

Щоб підсумувати і оцінити роботу НАЗК "Антикорупційний штаб" зібрав представників Верховної Ради, уповноважених з питань запобігання корупції центральних органів влади, представників політичних партій та громадських експертів на круглому столі "Під "захистом" НАЗК".

На думку учасників круглого столу, на сьогоднішній день НАЗК залишається неефективним, непрофесійним та політично залежним органом, що саботує антикорупційні реформи та підриває довіру до держави і її перших осіб. Втім, найбільше критики лунало від уповноважених з питань запобігання корупції, які найбільше залежать від уповноважені є де-факто "філіалами" НАЗК в державних органах.



Чому політики і громадськість не задоволені роботою НАЗК?

Співавтор аналітичного огляду "Електронне декларування в Україні: напрями розвитку" Антон Марчук вважає, що на сьогодні основна проблема в перевірці е-декларацій лежить не в законодавчій чи програмній частині, а в тому, як це втілюється на практиці. Низька кількість перевірок зменшує мотивацію публічних службовців відповідально заповнювати декларації. А вплив зовнішніх сил на роботу НАЗК та тиск на опонентів остаточно підриває довіру до Агентства.

Марчук згадав випадок, коли НАЗК використовувало свої повноваження для політичного тиску. Так сталось із суддею Солом'янського районного суду Ганною Сергієнко, яка дозволила проводити слідчі дії щодо члена НАЗК Наталії Корчак в межах розслідування НАБУ. У відповідь, НАЗК провело перевірку по судді і виявило нібито недостовірну інформацію в її декларації.

Екс-співробітниця НАЗК і викривачка корупції в цьому відомстві Ганна Соломатіна звинуватила Агентство у внутрішній корупції. Наприклад, як зазначила Соломатіна, одразу після призначення на посаду керівника Департаменту конфлікту інтересів НАЗК, Ірина Мостова продала батькові голови конкурсної комісії Писаренку автомобіль по заниженій ціні, що є прямим конфліктом інтересів.

Іншою заручницею НАЗК є народна депутатка Олена Сотник. Її перевіряють вже кілька років з порушенням всіх строків, норм та законів. Так, наразі перевірку по Сотник пустили по другому колу, адже перше, на думку НАЗК, проводила людина, що неналежно виконувала свої обов'язки, хоч процедур скасування і перепризначень перевірок ніде не передбачено. На думку Сотник, це свідчить про безграмотність та неефективність роботи інституції. Суди Сотник проти НАЗК з цього приводу тривають.

"Поки є політичний вплив на державний орган, ручні призначення керівників, державні інституції працюватимуть як репресивний орган на руку одним політичним силам і проти інших," – зазначила Сотник, пояснюючи, що НАЗК не забезпечує рівність усіх перед законом. На її думку, втручання політиків в діяльність державних органів породжує зловживання і беззаконня. Тому для ефективного перезавантаження органу важливо зменшити вплив політичних сил на процес обрання нового керівництва.

Ще один судовий позов – до Європейського суду з прав людини – на НАЗК готують юристи політичної партії УКРОП. На їх думку, НАЗК діяло упереджено і незаконно, перевіряючи їх партійний звіт. "Ми пройшли всі інстанції в Україні, тож тепер шукатимемо справедливості в Європейському суді з прав людини," – заявив представник партії Андрій Гусак.

Закон дає Національному агентству широкі повноваження, але не передбачає механізмів зміни керівництва через неефективне або неналежне виконання ними службових обов'язків. Відсутність системи відповідальності – карт-бланш на самоуправство. Тому перевірки для політичних опонентів і для "своїх" проходять по різному, а під санкції НАЗК практично не підпадають провладні топ-чиновники.

