Юрій Мірошниченко: Пенітенціарії – це лікарі, які лікують того, хто потрапив за грати, як важко, середньо, або легко хворого.

10 квітня 2018 року відбулася поїздка робочої групи Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України та Міністерства юстиції України по реформуванню пенітенціарної системи до м. Чернігів для відвідання Академії державної пенітенціарної служби та СІЗО. Не дивлячись на те, що у понеділок був державний вихідний і ми розуміли, що після Виликодня можемо не зібрати робочу групу та пресу, усі попередньо заявлені у бажанні їхати, прибули до Чернігова. Очолив поїздку заступник Міністра юстиції Чернишов Денис Вікторович, начальник Управління пенітенціарних інспекцій Трохимчук Володимир Миколайович та я – Голова підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Окрім інспектування СІЗО та прийому довічно ув'язнених, кожної робочої поїздки до установи виконання покарань, виділяється час на спілкування з персоналом установи. Саме здорова атмосфера колективу, пенітенціаріїв має неабияке значення для реалізації реформи. Цього разу на порядку денному, окрім інспектування СІЗО, було відвідання Академії Державної пенітенціарної служби задля спілкування з колективом та курсантами цього спеціалізованого вищого навчального закладу.

На сьогоднішній день у більшості існує таке представлення установи виконання покарань: це місце, де потрібно покарати, заставити страждати за скоєне. Її основа – каральна складова. І мало кого хвилює, якою звідти має повернутися людина. Став на хибний шлях – повернення немає, така твоя доля. Та такі установки, на мою думку, потрібно змінювати. А одним із основних завдань пенітенціарної реформи – є повернення у суспільство людини з професією, з бажанням бути корисним та можливістю реалізувати свої вміння. І наша мета – забезпечення побутових умов, створення можливості навчання, ресоціалізація. Зміна свідомості.

Звертаючись до персоналу, а цього разу і до курсантів, мені хотілося донести до них основу з основ усієї пенітенціарної реформи, де Пенітенціарії – це лікарі, які лікують того, хто потрапив за грати, як важко, середньо, або легко хворого. І той час, який людина знаходиться ізольованою, скільки буде визначено судом, має бути таким, щоб вистачило для того, щоб її вилікувати. Треба змінити її розум і серце, змінити систему цінностей цієї людини. Дати можливість на першому етапі усвідомити свою помилку. Адже вони виправдовують свій вчинок, посилаючись на обставини, середовище, суспільство, яке було до них не справедливе і дуже часто це має об'єктивне підґрунтя.

І на них лежить неабияка відповідальність: по-перше, – забезпечите усвідомлення людини, що вона зробила щось не так, по-друге, – у тих, хто потрапив до установи виконання покарань, має виникнути бажання змінити себе, і третє, – людині, яка усвідомила і хоче змінитися, дати розуміння як воно, жити по-іншому, не скоюючи правопорушення. Я маю велику надію на те, що кожен усвідомить, яким важливим гвинтиком він є у великому механізмі, що потребує злагодженості та відповідального ставлення задля розбудови здорової країни!