Олександра Дрік: Незаконні рішення НАЗК використовують для руйнування справ НАБУ

В його нинішньому вигляді НАЗК треба перейменувати з агентства із запобігання корупції на агентство з її збереження. Бо там не тільки самі саботують перевірку декларацій, але й приймають незаконні рішення, які використовують для руйнування справ НАБУ на основі декларацій.

Яскравий приклад - так звані "роз'яснення" НАЗК, які не мають і не можуть мати юридичної сили, але які там штампують, очевидно, на замовлення корупціонерів. Раніше я детально писала про роз'яснення НАЗК, яке фактично вимагає в НАБУ отримувати дозвіл в НАЗК на справи по брехні в деклараціях і незаконному збагаченюю.

Це рішення НАЗК не тільки незаконне, але й абсурдне, бо з таким же успіхом можна сказати, що вбивство можна розслідувати тільки якщо Міністерство охорони здоров'я дозволить. Абсурд, правда? Однак попри всю абсурдність цього рішення, одіозні підозрювані НАБУ вже охоче використовують його для свого порятунку в судах, де судді так само охоче це роз'яснення НАЗК долучають до справ.

Наприклад, суд посилався на це роз'яснення НАЗК у скандальній справі голови Держаудитслужби Лідії Гаврилової, яку підозрюють в незаконному збагаченні на 10 мільйонів гривень і брехні в декларації, коли відпускав її під особисте зобов'язання, хоча прокурори просили про 1 мільйон гривень застави.

У справі одіозного голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка суддя взагалі на повному серйозі говорить про те, що кримінальне провадження здійснюється з порушенням вимог цього роз'яснення НАЗК. Агентство нібито провело "повні, всебічні перевірки його декларацій за 2015-2016 роки" і встановило відсутність в діях будь-яких кримінальних правопорушень, у той час як НАБУ встановило, що він фіктивно розлучився з дружиною, щоб приховати майно незрозумілого походження, яким разом з нею користується.

У зв'язку з перевіркою фактів можливого незаконного збагачення народного депутата Максима Полякова було накладено арешт на квартиру, придбану за кошти незрозумілого походження, але в лютому 2018 арешт зняли. Здогадайтесь, що суд долучив до справи? Правильно - все те саме незаконне роз'яснення НАЗК. Про ці справи детальніше тут.



Однак, виявляється, деякі справи навіть до суду не доходять, і знову ж таки - через роз'яснення, вже інше, НАЗК. Наприклад, наприкінці грудня 2017 прокурори САП закрили кримінальне провадження за фактом незаконного збагачення і декларування недостовірної інформації начальником Нацакадемії сухопутних військ Ткачука Павла Петровича. Про це стало відомо із тексту Постанови про закриття кримінального провадження, отриманої на офіційний запит.

Зокрема, Ткачук П.П. не вказав користування будинком і земельною ділянкою, які належать його сестрі.



Більше того, матеріалами кримінального провадження підтверджувалось, що він користувався ними.



Але перший заступник САП М.Грищук постановив закрити провадження. Чому? Виявляється, тому що роз'яснення НАЗК вимагає декларувати користування тільки станом на 31 грудня...



а в цей день Ткачук... "не перебував на території України, а тому ці об'єкти нерухомості не перебували в його фактичному користуванні". Тобто, за цією логікою, можна користуватись нерухомістю 364 дні, а 31 грудня поїхати до родичів святкувати Новий рік і вже не треба декларувати!

При цьому прокурор зазначає, що НАЗК "вправі надавати роз'яснення щодо порядку їх заповнення", хоча це не так. Ці "роз'яснення" не є ні наказами, ні взагалі нормативно-правовими актами, вони не реєструются Мін'юстом і взагалі приймаються із перевищенням законодавчо визначених повноважень НАЗК, що підтверджується експертним висновком професора, доктора юридичних наук і співавтора антикорупційного законодавства Миколи Хавронюка. Але не зважаючи на це, прокурор приймає рішення про закриття провадження, навіть не спробувавши хоча би захистити цю позицію.



Повний текст Постанови про закриття кримінального провадження

_______

В цій ситуації із незаконними роз'ясненнями НАЗК вражає те, що нікчемні, незаконні папірці, прийняті політично керованим НАЗК і легалізовані лише тим, що опубліковані на їхньому сайті, руйнують фактично розслідувані НАБУ корупційні справи.

Вражає також і те, наскільки легко судді і прокурори, навіть прокурори САП, беруть на озброєння ці незаконні рішення, чим фактично допомагають корупціонерам уникати відповідальності.

Скільки ще таких "сюрпризів" заховано у вже прийнятих рішеннях чи буде заховано в нових, прийнятих за вказівкою з високих кабінетів чи домовленістю з корупціонерами так, що якби ми їх не вишукували, то могли б ніколи і не дізнатись? Скільки ще справ буде через них "поховано"? Скільки ще українців загинуть чи виїдуть, поки керівництво української держави, нарешті, забезпечить незалежність правоохоронної і судової системи? Як довго ще в Україні буде парламент, в якому більшість на словах буде затятими антикорупціонерами, а у справах однією рукою збагачуватись, а іншою - блокувати роботу антикорупційних органів, або тиснучи на кнопку за закони, які руйнують їх незалежність, як з НАБУ, або не тиснучи на кнопку за те, щоб зробити їх незалежними, як з НАЗК? Як довго в Україні будуть лицемірні президенти, які з телевізийних екранів і в публічних заявах говорять одне, а роблять зовсім інше?

Ми можемо безкінечно викривати "зради" то в одній справі, то в іншій, але ж усі розуміють, що корінь проблеми, причина їх появ, - там, де приймаються політичні рішення. Це та сама "політична воля", від якої залежить не тільки успіх будь-якої реформи, але й існування держави як такої. Дуже не хочеться втрачати ще 5 років свого життя, а тому всі ті, хто багато років обіцяв державу, а збудував собі бізнеси за рахунок держави, мають піти. "Краще 5 років помилок, ніж 50 років саботажу" (с) Вацлав Гавел.