Таких висновків дійшов експерт організації "StateWatch" Гліб Канєвський після аналізу результатів перевірок НАЗК за останні два роки. "Найбільше кримінальних порушень щодо недостовірної інформації та незаконного збагачення було зафіксовано серед депутатів і голів селищних рад. Таких – 20 осіб. На другому місті ідуть працівники органів місцевого самоврядування – 10 осіб. На третьому місті органи прокуратури – 7 осіб. Але це не прокурори ГПУ чи САП, а місцеві прокурори, розкидані по всій країні".

За підрахунками експертів, НАЗК завершило 58 перевірок кримінальними порушеннями. Серед них немає посадових осіб Кабінету міністрів України, державних підприємств оборонного, енергетичного та транспортного сектору, хоча саме через ці структури прокачуються мільярди гривень. Під приціл попало лише 5 нардепів. Але всі вони представники опозиційних політичних сил.

"Навіщо було створювати НАЗК, щоб моніторити сільські ради? Задача НАЗК – займатись в першу чергу топ-корупцією", – підсумовує Гліб Канєвскький.

Найбільше критики – від уповноважених із запобігання корупції центральних держорганів

Втім, найбільше (без) діяльність НАЗК впливає на роботу уповноважених з питань запобігання і протидії корупції органів влади. Вони найбільше залежать від роботи НАЗК, адже їх задача слідкувати за вчасністю і повнотою подачі е-декларацій, наявністю конфліктів інтересів, розробкою антикоруційних програм у власному державному органі. Тим не менше, від НАЗК допомогу або, банально, відповіді на запитання чи консультації уповноважені отримують вкрай рідко.

Так вони зазначають, що додзвонитися до НАЗК неможливо, а письмові запити розглядають як звернення громадян 30 днів. Це сильно обмежує спроможність уповноважених особливо в період подачі декларацій.

"При цьому на прохання пояснити як діяти, якщо закон прописаний не чітко або не повно, співробітники НАЗК замість рекомендацій, просто "копіпастять" витяги з цього самого закону. Ефективність такої комунікації близиться до нуля. В роботу уповноважених НАЗК забиває цвяхи..." – прокоментувала одна із уповноважених.

Уповноважені стурбовані тим, що НАЗК фактично ігнорує потреби і запити уповноважених. Наразі ніхто з Агентства не збирає зворотного зв'язку і не цікавиться що відбувається в різних державних структурах і регіонах.

Представниця державного підприємства відмітила, що досі не може отримати юстованої відповіді від НАЗК щодо суб'єктів декларування в Державних підприємствах. На її думку, є суперечність різних норм законів щодо визначення кого вважати посадовими особами юридичної особи публічного права. В залежності від тлумачення закону, в одних державних підприємствах під декларування не підпадають керівники великих структурних підрозділів, а в інших декларуватись доводиться слюсарям і сантехнікам. Вилка в законі і відсутність юстованого тлумачення від НАЗК дає можливість судам приймати кардинально різні рішення в ідентичних справах, караючи одних і виправдовуючи інших.

Що далі?

Обговорення на круглому столі показало, що "днем с огнем" не знайти осіб, які готові публічно заявити, що задоволені роботою НАЗК. Таких людей немає ані уповноважених з питань виявлення і запобігання корупції, ані серед громадських експертів, ані серед колишніх працівників НАЗК. Схоже, навіть народні депутати, які могли б виступити з подібною заявою, не наважуються на такий необдуманий вчинок.

Тим не менше, НАЗК продовжує імітувати бурхливу діяльність, завалюючи значні частини своєї роботи та саботуючи виконання антикорупційних реформ своєю непрофесійністю. У зв'язку з цим, на думку "Антикорупційного штаба" критично важливо продовжувати обговорення переформатування НАЗК і вимагати від Верховної Ради прийняття відповідного закону, який вже півтора року припадає пилом в парламентських комітетах.

"Антикорупційний штаб" у свою чергу продовжить цикл подій, мета яких обговорити проблеми в діяльності НАЗК та знайти оптимальний шлях реформування Агентства.





^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"